6/443 Про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою - 11.12.2008 Прийняття

про: визнання недійсним рішення Надвірнянської міської ради № 2050-ХХVІ від 22.11.2005р. про передачу в оренду земельну ділянку та визнання недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.12.2005р.,

з участю представників сторін:

від МП "Комета": ОСОБА_3 -представник (довіреність б/н від 25.02.2008р.)

від СПД ФО ОСОБА_1: ОСОБА_1 -підприємець, ОСОБА_2 - представник (доручення б/н від 30.10.2008р.)

від Надвірнянської міської ради: Дем'янчук Я.Б. -представник (довіреність № 10 від 01.09.2008р.)

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України учасникам судового процесу роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2008р. у справі № 6/443 (суддя Грица Ю.І.) задоволено позовні вимоги МП "Комета"до СПД ФО ОСОБА_1, з участю третьої особи: Надвірнянської міської ради, зобов'язано підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку по вул. Ринковій, б/н, м. Надвірна, орендарем якої є МП "Комета", від забудов та будівельних матеріалів та усунути таким чином перешкоду в користуванні нею. Стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь МП "Комета"-85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В прийнятті зустрічної позовної заяви СПД ФО ОСОБА_1 до МП "Комета"та Надвірнянської міської ради про визнання недійсним рішення Надвірнянської міської ради про передачу в оренду земельну ділянку та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що передача земельної ділянки в оренду МП "Комета"за рішенням Надвірнянської міської ради від 22.11.2005р. є правомірною, з дотриманням норм чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СПД ФО ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати. На думку скаржника, Надвірнянська міська рада в порушення ст.ст. 124, 156 Земельного кодексу та вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, з перевищенням наданих їй законом повноважень, передала МП "Комета"в користування земельну ділянку, оскільки для укладення договору оренди земельної ділянки необхідним є отримання відповідних дозволів та погоджень, дані докази в матеріалах справи відсутні. Крім того, скаржник зазначає, що судом зустрічний позов залишений поза увагою без будь-якої мотивації.

Представник МП "Комета"в судовому засіданні та у відзиві проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Надвірнянської міської ради відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та зазначив, що передача земельної ділянки в оренду МП "Комета"за рішенням Надвірнянської міської ради від 22.11.2005р. є правомірною, з дотриманням норм чинного законодавства, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи в судовому засіданні, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

19.12.2005р. між Надвірнянською міською радою (орендодавець) та МП "Комета"(орендар) було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець, на підставі рішення сесії Надвірнянської міської ради № 2050-ХХVІ (ІV)-05 від 22.11.2005р., передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0078 га для встановлення квіткового ринку, яка знаходиться на вул.Ринковій,б/н в м.Надвірна терміном на п'ять років. Договір оренди зареєстровано у встановленому порядку (а.с. 9-11).

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 26.12.2005р. засвідчено передачу та прийом даної земельної ділянки в натурі із земель комунальної власності Надвірнянської міської ради орендарю - МП "Комета"(а.с. 8).

Проте, матеріалами справи підтверджується, що частина вищевказаної земельної ділянки, зокрема 0,0027га, перебуває в користуванні СПД ОСОБА_1

Вважаючи, що підприємець самовільно зайняв частину земельної ділянки, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні даною земельною ділянкою.

В якості порушення своїх прав на спірну земельну ділянку позивач поклилається на обставини неможливості приступити до її використання та забудови відповідно до умов п. 2 договору, в зв'язку з розташуванням на ній належного відповідачу об'єкту - літнього майданчика для обслуговування кафе "Рімо", що займає площу 0,0027га.

Наявність таких обставин встановлена судом при розгляді справи на підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства, якою підтверджено факт захоплення земельної ділянки, яка перебуває в оренді у МП "Комета".

СПД ОСОБА_1, в процесі розгляду справи, факт розташування на спірній земельній ділянці належного йому літнього майданчика не заперечував, а навпаки, доводив правомірність її знаходження з огляду на те, що будівництво літнього майданчика виконано на підставі рішень виконкому Надвірнянської міської ради від 28.02.2002р. № 197 "Про надання дозволу здійснення виносної торгівлі СПД ФО ОСОБА_1"та № 1329 від 02.12.2004р. "Про надання дозволу на проведення благоустрою прилеглої території до приміщення пивбару "Рімо"на вул. Ринкова СПД ФО ОСОБА_1".

Як вбачається з рішення виконкому Надвірнянської міської ради від 28.02.2002р. № 197 "Про надання дозволу здійснення виносної торгівлі СПД ФО ОСОБА_1"(а.с.25), дозвіл СПД ФО ОСОБА_1 на здійснення виносної торгівлі біля пивбару "Рімо" було надано на період з 01.04.2002 р. до 01.10.2002 р., тобто, на літній період. Рішенням виконкому Надвірнянської міської ради № 1329 від 02.12.2004р. було надано дозвіл на проведення благоустрою прилеглої території до приміщення пивбару "Рімо"на вул. Ринкова. Пунктом 2 рішення зобов"язано відповідача розробити проект благоустрою та погодити його у встановленому порядку.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції було з"ясовано, що підприємцем ОСОБА_1 не було дотримано вимог вищевказаних рішень виконкому Надвірнянської міської ради, не було виготовлено та не було затверджено проекту благоустрою.

Представником МП "Комета" було долучено до матеріалів справи проект відведення земельної ділянки для встановлення квіткового ринку, з якого вбачається, що літній майданчик, який є предметом даного спору, встановлений на земельній ділянці МП "Комета", а не на прилеглій території приміщення пивбару "Рімо", як зазначено в рішенні № 1329 від 02.12.2004р., і без будь-яких документів.

Згідно з п.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

В силу ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Заперечення підприємцем обставин щодо виникнення у МП "Комета"права на спірну земельну ділянку, посилаючись на неправомірність укладення вказаного договору оренди землі від 19.12.2005р. в зв'язку з невстановленням її меж у натурі, спростовується долученими до матеріалів справи документами, зокрема: актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування з каталогом координат, проектом відведення земельної ділянки для встановлення квіткового ринку та ін.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування, незалежно від форм власності здійснюється відповідно з дозволу органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

За таких, обставин, суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що ним на спірній земельній ділянці збудовано літній майданчик на підставі рішень виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.02.2002р. та 02.12.2004р., якими йому надано дозвіл на здійснення виносної торгівлі та проведення благоустрою даної території, оскільки дозвіл на проведення благоустрою території, не можна вважати дозволом на здійснення будівництва. В матеріалах справи відсутній дозвіл на будівництво літнього майданчика.

Згідно вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України, особи, які здійснили або здійснюють самочинне будівництво нерухомого майна, не набувають права власності на нього. Частиною 4 с. 367 ЦК України (435-15) встановлено, що нерухоме майно, яке самовільно збудоване підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це порушує права інших осіб.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою правомірні та підлягають задоволенню і тому рішення в цій частині слід залишити без змін

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 2 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки такі висновки не узгоджуються з приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Так, відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з вищенаведеної норми, заявлені представником позивача вимоги (а.с.40) про стягнення з відповідача коштів у розмірі 2 500,00 грн., як оплата за надані юридичні послуги фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 не є судовими витратами в розумінні вищенаведеної процесуальної норми.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката підлягає скасуванню.

Щодо поданого СПД ОСОБА_1 зустрічного позову до Малого МП "Комета"та Надвірнянської міської ради, разом із заявою від 22.05.2008р. про визнання недійсним рішення сесії Надвірнянської міської ради № 2050-ХХУІ (ІУ)-05 від 22.11.2005р. "Про передачу МП "Комета"в оренду земельної ділянки за адресою: м. Надвірна, вул. Ринкова, б/н, загальною площею 0,0078 га для встановлення квіткового ринку" та визнання недісним, укладеного на підставі цього рішення, договору оренди землі від 19.12.2005р., колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції, відмовляючи в прийнятті зустрічної позовної заяви, дійшов висновку, що "зустрічний позов не може вважатися зустрічним, оскільки містить в собі заперечення на позовну заяву. Крім того, в зустрічному позові позивач ставить вимогу про визнання недійсним рішення сесії Надвірнянської міської ради, що є адміністративним позовом і не може згідно ст. 12 ГПК України та ст. 17 КАС України розглядатися в одному провадженні з господарським спором про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою".

Місцевий господарський суд не виніс окремої ухвали про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви, а зазначив про це в ч.4 резолютивної частини рішення.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

1. Апеляційну скаргу задоволити частково..

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2008 року у справі № 6/443 скасувати в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката та ч.4 резолютивної частини рішення. В решті частині рішення залишити без змін.