29/41-08 Про визнання недійсними установчих документів - 10.12.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2693 Х/2-4) ТОВ "Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг", м. Київ, на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2008р. по справі № 29/41-08

за позовом ТОВ "Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг", м. Київ,

до ТОВ "Струм", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу "Фірма "Вітал-Тер"товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ,

про визнання недійсними установчих документів, -

ТОВ "Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг"звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним установчий договір про створення ТОВ "Струм"від 12.11.2001 р. з усіма наступними змінами та доповненнями; визнати недійсним статут ТОВ "Струм"з усіма наступними змінами та доповненнями; скасувати запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Струм"; припинити ТОВ "Струм"шляхом ліквідації; зобов’язати державного реєстратора внести до реєстру запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Струм".

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2008р. по справі № 29/41-08 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позову в частині визнання недійсним статуту ТОВ "Струм"з усіма наступним змінами та доповненнями відмовлено, в задоволенні позову в частині скасування запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Струм" відмовлено, в задоволенні позову в частині припинення ТОВ "Струм"шляхом ліквідації відмовлено. Провадження у справі в частині визнання недійсним установчого договору, про створення та діяльність ТОВ "Струм"від 12.11.2001 р. з усіма наступними змінами та доповненнями припинено. Провадження по справі в частині зобов’язання державного реєстратора внести до реєстру запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Струм"припинено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2008р. у справі № 29/41-08 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі, апелянт стверджував, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2005 р. № 21/341 (рішення набуло чинності 05.07.2005 р.) за ТОВ "Квіза-Трейд" визнано право власності на 65 % нежитлову будівлю під літерою "А-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 57, загальною площею 6072,6 кв.м., а за позивачем визнано право власності на 35 % вказаної нежитлової будівлі, відносно якої відповідачем порушуються права позивача.

На думку апелянта судом першої інстанції порушено приписи ст. 321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України), тобто позивач має право вчиняти щодо відповідача усіх не заборонених законом заходів, спрямованих на захист свого права власності на 35 % спірної нежитлової будівлі.

Апелянт вважав, що суд першої інстанції не врахував і не звернув уваги на те, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав можуть бути визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Також, на думку апелянта, є необґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що зазначений спір не є корпоративним, оскільки в Рекомендаціях ВГС України від 28.12.2007р. за №04-5714, а саме в п. 1.5, на який посилається суд в рішенні, зазначено, що не є корпоративним спір за позовами державних органів, або органів контролюючих діяльність підприємства. Тому, навіть, при залученні до справи фізичних осіб, які на сьогоднішній день не є засновниками відповідача, що в разі необхідності мав зробити суд, не зробило б цей спір підсудним судам загальної юрисдикції, оскільки спір є корпоративним та підвідомчим господарським судам.

Апелянт вважав, що установчий договір та статут ТОВ "Струм"є правочинами, а оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, але позивач заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом, в зв’язку з чим дані правочини можуть бути визнані судом недійсними відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України.

Ппелянт стверджував, що ТОВ "Струм"як юридична особа, було створено з істотними порушеннями законодавства України, що обумовило існування вад цивільної дієздатності ТОВ "Струм", як юридичної особи, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки недоліки установчих документів ТОВ "Струм", шляхом їх використання зацікавленими особами, можуть призвести до значних матеріальних збитків позивача, свідчать про фіктивність створення відповідача, більш того, відповідач намагався позбавити позивача права власності на 35 % нежитлову будівлю під літерою "А-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 57, загальною площею 6072,6 кв.м. та продовжує вчиняти дії, спрямовані на позбавлення позивача прав власності на 35 % вказаної нежитлової будівлі.

Представники відповідача та третіх осіб відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представники відповідача та третіх осіб у справі в судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття представників відповідача та третіх осіб у справі у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Позивач в судовому засіданні 10.12.2008р. подав клопотання, в якому просив витребувати у державних реєстраторів виконавчого комітету Харківської міської ради реєстраційну справу ТОВ "Струм"та витребувати у відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва протокол допиту свідків Строгова С.Л. у кримінальній справі, від 27.05.2005р. складеного капітаном податкової міліції Зозулею О.П., та протоколу допиту свідка Гордієнко Г.Ф. у кримінальній справі, від 13.05.2005р., складеного старшим оперуповноваженим Косинським Р.В.

В судовому засіданні 10.12.2008р. було оголошено перерву до 16-00 год. 10.12.2008р.

Розглянувши вказане клопотання, колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду взято до уваги, що відповідно до ст. 121 КПК України дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають можливим. За змістом зазначеної статті дані досудового слідства можуть бути відомі лише певному колу осіб, які мають певний процесуальний статус у кримінальній справі (свідок, потерпілий, захисник, експерт тощо), право на розголошення даних досудового слідства безпосередньо прокурором або слідчим не передбачено, а позивачем не надано доказів, на підтвердження його процесуального статусу в кримінальній справі, за якою були складені протоколи допиту свідків, та наявність дозволу слідчого або прокурора на розголошення змісту зазначених протоколів, які не містять посилання на відповідну кримінальну справу, за якою вони були складені, що порушує вимоги ст. 68, ст. 270 КПК України.

Враховуючи викладене, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2008 р. було відмовлено апелянту у задоволення аналогічного клопотання, дана ухвала позивачем оскаржена не була і є чинною, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що клопотання апелянта задоволенню не підлягає, а в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є обґрунтованими та базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.

Згідно протоколу № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Струм" від 12.11.2001 р., Установчого договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Струм"та статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Струм", зареєстрованих 12.11.2001 р., позивач не був засновником вказаного товариства.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів сторін при зверненні до суду.

Статтею 12 ГПК України визначено вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам.

Враховуючи, що вищенаведеними нормами не передбачено право позивача звертатися до господарського суду з вимогами, визначеними в позовний заяві, тому господарський суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідально до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За наслідками розгляду справи господарським судом не встановлено порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття, суд не мав підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів товариства або їх окремих положень недійсними.

Під час розгляду апеляційної скарги апелянтом не було доведено, що спірні документи порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, також апелянтом не доведено причинного зв’язку між спірними статутними документами (або їх змістом) і майновими правами позивача на нежитлові приміщення, вказані в позові.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в якості обґрунтування порушення свого права, посилався на незаконні дії відповідача, пов’язані з придбанням нежитлової будівлі під літерою "А-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 57, загальною площею 6072,6 кв.м. і відстоюванням свого права на зазначену нежитлову будівлю. В той же час, зі змісту позовної заяви не вбачається порушень прав позивача, пов’язаних з процесом складання установчих документів та їх реєстрацією у відповідних органах.

Також не може бути прийняте до уваги посилання позивача на те, що недоліки установчих документів відповідача шляхом використання їх зацікавленими особами можуть призвести до значних матеріальних збитків позивача. В зв’язку з тим, що позивач не довів яким саме чином недоліки спірних установчих документів, можуть бути використані зацікавленими особами, а оспорювання права власності позивача на певну нежитлову будівлю може мати наслідком встановлення незаконності володіння зазначеною будівлею з боку позивача, тобто порушення прав відповідача, а не позивача. Отже, дані обставини виключають можливість нанесення збитків позивачу, оскільки будь-які матеріальні витрати, пов’язані з незаконним володінням будівлі, будуть вчинені позивачем з його вини. Фактично в позовній заяві позивач стверджував, що внаслідок реалізації свого конституційного права на судовий захист відповідач порушує його права.

Викладене свідчить про відсутність у позивача порушення прав або охоронюваних законом інтересів, в зв’язку з можливою невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття.

Посилання апелянта на те, що даний спір є корпоративним не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки згідно ст. 167 ГК України, корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включаються правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таким чином, спори за позовами осіб, що не є учасниками або засновниками (акціонерами) господарського товариства, до господарського товариства за своєю правою суттю не є корпоративним, а п. 4 ст. 12 ГПК України вказано, що господарським судом підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником. Оскільки позивач ніколи не був учасником відповідача, тому відсутні підстави вважати даний спір корпоративним.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2008р. по справі № 29/41-08 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.