9/82-2001 Про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства щодо виключення із складу учасників(засновників) товариства, про зменшення статутного капіталу та визнання недійсною нової редакції статуту - 09.12.2008 Прийняття

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 16.01.2007 р. про виключення ОСОБА_1 із складу учасників (засновників) товариства та від 10.05.2005 р., оформлене протоколом № 4, про зменшення статутного фонду; визнання недійсною нової редакції статуту, зареєстрованої 16.06.2007 р., в частині розміру статутного фонду та кількості учасників (засновників) товариства, включивши до їхнього складу ОСОБА_1; поновлення ОСОБА_1 учасником (засновником) ТзОВ "Тернопільський ринок ЛТД"

рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.09.2008 р. у справі № 9/82-2001 частково задоволено позов ОСОБА_1, визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", оформлене протоколом від 16.01.2007 р., про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) товариства, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", оформлене протоколом № 4 від 10.05.2005 р., про зменшення статутного фонду товариства, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", зареєстрованої 16.06.2007 р., в частині розміру статутного фонду та кількості учасників (засновників) товариства, включивши до їхнього складу ОСОБА_1 та поновлення ОСОБА_1 учасником (засновником) товариства відмовлено, з ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД"на користь ОСОБА_1 стягнуто 101, 50 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита.

Рішення мотивоване тим, що позивач не був повідомлений належним чином, тобто рекомендованим листом, про час, місце проведення і порядок денний зборів 16.01.2007 р., як цього вимагає п. 6.6 статуту товариства, а також протокол цих зборів підписаний лише головою і секретарем зборів, а не всіма учасниками товариства, які брали участь у зборах, як встановлено п. 6.11 статуту товариства. Суд вважає, що відмова ОСОБА_1 від підписання затвердженого загальними зборами учасників статуту товариства у новій редакції не може бути перешкодою для оформлення установчих документів з метою їх подання державному реєстратору, як передбачено ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Позовні вимоги щодо визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", зареєстрованої 16.06.2007 р., в частині кількості учасників (засновників) товариства, поєднаною з вимогою про включення до їхнього складу ОСОБА_1, а також поновлення його як учасника (засновника) товариства, на думку місцевого господарського суду, не відповідають способам захисту порушеного права, визначеного корпоративним законодавством, оскільки наслідком прийняття вищим органом товариства рішення є створення, зміна або припинення корпоративних прав та обов'язків учасників товариства по відношенню до самого товариства та товариства перед учасниками. Крім цього, суд зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсним статуту товариства, зареєстрованого 16.06.2007 р., в частині розміру статутного капіталу, лише на підставі незаконності рішення вищого органу товариства про таке зменшення, без оскарження у суді інших рішень товариства, які впливають на склад статутного капіталу, не підлягають задоволенню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові. посилаючись на те, що згідно п. 6.6 статуту товариства, про проведення чергових та позачергових зборів учасники повідомляються письмовим повідомленням, що і було зроблено. При цьому, апелянт наголошує, що навіть при голосуванні ОСОБА_1 "проти"рішення про зменшення статутного фонду товариства, рішення в будь-якому випадку було б прийняте. Відповідач також наполягає на застосуванні строку позовної давності. На думку скаржника, статут підлягає підписанню всіма учасниками (засновниками), однак незважаючи на те, що позивач був повідомлений про необхідність підписати статут, він не відреагував на це, чим порушив обов'язок, передбачений п. а) ч. 1 ст. 11 Закону України "Про господарські товариства".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Тернопільської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що згідно п. 6.7 статуту товариства, про проведення чергових та позачергових зборів учасники повідомляються письмово рекомендованим листом, а направлення повідомлення про проведення зборів 10.05.2005 р. та 16.01.2007 р. простим листом, на думку позивача, є порушенням ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", а також п. 6.7 статуту, чинного на момент проведення зборів. Позивач зазначає, що відмова підписати нову редакцію статуту у нотаріуса не може вважатися систематичним порушенням обов'язків учасника (засновника) товариства. Разом з тим, позивач вказує, що про існування рішення, оформленого протоколом № 4 від 10.05.2005 р., він дізнався лише з повідомлень, направлених 12.12.2006 р. та 20.12.2006 р., а про те, що дане рішення порушило мої права щодо переважного права купівлі частки іншого учасника -тільки, коли відповідач подав у судове засідання витяг з протоколу № 4 від 10.05.2005 р., що і стало причиною збільшення позовних вимог.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 10.05.2005 р. відбулися збори учасників ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", в результаті проведення яких складено протокол № 4, який підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Згідно даного протоколу, на зборах були присутні учасники, які в сукупності володіють 100 % голосів, тобто збори були правомочними (а. с. 24, Том 2).

Із протоколу зборів учасників товариства від 10.05.2005 р. вбачається, що до порядку денного були включені, зокрема, такі питання: про зменшення статутного капіталу товариства та перерозподіл часток у статутному капіталі товариства; про внесення змін і доповнень до установчого документа товариства. За даними протоколу, по вказаних питання учасники товариства проголосували "за"одноголосно.

В результаті проведення таких зборів вирішили затвердити статут товариства у новій редакції та провести державну реєстрацію змін до статуту товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Нормами цієї ж статті (ч. ч. 3, 4) передбачено, що до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Згідно ч. 4 ст. 147 ЦК України, у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до ст. 144 цього кодексу.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до п. 6.7 статуту ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД"в редакцій від 14.09.2004 р. (а. с. 10, Том 1), скликання вищого органу управління товариства відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) . Про проведення зборів учасників кожен з учасників товариства повідомляється письмово рекомендованим листом.

Позивач заперечує свою участь у зборах 10.05.2005 р., хоча у протоколі № 4 зазначено, що він був на них присутній.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься оригінал реєстру відправлень вихідної кореспонденції ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД"від 08.04.2005 р., відповідно до якого на адреси учасників товариства, в тому числі ОСОБА_1, направлені прості листи, а не рекомендовані, що суперечить п. 6.7 статуту товариства (а. с. 77, Том 2).

Згідно п. 6.11 статуту, загальні збори учасників оформляють свої рішення протоколом, який підписується усіма учасниками товариства (їх повноважними представниками), які брали участь у відповідних зборах, і скріплюється печаткою товариства.

Проте, протокол № 4 від 10.05.2005 р. підписаний лише головою та секретарем зборів, а не всіма учасниками, як цього вимагає п. 6.11 статуту товариства.

Беручи до уваги ст.ст. 257, 267 ЦК України, на думку апеляційного суду, позивач належним чином обґрунтував свої доводи про те, що він довідався про оспорюване ним рішення про зменшення статутного капіталу товариства лише у грудні 2006 року, у зв'язку з чим підтримує висновок місцевого господарського суду, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Отже, господарський суд правомірно визнав недійсним рішення зборів учасників товариства, оформлене протоколом № 4 від 10.05.2005 р. про зменшення статутного капіталу з огляду на порушення вимог статут щодо порядку повідомлення учасників товариства.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсним рішення зборів учасників про зменшення статутного капіталу товариства, мотивуючи порушенням його переважного права на купівлю частки. ОСОБА_2 враховуючи вищенаведені законодавчі положення, господарський суд першої інстанції доцільно визначив, що ОСОБА_1 повинен довести, що зменшення статутного капіталу товариства відбулося у зв'язку із придбанням товариством частини частки учасника ОСОБА_2 Однак, у матеріалах справи відсутні, а також не подані позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанцій належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 пропонував купити частину своєї частки у статутному капіталі іншим учасникам товариства чи третім особам.

Натомість, як вбачається з протоколу № 4 від 10.05.2005 р., рішення про зменшення статутного капіталу товариства було зумовлене рішенням про реорганізацією товариства шляхом виділення підприємства (п. 1 порядку денного), що не є предметом даного спору.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ "Тернопільський ринок ЛТД"від 16.01.2007 р. про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства у зв'язку з його відмовою підписати нову редакцію статуту, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦК України, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 87 ЦК України). Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (ч. 1 ст. 143 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 57 ГК України, статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження.

Таким чином, відмова ОСОБА_1 від підписання затвердженого загальними зборами учасників статуту товариства у новій редакції не може бути перешкодою для оформлення установчих документів товариства з метою їх подання державному реєстратору.

Разом з тим, такі дії позивача не можуть розцінюватись як діяльність, що перешкоджає досягненню цілей товариства, його нормальному функціонуванню.

З огляду на наведене, а також враховуючи неподання відповідачем доказів систематичного ухилення ОСОБА_1 від виконання чи неналежного виконання обов'язків перед товариством, наявності негативних для товариства наслідків через відмову позивача підписати статут, колегія суддів дійшла висновку, що рішення зборів учасників ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД"від 16.01.2007 р. про виключення зі складу товариства ОСОБА_1 правомірно визнано недійсним господарським судом першої інстанції.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД"в редакції від 16.01.2007 р. в частині розміру статутного фонду та кількості учасників (засновників) товариства, включивши до їхнього складу ОСОБА_1, а також про поновлення ОСОБА_1 учасником (засновником) товариства, апеляційний суд, підтримуючи позицію суду першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто, корпоративними є правовідносини, які виникають у зв'язку із здійсненням корпоративної діяльності, зміст яких складають юридичні обов'язки та суб'єктивні права, а право участі у товаристві визнається особистим немайновим правом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання недійсної нової редакції статуту ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД"від 16.06.2007 р. в частині кількості учасників (засновників) товариства, включивши до їхнього складу ОСОБА_1 і поновлення його учасником (засновником) товариства, не відповідають способам захисту порушеного права, визначеного законодавством, оскільки наслідком прийняття вищим органом товариства рішення є створення, зміна або припинення корпоративних прав та обов'язків учасників товариства по відношенню до самого товариства та товариства перед його учасниками.

Крім цього, серед позовних вимог є вимога про визнання недійсним положення статуту в редакції від 16.06.2007 р. в частині встановлення розміру статутного капіталу товариства. При цьому, на розмір статутного капіталу товариства вплинули не лише спірне рішення вищого органу управління товариством про зменшення статутного капіталу, але й рішення про реорганізацію товариства шляхом виділення підприємства, дії учасника товариства ОСОБА_2, спрямовані на відчуження частини своєї частки товариству, а також дії товариства по придбанню цієї частки, що не є предметом спору в даному випадку.

Отже, господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним статуту в редакції від 16.06.2007 р. в частині встановлення розміру статутного капіталу товариства, оскільки на склад статутного капіталу впливають не лише незаконність рішення зборів учасників товариства про таке зменшення, а й інші рішення, які описані вище.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.