34/162-08 Про стягнення заборгованості за виконані роботи - 02.12.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008р. у справі №34/162-08

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Нікополь, Дніпропетровська область

до комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Нікополь

про стягнення 249 484грн.59коп.

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008р. у справі №34/162-08 (суддя -С.А.Примак) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.31-32), задоволено частково, з комунального підприємства (далі-КП) "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" стягнуто на користь позивача 26524грн.80коп. основного боргу, 7 273грн.02коп. втрат від інфляції та 841грн.52коп. трьох процентів річних; в частині стягнення пені в сумі 5 377грн.63коп. в позові відмовлено;

- не погодившись з прийнятим рішенням, КП"Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про невиконання позивачем робіт, передбачених договором №85 від 25.06.2007р. та підписання сторонами акту виконаних робіт лише з метою надання заявки щодо виділення підприємству грошових коштів на оплату цих робіт з міського бюджету, про те, що заявки від підприємства на виконання робіт не поступало та не здійснювалася передплата вартості робіт згідно з умовами договору, про те, що свідченням невиконання робіт є факт підписання акту безпосередньо 26.06.2007р., тобто наступного дня після укладення договору, в той же час як відповідно до кошторису для виконання останніх необхідно 1 560 годин, а також про неприйняття судом до уваги обставин щодо фактичної відсутності позивача 26.06.2007р. на території підприємства, що випливає з листа охоронної служби і свідчить про невиконання водолазних робіт;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2007р. КП"Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (замовником) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (виконавцем) укладено договір №85, згідно з яким виконавець, на підставі заявки замовника, зобов'язався виконати водолазні роботи, а саме: обслуговування водоприймальних камер, водозаборів та водоводів берегової насосної станції першого підйому, а замовник -прийняти виконані роботи і сплатити їх вартість відповідно до п.2.1 договору.

Відповідно до вказаного пункту ціна договору визначається на підставі кошторису, який є невід'ємною його частиною.

В п.п.2.3, 2.4 договору передбачено, що замовник здійснює передоплату в розмірі 50-ти процентів від суми договору для матеріально-технічного забезпечення робіт, а повна оплата вартості робіт здійснюється протягом 15-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать також і про те, що узгоджена сторонами договірна ціна робіт з водолазного обслуговування складає 26 525грн.(а.с.13-15).

26.06.2007р. позивачем та представником підприємства відповідача підписано акт про виконання водолазних підводно-технічних робіт на об'єкті БНС І - підйома Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та акт прийомки виконаних підрядних робіт за червень 2007 року.

Названі акти підписані без заперечень, завірені відповідними печатками суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та підприємства.

Згідно з цими актами вартість виконаних позивачем робіт складає 26 524грн.80коп.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на положення наведених норм та вищезазначені фактичні обставини справи, у тому числі, і щодо підписання сторонами акту виконаних робіт від 26.06.2007р. без заперечень, несплати відповідачем вартості цих робіт в розмірі та строки, встановлені договором, ненадання ним доказів такої сплати, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 26524грн.80коп., втрат від інфляції в сумі 7 273грн.02коп. та трьох процентів річних в сумі 841грн.52коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позову про стягнення з відповідача пені в сумі 5 377грн.63коп. слід відмовити, оскільки договором №85 від 25.06.2007р. таке стягнення не передбачено.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги тому, що укладеним договором достатньо чітко визначені умови та строки оплати робіт, а також документи на підставі яких здійснюється відповідна оплата. Таким документом є акт виконаних робіт, з моменту підписання якого сторонами у підприємства виникає обов'язок по оплаті.

Відсутність заявки на виконання робіт та передоплати не можуть свідчити про невиконання позивачем робіт за договором.

При цьому при наявності сумнівів у проведенні позивачем робіт або у проведенні їх з недоліками внаслідок скороченого часу, підприємство не було позбавлено можливості вказати про ці недоліки в акті приймання виконаних робіт або взагалі відмовитися від підписання такого акту.