14/164 Про стягнення боргу - 08.12.2008 Прийняття

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи", м. Київ (далі за текстом –ТОВ "Видавничі ініціативи") звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом від 13.08.08 № 13/08/2008 до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес –сервіс", м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ "Прес –сервіс") про стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14225,14 грн., пені в розмірі 728,85 грн., 3% річних від простроченої суми оплати за весь період заборгованості в розмірі 91,66 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.10.08 у справі № 14/164 у задоволенні зазначеного позову відмовлено, оскільки внаслідок недотримання сторонами встановленого порядку оплати (відвантаження товару здійснено без передплати) строк оплати за договором став невизначеним, а позивач не надав доказів направлення відповідачу рахунків про оплату товару до відвантаження товару та до звернення з позовом до суду, або доказів направлення відповідачу вимоги про оплату боргу (претензії).

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач –ТОВ "Видавничі Ініціативи" звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 20.10.08, якою просить рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.08 у справі № 14/164 скасувати, як винесене при: неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; неправильному застосуванні норм матеріального права – Цивільного кодексу України (435-15) "; і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким задовольнити позов, покласти судові витрати на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Висновок суду першої інстанції суперечить обставинам справи, а саме умовам договору від 01.01.08 № 23, тому факту, що відповідач здійснив частковий розрахунок, статтям 693, 538 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.10.08 у справі № 14/164 для розгляду зазначеної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. –суддя –головуючий, Іноземцева Л.В. –суддя, Медуниця О.Є. –суддя.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 30.10.08 було прийнято апеляційну скаргу від 20.10.08 ТОВ "Видавничі Ініціативи" до апеляційного провадження у справі № 14/164, розгляд апеляційної скарги призначений на 17.11.08 на 14 год. 20 хв.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17.11.08 розгляд апеляційної скарги позивача був відкладений на 08.12.08 на 14 год. 20 хв. оскільки повноважні та компетентні представники сторін у судове засідання не прибули та не виконали вимоги ухвали від 30.10.08 у справі № 14/164.

Клопотання позивача від 12.11.08 про перенесення розгляду апеляційної скарги з 17 на 24 листопада 2008 року апеляційною інстанцією не розглядалося, оскільки надійшло лише 21.11.08 (згідно штампу суду), тобто після проведення 17.11.08 судового засідання у справі № 14/164 та втратило свою актуальність.

Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштових відправлень: від 24.11.08 № 04651437 –ТОВ "Видавничі Ініціативи"; від 20.11.08 № 04651445 та 21.11.08 № 04651429 –ТОВ "Прес –сервіс").

Повноважний та компетентний представник відповідача –ТОВ "Прес –сервіс" у судове засідання не прибув, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 20.10.08 Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи", м. Київ слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.08 у справі № 14/164 слід залишити без змін з наступних підстав.

1 січня 2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 23 поставки періодичних видань засобів масової інформації (далі за текстом –договір). Відповідно п. 2.1 договору постачальник передає, а покупець приймає та оплачує друкарську продукцію (далі за текстом - видання) в порядку та на умовах, визначених цим договором, з метою подальшого оптового та роздрібного продажу на території України.

Сторони у п. 3.1 договору визначили, що вартість видань зазначається у додатку № 2 та підтверджується постачальником у рахунку –фактурі за 7 днів до дня офіційної видачі. Вартість кожної партії видань фіксується сторонами у накладній, яка є невід’ємною частиною даного договору. Сума договору складає суму вартості всіх партій видань, поставлених у відповідності з даним договором.

Пунктом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків відповідно до умов якого постачальник, отримавши замовлення покупця, виставляє відповідачу рахунок на 100% передоплату вартості видань, який повинен бути оплачений відповідачем у справі на умовах передплати не пізніше дня, що передує дню відвантаження видань із складу позивача.

Згідно пункту 6.1, 6.2 договору видання поставляються покупцю, відповідачу у справі, по факту 100% передоплати. Представник покупця, що діє на підставі довіреності, виданої йому покупцем, отримує видання зі складу постачальника, що підтверджується накладною.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки –різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України (435-15) кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вартість видань сторони визначили у додатку № 2 (а.с. 13) до договору від 01.01.08 № 23. Проте, на виконання п. 3.1 договору, позивач не надав доказів підтвердження цієї вартості у рахунку –фактурі за 7 днів до дня офіційної видачі.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд встановив, що відповідно до умов п. 2.1 Договору та п.1. Додатку № 2 Позивач поставив Відповідачу наступні видання: "Меп's Неаlth Україна" стандартного формату, "Меп's Неаlth Україна" міні формату, "Story", "Ргеvепtіоп" за накладними від 21.04.08 № 1994 на суму 3 640 грн., від 12.05.08 № 2328 на суму 2 615 грн., від 19.05.08 № 2559 на суму 4 160 грн., від 02.06.08 № 2816 на суму 577,50 грн., від 09.06.08 № 2907 на суму 577,50 грн., від 09.06.08 № 2991 на суму 3072,50 грн. Відповідач сплатив за товар частково, не оплачено товар на суму 14 146 грн. 10 коп.

Довіреності на отримання товару та докази часткової оплати отриманого товару позивачем надані не були, незважаючи на те, що вони неодноразово витребувалися судом першої інстанції (а.с. 1, 46). Не надані такі докази позивачем і під час апеляційного перегляду рішення.

Судовою колегією були досліджені надані позивачем оригінали накладних від 21.04.08 №1994, від 12.05.08 № 2328, від 19.05.08 № 2559, від 02.06.08 № 2816, від 09.06.08 № 2907, від 09.06.08 № 2991, додані до позову на підтвердження поставки видань та встановлено, що ці накладні не містять посилань на довіреність отримувача, не зазначено посади та прізвища особи, що отримала товар, підписи отримувачів на накладних різні, не розбірливі.

Пунктами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV чітко визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

ѕ назву документа (форми);

ѕ дату і місце складання;

ѕ назву підприємства, від імені якого складено документ;

ѕ зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

ѕ посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

ѕ особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (z0168-95) , первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправдними документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.

Відсутність довіреностей одержувача товару, відповідача у справі, свідчить про порушення як позивачем, так і відповідачем "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99 (z0293-96) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за № 293/1318 (z0293-96) , яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та відповідно до п. 2 якої товари відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи накладні від 21.04.08 № 1994, від 12.05.08 № 2328, від 19.05.08 № 2559, від 02.06.08 № 2816, від 09.06.08 № 2907, від 09.06.08 № 2991 та враховуючи те, що вони не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка отримувала у позивача товар (видання), судова колегія дійшла висновку, що вказані накладні не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Крім того, вказані накладні не містять відомостей, які б свідчили про передачу товару за договором від 01.01.08 № 23, на підставі якого заявлено позов.

Доводи апеляційної скарги, що часткове перерахування відповідачем грошових коштів в сумі 496 грн. 40 коп. є підтвердженням наявності у відповідача всіх належних документів та підстав для виконання зобов’язання з оплати товару, судовою колегією відхиляються, оскільки у матеріалах справи відсутні докази проведення розрахунків між сторонами за договором від 01.01.08 № 23, на підставі якого заявлено позов.

Відсутність заперечень відповідача також не може бути підтвердженням передачі позивачем йому товару, оскільки відповідач не приймав участі у справі, всі ухвали, які йому надсилалися, як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, поверталися із позначкою поштового відділення "адресат вибув".

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що не дотримання позивачем вимог законодавства щодо складання первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операція, відпуск або надходження матеріальних цінностей позбавляє його можливості довести факт передачі відповідачу видань за договором від 01.01.08 №23 і є підставою для відмови йому у задоволенні позовних вимог.

Апеляційним судом також відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 530 Цивільного кодексу України з огляду на приписи статті 693 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Отже, якщо покупець порушує свої зобов’язання щодо попередньої оплати на умовах, визначених договором купівлі-продажу, то у такому випадку слід застосовувати положення передбачені статтею 530 Цивільної кодексу України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 75 грн. 23 коп. по апеляційній скарзі покладається на позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи", м. Київ, заявника апеляційної скарги.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

1. Апеляційну скаргу від 20.10.08 Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи", м. Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.08 у справі № 14/164 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.08 у справі № 14/164 залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.