19/11/7568 Про визнання договору оренди припиненим - 01.12.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.05.2008 р. усправі №19/11/7568 позов Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім. Г.І.Петровського, м. Хмельницький до Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_5, м.Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хмельницької обласної ради, м.Хмельницький про визнання договору оренди №5 від 25.12.2001р. припиненим з 02.01.2007р.; зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення задоволено частково:

- зобов'язано підприємця ОСОБА_5 звільнити орендоване приміщення, яке використовувалось ним під харчоблок, службову кімнату, туалети та торговий зал, за адресою м.Хмельницький, вул.Соборна,60;

- стягнуто з СПД ОСОБА_5 на користь позивача 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

У зустрічному позові Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_5 до Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім. Г.І.Петровського про продовження (укладення на той самий строк) договору оренди №5 від 25.12.2001р. та внесення змін у п.1.3., 7.1. договору оренди №5 від 25.12.2001 р. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СПД ОСОБА_5 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову.

В апеляційній скарзі підприємець зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про те, що лист від 13.10.2006р. свідчить про заперечення позивача про поновлення договору на новий термін, оскільки, керуючись ст. 764 ЦК України, ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", відповідач не був належним чином повідомлений про припинення дії оспорюваного договору оренди №5 від 25.12.2001 р., так як строк дії даного договору з 01.01.2002 р. по 02.01.2007 р., тобто заява про припинення його дії повинна бути надіслана в період з 02.01.2007 р. по 01.01.1007 р. (місяць з дня закінчення дії договору). Будь-яких заперечень і вимог від позивача до відповідача у зазначений період не надходило, лист від 13.10.2006 р. був отриманий відповідачем до закінчення строку дії договору (майже за три місяці до його закінчення), а отже, не може бути розцінений судом як повідомлення про припинення дії договору оренди в розумінні ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна". Відсутність заяви однієї із сторін про припинення дії договору оренди №5 від 25.12.2001 р. в зазначений місячний термін свідчить, що строк дії договору оренди в силу ст.17 названого Закону, продовжено до 02.01.2012 року, а тому правові підстави для виселення відповідача відсутні.

Як вказує скаржник, місцевим господарським судом не взято до уваги та не надано належної оцінки тому факту, що позивач продовжував виставляти рахунки по договору оренди №5 від 25.12.2001 р., які були прийняті, погоджені та сплачені вчасно сплачені відповідачем, зокрема, рахунки №25 від 07.05.2007 р. на сплату орендної плати за квітень 2007 року та №25-а від 07.05.2007 р. на сплату податку на землю, тобто, позивач здійснив дії, які свідчать про продовження дії договору оренди №5 від 25.12.2001 р. Судом не взяті до уваги кошториси відповідача про оплату ремонту виконаного в травні 2007 року.

Також, підприємець вважає, що суд дійшов невірного висновку стосовно того, що рахунки №25, №25-а від 07.05.2007 р. є рахунками, виставленими за іншим договором оренди, а не за договором оренди №5 від 25.12.2001 р.

Крім того, скаржник вказує, що про визнання договору оренди №5 від 25.12.2001 р. продовженим свідчить також той факт, що згідно акту від 29.03.2007 р. відповідач надавав позивачу приміщення, яке орендується відповідачем по договору оренди №5 від25.12.2001 р., а позивач прийняв та оплатив вартість користування приміщенням та апаратурою для наступного святкування світа, присвяченого Міжнародному дню театру.

Підприємець також зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив йому у задоволенні позовних вимог по зустрічному позову про визнання договору оренди №5 від 25.12.2001р. продовженим до 02.01.2012 р., про продовження (укладення на той самий строк) договору оренди №5 від 25.12.2001 р. та внесення змін у п.1.3., 7.1. договору оренди №5 від 25.12.2001 р.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримала доводи апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 30.05.2008 р. прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати, задовольнивши вимоги апеляційної скарги.

Позивач за первісним позовом - Хмельницький обласний музично-драматичний державний український театр ім.Г.І.Петровського виклав свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.77-78).

Разом з тим, на вказаний відзив на апеляційну скаргу підприємцем ОСОБА_5 також подані письмові заперечення (№1/02-10/08 від 02.10.2008 р.).

Представник позивача за первісним позовом в засіданні суду заперечила проти доводів апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Хмельницька обласна рада, яка бере участь у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом подала суду письмовий відзив на апеляційну скаргу (вх.№02-01/6952/08 від 14.11.2008 р.), в якому підтримала твердження позивача, викладені у його відзиві на апеляційну скаргу та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги підприємця ОСОБА_5 та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В засіданні суду представник третьої особи заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - в силі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, надані в судових засіданнях, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.10.2007р. Хмельницький обласний музично-драматичний державний український театр ім.Г.І.Петровського звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до суб"єкта підприємницької діяльностОСОБА_5про зобов"язання відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення, яке використовувалось останнім під харчоблок, службову кімнату, туалети та торговий зал, за адресою м. Хмельницький, вул.Соборна,60, після припинення дії договору оренди №5 від 25.12.2001 р.

26.11.2007 р. позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою він просив визнати договір оренди №5 від 25 грудня 2001 року припиненим з 02 січня 2007 року внаслідок закінчення терміну його дії; зобов'язати відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення, яке використовувалось відповідачем під харчоблок, службову кімнату, туалети та торговий зал, за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 60 після припинення дії договору оренди №5 від 25 грудня 2001 року (а.с.69-70, т.1).

20.12.2007 р. підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Хмельницької області із зустрічною позовною заявою у справі №11/7568 до Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім.Г.І.Петровського, м. Хмельницький, в якій просив внести зміни у п.п.1.3., 7.1. договору оренди №5 від 25.12.2001 р., укладеного між сторонами та викласти зазначені пункти договору у наступній редакції:

"1.3. Термін дії цього договору починається з 02.01.2007 р. та закінчується 02.01.2012 р.",

"7.1. Договір оренди діє з 02.01.2007 р. до 02.01.2012 р.".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007р. за зустрічним позовом СПД ОСОБА_5 порушено провадження.

Заявою від 04.02.2008 р. підприємець ОСОБА_5. уточнив позовні вимоги та просив суд визнати договір оренди №5 від 25.12.2001 р. продовженим до 02 січня 2012 року внаслідок продовження терміну його дії на той же строк на підставі п.7.5. цього договору та ст. 764 ЦК України, ч.4 ст. 284 ГК України, ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також внести зазначені вище зміни до п.1.3., п.7.1. договору (а.с.121, т.1). Наведені вимоги позивача й були визначені предметом спору по зустрічному позову ухвалою господарського суду від 05.02.2008 р. (а.с.135, т.1).

За результатами розгляду спору у даній справі господарським судом Хмельницької області 30.05.2008р. прийнято рішення, яким первісний позов задоволено частково, а саме зобов'язано підприємця ОСОБА_5 звільнити орендоване приміщення та стягнуто судові витрати, в решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає таке рішення господарського суду першої інстанції правильним та законним, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2001 р. між сторонами у справі - Хмельницьким обласним музично-драматичним державним українським театром ім.Г.І. Петровського (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір №5 оренди нежитлового приміщення (а.с.8-9, т.1), за яким орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 120,2 кв.м. по вул.Соборній,60, з метою використання його під харчоблок, службову кімнату, туалети та торгівельний зал (п.1.2. договору).

Згідно наказу Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім. Г.І.Петровського №4-а від 21.01.2005 р. внесено зміни до договору №5 від 25.12.2001р., а саме у п.1.2 щодо загальної площі, переданої підприємцю в оренду, Згідно внесених змін, загальна площа орендована відповідачем становить 280,8 кв.м. (а.с.10, т.1).

У відповідності до п.1.3. договору оренди, термін дії цього договору починається за згодою сторін з 1 січня 2002 року та закінчується 2 січня 2007 р. Орендодавець та орендар мають право продовжити термін дії договору за погодженням з органом управління майном.

Пунктом 7.1. договору також встановлено, що договір оренди діє з 01.01.2002 р. до 01.01.2007 р.

В пункті 7.5 договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди.

Разом з тим, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 13.10.2006 року Хмельницький обласний музично-драматичний державний український театр ім.Г.І.Петровського направив підприємцюОСОБА_5. листа за №256, в якому повідомив, що дія договору №5 від 25 грудня 2001 року завершується 2 січня 2007 року; що театр не укладатиме з ним договір оренди на наступний термін та просив до 02 січня 2007 року передати орендовані площі і майно (а.с.13, т.1).

Про отримання вказаного листа підприємцем свідчить його особистий підпис, датований 13.10.2006 р.

Тобто, матеріалами справи стверджується наявність заперечень Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім.Г.І.Петровського щодо поновлення договору оренди №5 від 25.12.2001 р. Водночас, в апеляційній скарзі СПД ОСОБА_5. вказує, що він продовжує користуватись майном, вносить усі належні платежі, зокрема орендну плату, комунальні платежі, а позивач виставляє рахунки та приймає платежі, що, на думку скаржника, є підставою для застосування ст. 764 ЦК України та п.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та продовження дії договору. Зокрема, посилається на виставлені позивачем за первісним позовом рахунки №25, №25-А від 07.05.2007 р. Підприємцем також надані рахунки та платіжні документи на оплату послуг за спожиту воду та стоки, за спожиту електроенергію, за вивіз сміття.

Слід зазначити, що у відповідності до п.2.4 договору оренди нежитлового приміщення №5 від 25.12.2001р., сума орендної плати нараховується згідно розрахунку, експлуатаційні витрати по утриманню приміщення сплачуються пропорційно площі, згідно рахунків орендодавця або самостійно укладених угод з відповідними організаціями, а податок на землю згідно розрахунку бухгалтерії.

Дослідивши подані в обґрунтування зазначених тверджень докази, судова колегія встановила, що виписаний позивачем за первісним позовом рахунок №25а від 07.05.2007 року на сплату земельного податку в сумі 159,91 грн. та рахунок № 25 від 07.05.2007 року на сплату орендної плати за квітень у сумі 3542,57 грн. не стосуються спірного договору оренди №5.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі, крім договору оренди №5, були укладені також два інших договори:

- договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2001 р., предметом якого є оренда літнього майданчику за адресою вул. Соборна, 60 з метою використання його під літній торгівельний майданчик, зі строком дії з 01.01.2002 р. до 01.01.2007 р. та

- договір оренди №22 від 01.02.2006 р., за яким підприємець орендував у позивача за первісним позовом відкритий майданчик загальною площею 100 кв.м. на території Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім. Г.І.Петровського за адресою вул.Соборна,60 з метою використання його для розташування кафе. Термін дії останнього договору - з 01.02.2006 р. до 31.12.2010 р.

Як стверджує позивач за первісним позовом, який, власне, й виписував рахунки №25 та №25-а від 07.05.2007р., останні стосуються договору оренди №22 від 01.02.2006р., укладеного цими ж сторонами щодо оренди відкритого майданчика загальною площею 100 кв.м., розміщеного за тією ж адресою. Дана обставина підтверджується також розрахунком орендної плати за літній майданчик, відповідно до якого за період з травня по вересень 2007 року орендна плата за нього склала 3412 грн. При цьому, середній розмір місячної орендної плати за спірне приміщення, зокрема, в грудні 2006 року становить 5496,93 грн.

Крім того, з пояснень сторін, наданих в судових засіданнях, вбачається, що в межах договору оренди №5 від 25.12.2001р. та під час його дії орендодавцем виставлялись рахунки лише на сплату орендної плати, податок за землю орендарем не сплачувався, оскільки орендодавець звільнений від сплати такого податку, а тому і орендар - підприємець ОСОБА_5. його не сплачував.

Отже, судом встановлено, що орендні платежі згідно договору оренди №5 від 25.12.2001р. з моменту закінчення його дії - з січня 2007 року позивачем не приймались, а відповідачем не сплачувались. Стосовно ж наявної в матеріалах справи квитанції до прибуткового ордеру на суму 400,00 грн. за оренду, оригінал якої оглядався судовою колегією під час апеляційного перегляду справи, слід зазначити, що сплачені грошові кошти - 400,00 грн. того ж дня були повернуті підприємцюОСОБА_5., що підтверджується, зокрема, написаною ним власноруч розпискою від 19.03.2008 р. (а.с.23, т.2), поясненнями позивача за №270 від 26.11.2007р. (а.с.71, т.1), пояснювальною запискою головного бухгалтера театру (а.с.1, т.2).

Окрім того, як зазначалось вище, розмір щомісячної орендної плати за спірним договором значно перевищує суму в 400 грн., а в квитанції до прибуткового ордеру відсутні посилання на договір оренди №5.

Стосовно посилань скаржника про сплату ним комунальних платежів, слід зазначити, що оскільки, як встановлено судом, рахунки на них позивачем за первісним позовом не виставлялись, то сплата підприємцем комунальних платежів безпосередньо відповідним організаціям не свідчить про згоду Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім.Г.І.Петровського на продовження дії договору та не спростовує протилежного.

Крім того, та обставина, що відповідач сплачував комунальні платежі, користуючись приміщенням, цілком відповідає нормам чинного законодавства та не доводить тверджень підприємця, викладених в апеляційній скарзі.

Виконання підприємцем ОСОБА_5 в травні 2007 року ремонтних робіт в приміщенні, що належить театру, останнім не погоджувалось (що не заперечується підприємцем), а тому свідчити про продовження дії договору оренди №5 від 25.12.2001р. також не може.

Іншим документом, яким СПД ОСОБА_5. обґрунтовував свої заперечення проти первісного позову та доводив зустрічний, є акт виконаних робіт від 29.03.2007 р., оригінал якого оглянуто судовою колегією в засіданні. Даний акт складений про те, що виконавець - підприємець ОСОБА_5. надав приміщення та апаратуру, забезпечив обслуговування свята, присвяченого Міжнародному дню театру. Вартість виконаних робіт становить 2300,00 грн. (а.с.48, т.1). На оплату виконаних за актом робіт підприємцем було виставлено позивачу за первісним позовом рахунок №2 від 29.03.2007 р. на суму 2300,00 грн. за використання апаратури та обслуговування свята до Міжнародного дня театру (а.с.72, т.1). Матеріали справи містять платіжне доручення від 04.04.2007 р., яке свідчить про перерахування позивачем за первісним позовом підприємцю коштів у вказаній в акті сумі - 2300,00 грн., сплачених, як вбачається з призначення платежу, за використання апаратури та обслуговування свята до Міжнародного дня театру та згідно рахунку №2 від 29.03.2007 р.

Таким чином, ні акт виконаних робіт від 29.03.2007 р., ні рахунок №2, ні платіжний документ про його оплату, не містять жодних посилань про оренду позивачем за первісним позовом у підприємця найманої ним за спірним договором оренди №5 від 25.12.2001 р. площі.

Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги з даного приводу, а тому вони не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.

На підставі п.4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи те, що у даному випадку йдеться про комунальне майно, крім Цивільного кодексу України (435-15) , слід звернутися також і до спеціальних норм, які закріплені в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. №2269-ХІІ (2269-12) (далі - Закон). Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", відносини стосовно оренди державного майна, майна що належить АР Крим чи знаходиться в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом і іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.17 цього Закону, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 ст.17 Закону встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Із змісту наведених правових норм випливає, що по закінченні строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди.

У цій статті прямо зазначено: якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття може бути застосована тільки до договорів найму (оренди) з визначеним строком користування майном.

Отже, чинне законодавство України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору оренди в разі відсутності заперечень як зі сторони орендодавця, так і зі сторони наймача.

Бажання орендаря продовжувати відносини оренди висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору оренди.

Що стосується орендодавця, то підставою для продовження відносин оренди є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до орендаря орендоване майно.

У даному випадку, орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, проте, орендодавець заперечує проти поновлення строку дії договору, що підтверджується відповідним листом та відповідає чинному законодавству.

Так, дії позивача за первісним позовом щодо направлення листа від 13.10.2006р. не суперечать ні умовам договору, ні змісту ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки зазначеною нормою Закону не встановлено прямої заборони можливості орендодавця повідомити орендаря про припинення договору до закінчення його дії та надати свої заперечення щодо поновлення дії даного договору.

Разом з тим, за наявності направленого орендодавцем листа від 13.10.2006 р. з вимогою про звільнення орендованої площі до 02.01.2007 р. у зв"язку з закінченням дії договору оренди, орендар - підприємець ОСОБА_5. взагалі не повинен був користуватись цим майном та зобов"язаний був повернути орендодавцю майно у належному стані, як передбачено п.4.1.4. договору.

Також, ч.2 ст.26 Закону встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

При цьому, ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані. який було обумовлено в договорі.

А тому, посилання підприємця на положення ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з урахуванням встановлених обставин справи - є безпідставними, оскільки строк дії договору закінчився 02.01.2007 р.

Як встановлено судом, після закінчення строку дії договору оренди №5 СПД ОСОБА_5. спірне приміщення не звільнив та не передав його Хмельницькому обласному музично-драматичному державному українському театру ім.Г.І.Петровського.

Оскільки відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договір оренди №5 від 25.12.2001 р. припинився, то у підприємця ОСОБА_5 відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач за первісним позовом доказів на спростування тверджень позивача суду не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача за первісним позовом про зобов'язання відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення, що у м.Хмельницькому по вул.Соборна,60, є обґрунтованими, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

Стосовно зустрічного позову судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як визначено ухвалою господарського суду від 05.02.2008 р., предметом зустрічного позову визначено уточнені позовні вимоги СПД ОСОБА_5 про визнання договору оренди №5 від 25.12.2001 р. продовженим та внесення змін до даного договору щодо строк його дії.

У відповідності до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України "Про судоустрій України" (3018-14) .

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи зустрічну позовну вимогу у даній справі необхідно визначити її правову природу. Так, заявлена відповідачем зустрічна позовна вимога про визнання договору №5 від 25.12.2001 р. продовженим без визнання права чи визнання відсутності зобов'язань по ньому не є способом захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, передбаченим ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів

державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

У даному випадку, вимога про визнання договору продовженим не призводить до поновлення порушених прав і є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт встановлюється господарським судом при розгляді між сторонами договору спору про право цивільне і його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, проте, аж ніяк не може бути предметом самостійних позовних вимог. Такого ж висновку дійшла судова колегія й стосовно позовної вимоги про внесення змін до пунктів 1.3., 7.1. спірного договору оренди (щодо строку його дії), оскільки, така вимога є похідною від вимоги про визнання договору продовженим і також не призводить до поновлення прав, які позивач за зустрічним позовом вважає порушеними.

За таких обставин, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, господарський суд повинен відмовити у позові.

А тому, висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_5 до Хмельницького обласного музично-драматичного державного українського театру ім. Г.І.Петровського про продовження (укладення на той самий строк) договору оренди №5 від 25.12.2001р. та внесення змін у п.1.3., 7.1. договору оренди №5 від 25.12.2001 р. є правомірним.

З наведених вище підстав обґрунтовано відмовив місцевий господарський суд і в задоволенні первісного позову в частині визнання договору припиненим.

Також, слід зазначити, що посилання місцевого господарського суду на положення ст. 188 Господарського кодексу України у рішенні, що оскаржується, є помилковим, однак, зважаючи, що рішення господарського суду Хмельницької області від 30.05.2008 р. в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України та обставинам справи - зазначена помилка суду першої інстанції не може вплинути на правильність і законність оскаржуваного судового акту, який відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" (v0011700-76) .

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.