26/7 Про визнання недійсним договору іпотеки та звільнення з під арешту (скасування заборони відчуження) майна, яке зазначене в договорі іпотеки - 16.12.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2008р. у справі № 26/7 відмовлено у задоволенні позову Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)", м.Дрогобич до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м.Київ в особі Львівської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль", м.Львів про визнання недійсним договору іпотеки та звільнення з під арешту (скасування заборони відчуження) майна, яке зазначене в договорі іпотеки

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджено факт наявності відповідних повноважень у генерального директора позивача Юзефів Б.Р., наданих зборами учасників товариства - СП "ІСМ", на підписання зі сторони позивача договору іпотеки. Вказане, в свою чергу спростовує доводи позивача про наявність порушення норми ст. 92 ЦК України в діях генерального директора позивача Юзефів Б.Р. під час укладення спірного договору іпотеки.

Скаржник, позивач у справі, не погоджуючись з рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, зокрема ст. 92 ЦК України, позовні вимоги задоволити, мотивуючи тим, що договір іпотеки від 30.08.2004р. підписаний генеральним директором СП "ІСМ"Юзефівим Б.Р. без попередньої згоди на це вищого органу управління –зборів учасників товариства, тобто з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Вказані доводи позивача ґрунтуються на тому, що у книзі протоколів позивача за 2004 рік немає протоколу загальних зборів учасників Товариства, в якому б надавалася зборами учасників згода генеральному директору на отримання кредиту і передачу в іпотеку (заставу) незавершеного будівництва для забезпечення вимог кредитора та уповноваження генерального директора на підписання спірного договору іпотеки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження на призначено справу до розгляду на 16.09.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2008р. вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. апеляційне провадження у справі № 26/7 було зупинено до завершення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р., матеріали справи № 26/7 надіслано до Вищого господарського суду України.

Оскільки 24.11.2008р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла справа № 26/7, з матеріалів якої вбачається, що ухвалою Вищого Господарського суду України від 11.11.2008р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. у справі № 26/7, тобто усунута обставина, що слугувала підставою для зупинення апеляційного провадження у справі № 26/7, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. поновлено апеляційне провадження у справі № 26/7 та призначено справу до розгляду на 16.12.2008р.

В судове засідання 16.12.2008р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні. Вказане клопотання відхиляється судом, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України представниками юридичної особи можуть бути не лише особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, а й керівник підприємства або інші особи, визначені законодавством або установчими документами. Крім того, пояснення представника позивача з приводу поданої позивачем апеляційної скарги суд заслухав в судовому засіданні 16.09.2008р.

Представник відповідача в судовому засіданні відмовився від заявленого 16.09.2008р. клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

При розгляді матеріалів справи, судом встановлено наступне.

21.07.2004р. між Українсько-німецьким спільним підприємством у формі ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"(СП "ІСМ", Позичальник) в особі генерального директора Юзефіва Богдана Романовича та АППБ "Аваль"в особі Дрогобицького філіалу АППБ "АВАЛЬ"(Кредитор) (правонаступником якого є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"в особі Львівської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") було укладено кредитний договір № 012/08/824 від 21.07.2004р.

Відповідно до вказаного договору та додатків до нього Кредитор на положеннях та умовах цього договору відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 1 350 000,00 грн. строком до 20 липня 2006р. із сплатою 19 відсотків річних.

30.08.2004р. між АППБ "Аваль"(Іпотекодержатель) та СП "ІСМ" (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, підписаний зі сторони позивача генеральним директором Товариства Юзефівим Б.Р., який діяв на підставі Статуту Товариства, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., зареєстрований в реєстрі за № 1092-1097.

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки, останній забезпечує вимогу АППБ "Аваль", що випливає з кредитного договору № 012/08/824 від 21.07.2004р., за умовами якого Іпотекодавець (позивач) зобов’язаний до 20.07.2006р. повернути Іпотекодержателю суму кредиту 1 200 000,00 грн. (із врахуванням додаткових угод у розмірі 1 375 000,00 грн.), сплатити проценти за користування ним згідно з умовами кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і випадках, передбаченим кредитним договором та договором іпотеки.

Відповідно до п.1.2 цього Договору, предметом іпотеки є незавершене будівництво компресорної "Літ Ж-1", незавершене будівництво складських приміщень "Літ-Д-1", незавершене будівництво адміністративного корпусу та прохідної "Літ-А-2", незавершене будівництво котельні з трансформаторною підстанцією "Літ-Г-1", незавершене будівництво головного корпусу "Літ-А-1", незавершене будівництво побутових приміщень "Літ-Б-2", за адресою: м.Дрогобич, вул.Проектна, 3, яке належить СП "ІСМ", які належать Іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до Договору іпотеки 30.08.2004р. приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І. на підставі статті 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв’язку з посвідченням цього договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного в договорі іпотеки майна: незавершеного будівництва компресорної "Літ Ж-1", незавершеного будівництва складських приміщень "Літ-Д-1", незавершеного будівництва адміністративного корпусу та прохідної "Літ-А-2", незавершеного будівництва котельні з трансформаторною підстанцією "Літ-Г-1", незавершеного будівництва головного корпусу "Літ-А-1", незавершеного будівництва побутових приміщень "Літ-Б-2", за адресою: м.Дрогобич, вул.Проектна, 3, яке належить позивачу, до припинення договору іпотеки.

Пунктом 5.5.1 Договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов’язань за цим або кредитним договором встановлений Іпотекодержателем строк, такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки (незавершеного будівництва). Це застереження згідно Закону України "Про іпотеку" (898-15) вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі цього договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом.

Пунктом 5.5.3 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між Іпотекодавцем та покупцем, який укладається за письмовою згодою з Іпотекодержателем в порядку передбаченому ст. 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати". При цьому кошти за придбане незавершене будівництво покупець сплачує на банківські рахунки Іпотекодержателя – АППБ "Аваль".

11.03.2008р. ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від імені юридичної особи ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі п.5.5.1 та п.5.5.3 Договору іпотеки звернулося до позивача із письмовою вимогою про усунення порушених зобов’язань за кредитним договором. Згідно з вказаною вимогою також повідомлено, що у випадку невиконання Боржником вказаних вимог, банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках Договору іпотеки.

Як встановлено із витягу з протоколу № 1 чергового засідання зібрання засновників позивача у 2003р. від 06.03.2003р., в засіданні якого взяли участь представники засновників, які володіють 100% голосів, ухвалено надати право генеральному директору позивача відкрити кредитну лінію в банку "Аваль"на загальну суму 3 млн.грн. терміном на 3 роки з правом застави незавершеного будівництва.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про іпотеку" законодавство України про іпотеку базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) , Земельного кодексу України (2768-14) , цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Стаття 1 Закону України "Про іпотеку" визначає наступні поняття: іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання – зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; іпотекодавець – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель – кредитор за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з п.п.1.1 Договір іпотеки СП "ІСМ"забезпечує вимогу АППБ "Аваль", що випливає з кредитного договору № 012/08/824 від 21.07.2004р., за умовами якого Іпотекодавець (позивач) зобов’язаний до 20.07.2006р. повернути Іпотекодержателю суму кредиту 1 200 000,00 грн. (із врахуванням додаткових угод у розмірі 1 375 000,00 грн.), сплатити проценти за користування ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і випадках, передбаченим кредитним договором та договором іпотеки.

Позивач просить суд визнати недійсним спірний договір іпотеки на тій підставі, що у книзі протоколів позивача за 2004 рік немає протоколу загальних зборів учасників Товариства в якому б надавалася зборами учасників згода генеральному директору на підписання спірного договору іпотеки та передачу в іпотеку (заставу) незавершеного будівництва для забезпечення вимог кредитора. По переконанню позивача, договір іпотеки підписаний генеральним директором позивача Юзефівим Б.Р. без достатніх повноважень без попередньої згоди на це вищого органу управління – зборів учасників Товариства, як цього вимагає Статут СП "ІСМ", яким передбачено, що дирекції необхідна згода зборів учасників для здійснення всіх угод, які виходять за межі звичайної господарської діяльності; для здійснення певних угод, зокрема отримання і дострокового погашення кредитів, у кожному випадку вимагається згода зборів учасників навіть тоді, коли в окремому випадку при цьому мова йде про звичайні заходи поточної господарської діяльності.

Як вбачається із п.20.1 параграфу 20 Статуту СП "ІСМ", збори учасників визначають принципи господарської діяльності і самі беруть на себе вирішення і виконання особливо важливих питань, які виходять за рамки поточної діяльності спільного підприємства. Здійснення поточної діяльності спільного підприємства є завданням директорів, які несуть особисту відповідальність. Це положення Статуту повністю відповідає вимогам ст.ст. 59, 62 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно із п.21.8 параграфу 21 Статуту СП "ІСМ", до компетенції зборів учасників належить погодження угод на отримання і дострокового погашення кредитів, але не їх укладення (підписання). На це вказує п.21.9 параграфу 21 Статуту, яким передбачено, що по наведених у пункті 21.8 видах діяльності збори учасників можуть дати також в загальному попередньо свою згоду. Однак, Статутом СП "ІСМ"не передбачено, що до компетенції зборів учасників належить надання дозволу на укладення договорів іпотеки чи їх наступного погодження.

Також Статутом СП "ІСМ"не передбачено обмежень повноважень Генерального директора по укладенню (підписанню) договорів. Окрім цього, Статут СП "ІСМ"не вказує на повноваження зборів учасників по безпосередньому укладенню (підписанню) договорів.

06.03.2003р. відбулося засідання загальних зборів учасників Позивача, де взяли участь представники засновників, які володіють 100% голосів, за результатами якого було ухвалено "Надати право Генеральному директору СП "ІСМ" відкрити кредитну лінію у банку "Аваль" на загальну суму 3 млн.грн. терміном на 3 роки з правом застави незавершеного будівництва", що підтверджується витягом з протоколу № 1 чергового засідання зібрання засновників СП "ІСМ" у 2003р. від 06.03.2003р.

Відповідно до абз.2 п.3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Позивачем не надано суду документальних доказів, які б передбачали обмеження повноважень Генерального директора по укладенню (підписанню) спірного договору іпотеки, як і доказів того, що про такі обмеження (у разі їх існування) було відомо відповідачеві, і як стверджує відповідач, останньому невідомо про жодні документи позивача щодо таких обмежень, а це в свою чергу має наслідком відсутність юридичної сили таких обмежень, у разі їх існування, по відношенню до відповідача.

В сукупності наведене свідчить про наявність відповідних повноважень у генерального директора позивача Юзефіва Б.Р., наданих зборами учасників товариства - СП "ІСМ"на підписання зі сторони позивача спірного договору іпотеки.

Згідно з ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з п.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 (v_111800-99) від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені зедставником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні тощо). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Про те, що позивач в особі його органів управління, в т.ч. зборів засновників, був обізнаний з умовами наданого кредиту і його забезпечення та в подальшому неодноразово схвалював отримання кредиту і укладення договору іпотеки свідчать наступні факти:

- 27.01.2005р. відбулося засідання загальних зборів засновників Позивача (протокол № 1 від 27.01.2005р.), за результатами якого було ухвалено "надати повноваження генеральному директору п.Юзефіву Б.Р. на взяття короткотермінових кредитів в банку в сумі не більше як 100 (сто тисяч) гривень з місячним терміном погашення".

- 20.05.2005р. відбулося засідання загальних зборів учасників Позивача (протокол від 20.05.2005р.), за результатами якого було ухвалено "Дозволити збільшити діючу кредитну лінію згідно договору № 012/08/824 від 21.07.2004р. на суму 175 000 грн. до кінця терміну дії договору. Уповноважити в.о.Генерального директора підписати всі необхідні документи щодо збільшення суми кредиту до 175 000 гривень". При цьому суд звертає увагу на те, що в п.3.4 кредитного договору № 012/08/824 від 21.07.2004р., по якому збори прийняли рішення, зазначено, що забезпеченням цього договору є застава незавершеного будівництва з детальним його переліком.

- укладення між сторонами 15.07.2005р. додаткового договору про внесення змін до договору іпотеки, в преамбулі якого вказано, що укладаючи цей додатковий договір, в.о.генерального директора діє на підставі рішення учасників СП "ІСМ"від 20.05.2005р.

- укладення дванадцяти додаткових угод до кредитного договору, останні п'ять з яких підписувалися від імені Позивача в.о.Генерального директора Білозіром Р.М. і Кравченко Л.-Р.С.

- звернення Позивача до Відповідача з листом № 02/456 від 27.12.2004р. в якому вказано, що укладений кредитний договір був погоджений із засновниками, та з листом № 02/253 від 04.05.2006р., в якому вказано, що 10.06.2006р. відбудуться збори учасників СП "ІСМ" під час яких буде прийнято рішення про погашення кредиту згідно з кредитним договором № 012/08/824 від 21.07.2004р.

- протокол №1 від 29.08.2006р. загальних зборів учасників Позивача, які обговорювали становище з виконанням кредитного договору, розглядали висновок аудитора і надали згоду німецькому учаснику товариства погасити банківський кредит в розмірі 1 375 000,00 грн.

- направлення на адресу Відповідача листів з проханнями про видачу кредитних коштів по кредитному договору в кількості 78 штук., частину з яких підписувала теперішній керівник Позивача Кравченко Л.С.

- одержання позивачем кредитних коштів по кредитному договору та їх використання, що підтверджується випискою про рух коштів на банківських рахунках Позивача відкритих в "Райффайзен Банк Аваль".

- часткове повернення позивачем кредитних коштів по кредитному договору та сплата позивачем відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору, тобто фактичне виконання його умов, що також підтверджується випискою про рух коштів на банківських рахунках Позивача відкритих в "Райффайзен Банк Аваль".

Наведеним в сукупності, зокрема тим, що позивач фактично одержував, користувався кредитними коштами та частково сплачував відсотки за спірним кредитним договором, на забезпечення якого та у виконання п.3.4 якого був укладений оспорюваний договір іпотеки, підтверджується факт схвалення позивачем спірного договору іпотеки. Вказане, в свою чергу спростовує доводи позивача про наявність порушення норми ст. 92 ЦК України в діях генерального директора позивача Юзефів Б.Р. під час укладення договору іпотеки .

Підтвердженням правильності наведеного висновку є позиція Вищого господарського суду України, викладена в п.6 оглядовового листа від 31.01.2001р. № 01-8/97 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)", де зазначено, що сплата позичальником відсотків за користування кредитними коштами розглядається як доказ схвалення юридичною особою кредитної угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень. А отже і договору іпотеки, який є забезпечення кредитного договору.

За таких обставин, виходячи з норм ст.ст. 33, 34 ГПК України та того, що спірний договір іпотеки укладений (підписаний) уповноваженою Позивачем особою у повній відповідності зі Статутом товариства, погоджений загальними зборами учасників Позивача, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог, а доводи апеляційної скарги такими, що його не спростовують.

Відтак, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд-

Рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2008р. у справі № 26/7 залишити без змін, апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ), м.Дрогобич - без задоволення.