Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Державна акціонерна компанія "Донбасвуглеавтоматика" м.Донецьк подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2008р. по справі №43/53.

Цим рішенням господарський суду Донецької області (судді Зубченко І.В., Сковородіна О.М., Курило Г.Є.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" м.Донецьк до Державної акціонерної компанії "Донбасвуглеавтоматика" м.Донецьк про стягнення заборгованості по договору №16 від 26.04.2001р. в сумі 188788,63 грн. задовольнив. Стягнув з Державної акціонерної компанії "Донбасвуглеавтоматика" м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" м.Донецьк борг в сумі 188788 грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1887грн. 89 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Відповідач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону та не відповідає фактичним обставинам справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

Між Державною акціонерною компанією "Донбасвуглеавтоматика" (раніше ВАТ ДХК "Донецьквуглеавтоматика") і Відкритим акціонерним товариством "Рутченківський завод "Гормаш" 26.04.2001р. було укладено договір субпідряду №16, у якому позивач виступив як субпідрядник у виконанні робіт з демонтажу на шахтоуправлінні "Донбас" підйомні машини 2Ц6х2.4 і транспортуванні її на шахту "Ольховатська" п/о "Орджонікідзевугілля" (нині ВП "Шахта Ольховатська" ДП "Орджонікідзевугілля")-замовником по контракту від 23.04.2001р. №1-121, укладеному між відповідачем (підрядником) і вищеназваною шахтою. Крім того, за накладною №27-12/2002-о5 від 27.12.2002р. позивач на виконання вищевказаних робіт передав контактор КТП-6053 (2490083) у кількості 4 шт., а структурний підрозділ відповідача-Горлівське налагоджуване управління прийняв цей контактор з зобов"язанням оплатити його, про що зазначено у вищевказаній накладній.

Відповідно до п.2.3. договору субпідряду остаточний розрахунок за виконані роботи підрядник здійснює після підписання замовником актів форми КБ-3 та перерахування коштів замовником за договором підряду. (а.с.16).

Апеляційним судом встановлено, що замовник перерахував підряднику 1048329грн., про що свідчить договір №1-121 від 23.04.2001р. (а.с.89-90, т.1) та ксерокопії платіжних документів (а.с.105-141, т.1).

Факт виконання робіт за договором субпідряду підтверджується сторонами. Позивач наполягає на тому, що сума заборгованості складає 188788грн. Оскільки замовником підряднику перераховувалися грошові кошти протягом 2001-2003р.р., останній зобов"язаний у ці ж строки розрахуватися із субпідрядником. В зв"язку з цим відповідач-підрядник вважає, що позивачем-субпідрядником пропущений строк позовної давності, про що викладено у заяві від 15.07.2008р. (а.с.81, т.1).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) правила цивільного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред"явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України (435-15) . В даному випадку строк позовної давності за договором субпідряду не сплинув на момент набрання чинності ЦК України (435-15) (2004р.), оскільки останній платіж замовником підряду був зроблений 05.03.2003р., а підрядник повинен був перерахувати оплату субпідряднику після отримання грошей ві замовника.

Таким чином, питання позовної давності за спірними відносинами регулюються гл.19 ЦК України (435-15) . Стаття 264 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Листом від 01.03.2006р. №05/108 відповідач визнав існування боргу, таким чином перебіг позовної давності перервався та з 01.03.2006р. почався знову. Оскільки позивач надіслав позовну заяву 21.05.2008р., строк позовної давності не закінчився.

Відповідач надав апеляційному суду банківські документи, які свідчать, що відповідач перерахував позивачу за виконані роботи 875356грн., а повинен був перерахувати 1048329грн., тому він винен позивачу 172973грн. за договором субпідряду. (різниця між сумою, яка перерахована замовником підряднику та сумою, яка перерахована підрядником субпідряднику).

Позивач наполягає на стягненні вартості поставленого відповідачу за накладною №27-12/2002-05 від 27.12.2002р. в сумі 4416грн. Оскільки сторони не визначили строк оплати, то відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, боржник повинен виконати обов"язок у 7-денний строк з дня пред"явлення вимоги. Така вимога була пред"явлена відповідачу 11.06.2007р. за №925, тому від цієї дати відраховується строк позовної давності.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 177389грн.

Господарський суд не врахував, що відповідач повинен здійснювати оплату тільки після отримання суми від замовника, тому безпідставно стягнув усю суму позову.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

1)Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2008р. по справі №43/53 змінити.

3)Стягнути з Державної акціонерної компанії "Донбасвуглеавтоматика" м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" м.Донецьк 177389грн.