Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

У 2008 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Буран", м. Донецьк, про стягнення оплати за надані послуги у травні 2008 року в розмірі 17 856 грн. 00 коп., за надані послуги за 14 днів червня 2008 року в сумі 8 064 грн. 00 коп. та пені в розмірі 762 грн. 54 коп., всього 26 682 коп. 54 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2008р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк було відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що акти виконаних робіт позивачем відповідачу не надавались, тобто зобов’язання по оплаті наданих послуг у останнього не виникли.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Далматін", м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Від відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Буран", м. Донецьк, на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він з вимогами апеляційної скарги не погодився, вважаючи її необґрунтованою та просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 15.10.08р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 18/140, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28- 29 Закону України "Про судоустрій"та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) №5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.08р. між відповідачем, Відкритим акціонерним товариством "Машинобудівний завод "Буран", м. Донецьк (далі - Замовник), та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк (далі –Виконавець), був укладений Договір № 56 (далі – Договір).

Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору, Виконавець зобов'язався здійснювати контрольно-пропускний режим, підтримувати встановлений Замовником внутрішньооб'єктний порядок та охорону матеріальних цінностей, які знаходяться на об’єкті останнього, розташованого за адресою: 83011, м.Донецьк, вул. Кірова,1а.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що Замовник не пізніше 10-го числа кожного місяця, наступного за місяцем надання послуг, на підставі наданого Виконавцем акту виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця плату за надані послуги охорони із розрахунку 08 грн. 00 коп. люд./год. У пункті 4.2 встановлена річна сума Договору, яка становить 210 816 грн. 00 коп.

У випадку прострочення оплати за Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, що підлягає сплаті (пункт 6.3 Договору).

Даний Договір укладений на термін з 01.04.08р. по 31.03.09р. Договір може бути розірваним однією зі сторін в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення другої сторони не менш ніж за 14 днів до дати припинення дії Договору (пункти 7.1, 7.2 Договору).

Актом приймання-передачі об'єкту від 01.04.08р. Виконавцем було прийнято під охорону об’єкт - Відкрите акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Буран", м. Донецьк, площею 4,05га.

Відкрите акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Буран", м.Донецьк листом від 10.06.08р. повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк про розірвання з 14.06.02р. Договору №56 від 01.04.08р. в зв'язку з неодноразовими розкраданнями майна на об'єкті, що є предметом цього Договору. Листом № 270 від 18.07.08р. Замовник вимагав у Виконавця у семиденний термін перерахувати суму збитків у розмірі 122 538 грн. 32 коп., спричинених розкраданням майна Замовника в період дії Договору №56.

Позивач вважає, що ним умови Договору №56 виконані, а саме: у травні 2008 року трьома співробітниками Виконавця на об’єкті Замовника було відпрацьовано 31 день по 24 години; у червні 2008 року 14 днів по 24 години.

За виконаними роботами позивачем в односторонньому порядку були складені акти приймання виконаних робіт та виписані рахунки №8 від 01.06.08р., №11 від 16.07.08р. Як зазначив позивач, відповідач залишив виставлені рахунки без оплати та не підписав акти приймання-передачі.

На думку позивача, у відповідача виникла перед ним заборгованість за Договором, яка залишилась непогашеною до теперішнього часу. За цих підстав Товариство з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Буран", м.Донецьк про стягнення оплати за надані послуги у травні 2008 року в розмірі 17 856 грн. 00 коп., за надані послуги за 14 днів червня 2008 року в сумі 8 064 грн. 00 коп. та пені в розмірі 762 грн. 54 коп., всього на загальну суму 26 682 коп. 54 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (436-15) , як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України (435-15) у випадках, коли правовідносини не врегульовані ГК України (436-15) .

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк, оскільки позивачем не надано суду належних доказів виконання своїх зобов'язань за Договором №56.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень укладено Договір № 56 від 01.04.08р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати контрольно-пропускний режим, підтримувати внутрішньооб'єктний порядок та охорону матеріальних цінностей, які знаходяться на об’єкті відповідача, розташованого за адресою: 83011, м.Донецьк, вул. Кірова,1а.

Сторонами в пункті 4.1 Договору встановлено, що відповідач не пізніше 10-го числа кожного місяця, наступного за місяцем надання послуг, на підставі наданого позивачем акту виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок позивача плату за надані послуги охорони із розрахунку 08 грн. 00 коп. люд./год.

Таким чином, згідно Договору № 56 доказами належного виконання Виконавцем послуг з охорони об'єкта Замовника, мають бути Акти виконаних робіт, підписані обома сторонами.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав копії Рахунків №№ 8,11, які не передбачені умовами Договору, та копії Актів виконаних робіт від 01.07.08р., 16.07.08р., які підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк одноособово. В матеріалах справи відсутні докази направлення цих документів відповідачу. Вищезазначені Акти приймання-передачі відповідачем не підписані, тобто в обґрунтування заявленого позову позивач надав первинні документи, які не мають доказової сили.

В матеріалах справи відсутні будь-які інші належні докази, в розумінні статей 34, 36, 37 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження факту належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором №56 від 01.04.08р. з надання відповідачу послуг з охорони об'єкта Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Буран", м.Донецьк, розташованого за адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Кірова,1а, за травень 2008 року та 14 днів червня 2008 року, в тому числі і рішення суду з цього приводу.

Оскільки підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Далматін", м. Донецьк про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Буран", м. Донецьк суми оплати за надані послуги у травні 2008 року в розмірі 17 856 грн. 00 коп. та за надані послуги за 14 днів червня 2008 року в сумі 8 064 грн. 00 коп. відсутні, то господарським судом Донецької області також правомірно відмовлено і у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 762 грн. 54 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2008 року у справі № 18/140 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Далматін", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2008 року у справі № 18/140 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2008 року у справі № 18/140 n bsp –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.