28/132-08-3622 Про стягнення заборгованості по не оплаті послуг з утримання торгівельного місця - 09.12.2008 Прийняття

27.08.2008р. Комунальне підприємство "Малиновський ринок" (надалі - КП "Малиновський ринок") звернулося з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1) заборгованості у розмірі 50 471,84 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2008р.(суддя Гуляк Г.І.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, його оскаржив позивач. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування послався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на їх недоведеність, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до наступного.

Відповідно матеріалам справи, та як встановлено місцевим судом, рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005р. № 4221-IV створено Комунальне підприємство "Малиновський ринок", відповідно до п.2.1. Статуту якого основною метою його діяльності є організація ринкової торгівлі, надання різноманітних послуг та отримання прибутку в інтересах Засновника, яким є міська рада.

Спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерством внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату України від №57/188/84/105 від 26.02.2002р. затверджені Правила торгівлі на ринках, відповідно до п.2 якого ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на риках органами місцевого самоврядування.

Рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005р. № 4221-IV затверджені Правила торгівлі на ринках, які обов'язкові для виконання адміністраціями ринків та суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють господарську діяльність на ринках у м. Одеса (далі-міські Правила торгівлі на ринках).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.09.2005р. № 529 "Про встановлення тарифів на послуги, що надаються комунальним підприємством "Малиновський ринок", затверджені тарифи на послуги, що надаються КП "Малиновський ринок", у тому числі, з утримання торговельних місць.

27.08.2008р. КП "Малиновський ринок" звернулося з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 50 471,84 грн., яка виникла внаслідок неоплати послуг з утримання торгівельного місця, отриманих у період з 01.09.2005р. по 01.08.2008р.

В підтвердження своїх вимог КП "Малиновський ринок" послався на те, що відповідач, здійснює торгівельну діяльність на території КП "Малиновський ринок" з 01.09.2005р., використовуючи одноповерхове торговельне місце № С-75, площею 15 кв.м. і № Л-16А, площею 32,21 кв.м., фактично отримує від позивача послуги з утримання торгівельного місця, проте не проводить оплату зазначених послуг за тарифами, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради № 529 від 14.09.2005р. Крім того, позивач послався на порушення відповідачем Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005р. № 4221-IV, відповідно до яких торгівля на ринку без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуг за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється. У підтвердження надання відповідачу вищезазначених послуг, позивач надав лист обслуговуючого кооперативу "Малиновський" від 09.03.2006р. № 55, договори про постачання електроенергії на територію ринку, вивезення з території ринку будівельних, великогабаритних та побутових відходів, охорону території ринку, податкові розрахунки земельного податку за 2005 - 2008 року та податкові декларації з орендної плати за оренду землі за 2006 - 2008 роки.

Посилаючись на ст. 11 Цивільного кодексу України, позивач стверджує, що в силу вказаних рішень міськвиконкому та міської ради у відповідача, який фактично здійснював торгівлю на ринку, виник обов'язок оплатити позивачу послуги з утримання торговельних місць за тарифом, встановленим рішенням міськвиконкому № 529 від 14.09.2005р., з розрахунку 25,25 грн. за 1 кв.м. площі першого поверху торговельного місця, за період з 01.09.2005р. по 01.08.2008р.

Відмовляючи в позові, господарський суд обґрунтовано не погодився з доводами позивача, виходячи з того, що господарська діяльність позивача, у тому числі і надання послуг, з іншими суб'єктами господарювання повинна здійснюватись на основі укладених договорів. Однак позивачем не надано доказів укладення договору з відповідачем про надання вказаних послуг, як не надано й доказів звернення позивача до відповідача з пропозиціями укласти такий договір.

Як правильно зазначив суд, вказані тарифи, що затверджені названим рішенням Одеської міської ради стосуються тільки КП "Малиновський ринок" та можуть застосовуватись ним при укладенні угод з іншими суб'єктами господарювання при наданні торговельного місця і послуг з утримання останнього (п.19 міських Правил торгівлі на ринках).

Тобто, для виникнення обов'язку оплати підприємцями наданих послуг з утримання торговельних місць, повинна бути письмова угода, укладена адміністрацією ринку і суб'єктом господарювання.

Відповідно до п.2 міських Правил торгівлі та п. 2 Правил торгівлі, ринок -це суб'єкт підприємницької діяльності (або його структурний підрозділ), створений на відведеній рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці відповідно до Земельного кодексу (2768-14) і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесу купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі-ринок).

Згідно п. 34 зазначених міських Правил торгівлі на ринках, одним із обов'язків адміністрації ринку є забезпечення продавців ринку торговельними місцями за профілем торгівлі і надання послуг з їх утримання на підставі укладених договорів.

Відповідно пунктам 6.3 і 6.4 Статуту позивача, його відносини з іншими підприємствами і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів і вони вільні у виборі предмету договору, визначені обов'язків, інших умов господарських взаємовідносин.

Зазначені пункти Статуту позивача повністю кореспондуються з частинами 1 і 2 ст. 67 Господарського кодексу України.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на те, що ним укладені з відповідними обслуговуючими організаціями договори про постачання електроенергії на території ринку, вивезення відходів і сміття, та про охорону території ринку, а також надані до апеляційної скарги копії платіжних доручень на оплату цих послуг. Однак судовою колегією вони до уваги не приймаються, оскільки вказані договори укладені відповідачем в межах виконання обов'язків адміністрації ринку по утриманню території ринку в цілому, що передбачено п.п. 6, 13, 18, 30, 34 міських Правил торгівлі на ринках.

Цими Правилами торгівлі не передбачено без укладення письмової угоди обов'язок продавців, які здійснюють торгівлю на ринку, компенсувати якимось чином адміністрації ринку її витрати на електроосвітлення, вивезення відходів та сміття, охорони території ринку тощо, тобто на утримання території в цілому.

Таким чином, обов'язки адміністрації ринку по утриманню території ринку в цілому та організації ринкової торгівлі не можна ототожнювати з послугами, які ринок може за окрему плату надавати продавцям, в тому числі послуги з утримання торговельних місць у належному стані по укладеному з ними договору.

Згідно ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування, які можуть бути підставою для укладення договорів.

Як зазначено вище, за змістом п.2 Правил торгівлі на ринках, ринками вважаються лише підприємства, створені на відведеній земельній ділянці відповідно до Земельного Кодексу (2768-14) . Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Позивачем не надано доказів (правоустановлювальних документів) відведення йому у встановленому порядку земельної ділянки для експлуатації ринку, а сплата земельного податку, згідно Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , не є доказом права власності чи права користування земельною ділянкою.

З цих обставин у позивача також були відсутні підстави для пред'явлення такого позову.

При таких обставинах, коли місцевий господарський суд повно, всебічно і неупереджено встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, правильно застосував норми як процесуального, так і матеріального права, підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.