13/118-08-3592 Про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - 09.12.2008 Прийняття

27 серпня 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп.Комсервіс" (далі –ТОВ "Олімп.Комсервіс") та Дослідна станція карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин Української Академії аграрних наук (надалі –Дослідна станція ІЗР УААН) звернулися до господарського суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтанський 2007" (далі –ОСББ "Фонтанський 2007") про зобов`язання відповідача спростувати відомості, що принижують репутацію ТОВ "Олімп.Комсервіс" та Дослідної станції ІЗР УААН, зобов`язати ОСББ "Фонтанський 2007" не втручатися у господарську діяльність ТОВ "Олімп.Комсервіс" та стягнути з відповідача на користь останнього 20000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В подальшому позивачі уточнили свої позовні вимоги та в заяві від 23.10.2008 р. просили господарський суд зобов`язати ОСББ "Фонтанський" спростувати відомості, що принижують репутацію ТОВ "Олімп.Комсервіс" та Дослідної станції ІЗР УААН, а також стягнути з відповідача на користь ТОВ "Олімп.Комсервіс" 5000 грн. моральної шкоди і судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2008 р. (суддя Панченко О.Л.) у задоволенні позову ТОВ "Олімп.Комсервіс" та Дослідної станції ІЗР УААН було відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ "Олімп.Комсервіс" в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання не з'явилися представник позивача -Дослідної станції карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук та представник відповідача-ОСББ "Фонтанський 2007", які були неодноразово належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, про причини неявки, суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача-ТОВ "Олімп.Комсервіс", перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних під став.

Згідно з частиною першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.90 № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (v0007700-90) визначено, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Частиною 1 ст. 200 ЦК України визначено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Статтею 26 Закону України "Про інформацію" встановлено, що джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження позовних вимог позивачами були надані листівки та інші матеріали /а.с. 42, 43/. Між тим, з наданих матеріалів неможливо зробити висновок про те, що ці відомості були розміщені на інформаційних стендах ОСББ "Фонтанський 2007", а також те, що вони були розповсюджені саме відповідачем, оскільки будь-яких доказів цього не надано, тоді як самі листівки не мають обов`язкових реквізитів (підпису голови ОСББ "Фонтанський 2007", печатки)., і т.п..

Також не надано, як правильно зазначено судом першої інстанції, й доказів втручання ОСББ "Фонтанський 2007" у господарську діяльність позивачів, а звернення останнього до ВАТ "Одесагаз" та податкової міліції /а.с. 44, 59/ є нічим іншим як спроба отримання належної інформації щодо законності діяльності ТОВ "Олімп.Комсервіс" з надання послуг та правомірності нарахування відповідних тарифів.

Надані в судовому засіданні позивачем документи не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не можуть свідчити про втручання в господарську діяльність ТОВ "Олімп.Комсервіс".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином судова колегія вважає, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Олімп.Комсервіс" та Дослідної станції ІЗР УААН, господарський суд цілком вірно встановив обставини справи та дав їм належну юридичну оцінку, а доводи апелянта такими, що не підтверджені матеріалами справи та не заснованими на чинному законодавстві з питань, що регулюють захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій та відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області є законним та обґрунтованим, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп.Комсервіс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2008 р. по справі № 13/118-08-3592 - без змін.