Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Шваб О.А.

за участю прокурора: Зіма В.Б. (посвідчення № 117 від 13.08.2007 р.)

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 27.11.08 р.:

від позивача: Ягодка Н.Г. (дов. № 4785 від 27.12.07 р.);

від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1); ОСОБА_2 (дов. № 5454 від 24.11.08 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008 р. у справі № 23/228-08

за позовом Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.Кривий Ріг

про розірвання договору купівлі-продажу від 11.04.08 р. нежитлової будівлі автостоянки, розташованої за адресою: 50083, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., пр. Миру, 29 г)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 23.09.08 р. у справі № 23/228-08, яке підписано 17.10.08 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Добродняк І.Ю.), задоволено позов прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., пред'явлений в інтересах держави в особі Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг, Дніпропетровської обл. до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.Кривий Ріг про розірвання договору купівлі-продажу від 11.04.08 р. нежитлової будівлі автостоянки, виселити відповідача з нежитлової будівлі та зобов'язання відповідача передати позивачу нежитлову будівлю автостоянки, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Миру, 29- г, шляхом оформлення акту прийому - передачі.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не погодилася з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким зобов'язати сторони виконати свої зобов'язання по договору купівлі-продажу від 11.04.2008 р. Відповідачу внести залишок грошових коштів у розмірі 130 259 грн. 20 коп. на рахунок позивача, вказаний в договорі купівлі-продажу від 11.04.2008 р., а позивачу передати придбане за вказаним договором майно відповідачу.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що при розгляді справи порушено вимоги статей 4-2, 4-3 ГПК України.

На думку відповідача, господарський суд не прийняв до уваги факт, що саме позивач своїми діями спонукав відповідача до порушення, надавши погодження на заставу об'єкта приватизації, придбаного у позивача по договору купівлі-продажу від 05.07.05 р. Таке погодження відповідачем було отримане 23.05.2008 р., що надало йому підстави думати, що позивач погоджується з тим, що грошові кошти будуть внесені після спливу терміну, передбаченого ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

В запереченні на апеляційну скаргу прокурор м. Кривого Рогу, Дніпропетровської обл. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 23.09.2008 р. по даній справі без змін, так як вважає рішення суду законним та винесеним із додержанням вимог чинного законодавства.

Відповідачем не були виконані зобов'язання щодо сплати повної вартості обумовленого договором від 11.04.08 р., що є істотним порушенням договору і є підставою для розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї із сторін.

Прокурор не погоджується з твердженням відповідача про те, що йому не була надіслана пропозиція про розірвання договору відповідно до ч.2 ст. 188 ГК України, так як така пропозиція була направлена відповідачу позивачем 13.05.2008 р. за № 1777, про що свідчать матеріали справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, так як при винесенні рішення судом першої інстанції було повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Укладаючи договір купівлі-продажу від 11.04.08 р., відповідач взяв на себе певні зобов'язання, зокрема, сплатити вартість придбаної нежитлової будівлі автостоянки з інфраструктурою протягом 3 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Проте відповідач не сплатив повну вартість за об'єкт, сума заборгованості за придбаний об'єкт складає 130 259 грн. 20 коп., тобто відповідач не виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу, а тому, на підставі ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду.

В доповненні до апеляційної скарги скаржник вказує, що позивачем у суді першої інстанції не доведено, що відповідач створює неможливість досягнення цілей договору, тобто відповідач нібито є неплатоспроможним.

Відповідач стверджує, що він є платоспроможним та має можливість і може виконати свої обов'язки щодо повного розрахунку за договором, а тому просить задовольнити апеляційну скаргу.

Також відповідач надав письмові міркування, в яких вказує, що рішення суду суперечить вимогам Конституції України (254к/96-ВР) , що суд першої інстанції з'ясував не в повній мірі обставини, що мають значення для справи та не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних (доказових) фактів, наявність чи відсутність яких має впливати на остаточний результат справи. Відсутність вказаних обставин, примушує відповідача втратити 2/3 частини коштів, сплачених за об'єкт спору, що створить для неї шкоду в особливо крупному розмірі.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 27.11.08 р. до 09.12.08 р. до 16 год. 10 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у запереченні та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між управлінням комунальної власності міста (продавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (покупець) 11.04.2008 р. укладено договір купівлі-продажу будівлі автостоянки з інфраструктурою, яку орендує фізична особа -підприємець ОСОБА_1 за адресою: м. Кривий Ріг, 50007, пр. Миру, буд. 29-г: будівля автостоянки літ. Б-1, загальною площею 324,2 кв.м; ворота № 4; замощення ІІ. Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за об'єкт приватизації ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі та пройти реєстрацію об'єкта приватизації в КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" (далі БТІ). Характеристика об'єкта приватизації наводиться в технічному паспорті, який надається БТІ і передається Покупцю.

Пунктом 1.2 договору купівлі-продажу встановлено, що право володіння, користування та розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця на підставі цього договору з моменту сплати повної ціни продажу придбаного об'єкту приватизації.

Згідно до п.2.1 договору покупець зобов'язаний внести 446 659 грн. 20 коп. за придбаний об'єкт приватизації, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Договір купівлі -продажу від 11.04.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. 11.04.08 р. і зареєстрований в реєстрі за № 1710.

Умовами п.7.2 договору передбачено, що якщо встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) терміни покупець не сплатить вказану в договорі ціну продажу, то продавець має право розірвати цей договір за згодою сторін або в судовому порядку, відповідно до ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна".

У цьому випадку покупець, зокрема, повертає продавцю комунальне майно, передане йому відповідно до акту прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково оплатив вартість об'єкту приватизації, а саме сплатив лише 316 400 грн.

На момент звернення прокурора з позовом заборгованість відповідача складала 130259 грн., проти чого відповідач не заперечував.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно до ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачає, що договір купівлі-продажу може бути розірвано у разі невиконання однією з сторін умов договору за рішенням суду.

Ч. 1 ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 11.3 договору сторони встановили, якщо у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішеннями господарського суду.

Оскільки відповідач (покупець) порушив умови пункту 2.1 договору, своєчасно повністю не розрахувався з позивачем за придбаний об'єкт приватизації, прокурор правомірно звернувся з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 11.04.2008 р., виселити відповідача з нежитлової будівлі автостоянки та зобов'язати відповідача передати позивачу нежитлову будівлю автостоянки, шляхом оформлення акту прийому-передачі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам та матеріалам справи і при його винесенні судом правомірно задоволено позов.

На підставі зазначеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі і доповненні до апеляційної скарги, не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статями 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008 р. у справі № 23/228-08 залишити без змін.

09.12.2008 р.