Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Іваненко Я.Л.

Пантелієнка В.О.

при секретарі: Семеняк Т.В.

За участю представників:

від позивача -не з'явився

від відповідача -Малишев Д.Є. (довіреність б/н від 29.08.2008р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.09.2008

у справі № 2/235 (Домнічева І.О.)

за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 7965,13 грн.

Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2008р. у справі № 2/235 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі" про стягнення 7 965,13 грн. задоволено повністю; присуджено до стягнення 7 443,09 грн. основного боргу, 1 354,64 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на ті обставини, що йому не було відомо про дату повторного судового засідання, що йому не був наданий позивачем акт звірення взаємних розрахунків, що надані позивачем накладні оформленні неналежним чином, оскільки не містять печатки відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі" висловився за задоволення апеляційної скарги.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, свого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив. Враховуючи те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без його участі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 7 965,13 грн., в тому числі 7 443,09 грн. заборгованості, 1 354,64 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умов укладеного сторонами договору від 07.03.2006р. № 164 відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7 443,09 грн.

Залишаючи позов без задоволення, місцевий господарський суд встановив, що 07.03.2006р. сторони уклали договір поставки № 164 (далі по тексту - договір поставки), предметом регулювання якого стали відносини з приводу постачання позивачем відповідачу товару (а.с. 8-10).

На виконання умов договору поставки згідно товарно-транспортних накладних від 21.07.2007р. № ПКВ-255862, від 25.07.2007р. № ПКВ-257377 (а.с. 10-12) позивач відвантажив відповідачу товар загальною вартістю 7 443,09 грн.

Встановивши зазначені обставини, з огляду на те що відповідачем не надано доказів оплати вартості товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір.

На підставі частини 6 статті 265 названого кодексу до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу (435-15) про договір купівлі-продажу.

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки розрахунки за продукцію здійснюються покупцем протягом трьох банківських днів з дня одержання товару (розділ 4).

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та положення договору поставки, господарський суд вважає правильною позицію позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення зобов'язання щодо здійснення оплати вартості придбаної продукції.

Докази належного виконання зобов'язань з оплати вартості придбаного товару в матеріалах справи відсутні. Відповідач факт поставки товару не заперечує, контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання власних зобов'язань суду не представив.

Доводи апеляційної скарги про необхідність складення сторонами акту звірення взаємних розрахунків колегія суддів відхиляє, оскільки згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 443,09 грн.

Крім того, господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги про стягнення пені на суму 1 354,64 грн.

Згідно положень Господарського кодексу України (436-15) пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230); штрафні санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, якщо їх розмір не визначено законом (частина 4 статті 231).

Розділом 5 укладеного сторонами договору поставки за прострочення терміну оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Вимоги про відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають задоволенню на підставі частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На таких підставах колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

Рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2008р. у справі № 2/235 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Богатирі" - без задоволення.

Справу № 2/235 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

15.12.08 (відправлено)