1/62 Про визнання недійсними зборів засновників - 26.11.2008 Прийняття

рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.10.2008 р. у справі № 1/62 задоволено позов ОСОБА_1, визнано недійсним рішення від 19, 20.03.2008 р. загальних зборів учасників підприємства "Колективне проектно-кошторисне бюро побуту", м. Чернівці в частині виключення зі складу учасників підприємства ОСОБА_1, з відповідача на користь позивача стягнуто 203 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що така підстава виключення учасника зі складу господарського товариства, як систематичне невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків, для таких господарських товариств, до яких відноситься відповідач у справі, чинним законодавством, а також статутом підприємства не передбачена.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача 42, 50 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, посилаючись на те, що у зв'язку з тим, що на зборах 25.10.2007 р., 07.03 та 17.03.2008 р. позивач заперечувала проти досягнення цілей КПКБП, а саме будівництва багатофункціональної будівлі та пов'язаного з цим збільшення розміру статутного фонду, а також враховуючи її неявку без поважних причин на зборах 19.03.2008 р., що розцінено як діяльність, яка перешкоджає досягненню цілей підприємства, позивача виключено з числа засновників на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства"з наслідками, передбаченими ст.ст. 54, 55 цього ж Закону. Крім цього, апелянт зазначає, що на зборах, які відбулися 17.03.2008 р., позивач заявила про бажання виходу зі складу засновників з виділенням частки в натурі, однак письмової заяви не подала, що унеможливлює вирішення питання державної реєстрації змін до статуту та внесення додаткових внесків до статутного фонду. Рішення, прийняті зборами 20.03.2008 р., скаржник вважає наслідком прийнятих зборами рішень 19.03.2008 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Чернівецької області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що оскільки чинним законодавством та статутом КПКБП не передбачено можливості виключення засновників (учасників) цього підприємства за рішенням загальних зборів, то, відповідно, виключення позивача зі складу засновників є неправомірним. Свою відсутність на загальних зборах 19.03.2008 р. позивач пояснює тим, що в період з 19.03.2008 р. по 02.04.2008 р. хворіла, що підтверджується листком непрацездатності. Також у судовому засіданні представник позивача посилався на те, що оскільки відповідач у справі є колективним підприємством, то спір не є таким, що виник з корпоративних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Згідно довідки Головного управління статистики у Чернівецькій області з ЄДРПО України № 1452 від 20.12.2005 р. (а. с. 63), відповідач у даній справі є колективним підприємством. В той час, відповідно до п. 1.2 статуту, відповідач є підприємством, діяльність якого регламентується цим статутом та Законами України "Про господарські товариства" (1576-12) , "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) , ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) . У п. 3.1 статуту встановлено, що метою підприємства є надання послуг населенню, підприємствам та іншим юридичним особам, виробничої та комерційної діяльності, виконання виробничих завдань на принципах економічної самостійності, самофінансування, самоокупності з метою отримання прибутку. У п. 1.3 статуту міститься перелік засновників, частки у статутному фонді яких визначені п. 5.4 статуту. Такі ознаки свідчать про те, що за своєю організаційно-правовою формою, колективне кошторисно-проектне бюро побуту є господарським товариством, а тому спір у даному випадку підлягає розгляду господарськими судами як корпоративний на підставі п. 4 ст. 12 ГПК України.

Матеріалами справи встановлено, що 19.03.2008 р. відбулися загальні збори засновників Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, які оформлені протоколом № 2008/03/19-01 (а. с. 59). На даних зборах були присутні засновники, які в сукупності володіють 75 % голосів (ОСОБА_2- 27 %, ОСОБА_3 -за довіреністю ОСОБА_4 -48 %).

Згідно розділу 6 статуту підприємства, вищим органом управління є збори засновників підприємства, в яких беруть участь засновники підприємства або призначені ними представники (п. 6.1). Засновник вправі передати свої повноваження на зборах іншому засновнику або його представникові (п. 6.2).

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники, які в сумі володіють не менше 60 % голосів на зборах (п. 6.5).

Тобто збори засновників, які відбулися 19.03.2008 р., були повноважними з огляду на присутність засновників, які володіють 75 % голосів.

Слід зазначити, що збори 19.03.2008 р., фактично, є продовженням зборів, які відбулися 17.03.2008 р., що підтверджується протоколом № 2008/03/17-01 від 17.03.2008 р., в якому вказано, що у зв'язку із перервою в засіданні на прохання ОСОБА_1 прийняття рішення по другому питанню перенесено на 19.03.2008 р. (а. с. 56). Цими зборами одноголосно був затверджений шляхом голосування порядок денний, до переліку питань якого включено, зокрема, питання про строки збільшення розміру статутного фонду бюро та про вихід ОСОБА_1 Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 заявила про свій вихід з числа засновників товариства з виплатою їй частки в натурі, однак голосування по цьому питанню не відбулось у зв'язку з проханням позивачки перенести збори на 19.03.2008 р. (а. с. 58).

Отже, посилання представника позивачки на те, що у протоколі від 19.03.2008 р. відсутній порядок денний, не заслуговують на увагу, оскільки перелік питань затверджений одноголосно на зборах 17.03.2008 р.

На збори засновників 19.03.2008 р. для продовження розгляду питань порядку денного ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки не повідомила, хоча вона знала про час і місце зборів, про що свідчить її підпис на протоколі від 17.03.2008 р., а також не нотаріально посвідченої заяви про вихід з числа засновників товариства.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Як свідчать матеріали справи, а саме листок непрацездатності ОСОБА_1 від 19.03.2008 р., позивачка не з'явилась для участі у зборах через хворобу. З огляду на те, що позивачка була повідомлена про дату і місце проведення зборів, була присутня на зборах 17.03.2008 р., брала участь у голосуванні щодо затвердження порядку денного, на її прохання вирішення двох питань порядку денного перенесено на 19.03.2008 р. продовжених загальних зборів, апеляційний суд вважає, що вона повинна була повідомити про причини неявки або скористатись правом, передбаченим ст. 58 Закону України "Про господарські товариства"і довірити представляти свої інтереси представнику або іншому учаснику товариства.

Згідно п. 4.1 статуту, кожний із засновників підприємства має право вийти в установленому порядку з участі в підприємстві. Однак, матеріали справи не містять нотаріально посвідченої заяви про вихід позивачки з числа засновників товариства, хоча її усна заява зафіксована у протоколі від 17.03.2008 р. за підписом ОСОБА_1 Враховуючи дану обставину, на зборах 19.03.2008 р. по другому питанню порядку денного виступив ОСОБА_4, який заявив, що заява ОСОБА_1 не може бути задоволена через відсутність нотаріально посвідченої заяви про її вихід, що в подальшому унеможливить державну реєстрацію змін до статуту бюро. Неявку ОСОБА_1 розцінив як діяльність, що перешкоджає досягненню цілей бюро -будівництва багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом, проти чого позивачка заперечувала на зборах засновників 25.10.2007 р. (а. с. 52 -53), 07.03.2008 р. (а. с. 54 -55) та 17.03.2008 р. (а. с. 56 -58). Він зазначив, що її неявка без поважних причин спрямована на зрив прийняття засновниками нової редакції статуту із збільшеним статутним фондом, виконання рішень засновників від 07.03.2008 р. та 17.03.2008 р. У зв'язку з наведеним, було запропоновано виключити ОСОБА_1 з числа засновників бюро з наслідками, передбаченими ст.ст. 54, 55 Закону України "Про господарські товариства"та положеннями статуту бюро.

Із вищезазначеного питання вирішили виключити ОСОБА_1 з числа засновників бюро одноголосно.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Рішенням загальних зборів від 20.03.2008 р., оформлені протоколом № 2008/03/20-02, вирішено виплатити ОСОБА_1 вартість її частини майна бюро, пропорційно її частці у статутному (складеному) капіталі бюро на момент виключення, яка дорівнювала 17 %, після затвердження звіту за 2008 рік, але не пізніше 12 місяців з дня виключення, а також виплатити належну їй частку прибутку, одержаного бюро у 2008 році до моменту її виключення (а. с. 62).

Відповідно до п. 4.3 статуту, засновники підприємства зобов'язані, зокрема, сприяти здійсненню підприємством своєї діяльності.

Рішенням загальних зборів засновників від 17.03.2008 р. закріплено також порядок збільшення статутного фонду. як вбачається з протоколу зборів, позивачка проголосувала "проти", "за"проголосували 2 учасники, що володіють 75 % голосів.

Згідно ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених ст.ст. 54 і 55 цього Закону.

Як встановлено матеріалами справи, а також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, виходячи з потреб підприємства, керівництво відповідача прийняло рішення про будівництво нового приміщення, площі якого можуть забезпечити роботу необхідної кількості персоналу для отримання прибутку, а також з метою забезпечення безпеки роботи персоналу через аварійний стан існуючих приміщень.

У зв'язку з відмовою позивачки розробляти новий проект, відповідачем було залучено іншого спеціаліста. Вартість необхідного обсягу робіт становила 300 000 грн., на суму яких зборами засновників 07.03.2008 р. було вирішено збільшити статутний фонд. При цьому, ОСОБА_1 листом від 24.10.2007 р. повідомила, що не дає згоди на знос частки будівлі, що належить особисто їй, поки не буде розроблено та затверджено робочий проект нової будівлі (а. с. 140 -141, Том 1).

Так, 07.03.2008 р. на зборах засновників позивачка проголосувала "проти"рішення про збільшення статутного фонду і виявила недовіру керівництву та іншим засновникам підприємства. Разом з тим, учасники, що володіють 75 % голосів, проголосували "за"дане питання.

Як пояснила представник відповідача у судовому засіданні, 14.03.2008 р. ОСОБА_1 звернулася до підприємства з заявою про надання їй документів щодо дозволу на знесення будівлі для звернення в органи прокуратури. Після цього, позивачка звернулась в Шевченківський районний суд м. Чернівці з адміністративним позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання нечинним п. 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 629/14 від 14.08.2007 р., яким надано дозвіл на знесення будівлі. Даний позов залишено без розгляду через неявку позивача у судові засідання та неповідомлення причин неявки (а. с. 15, Том 2). Тобто, позивачка намагалась перешкоджати досягненню цілей товариства всупереч п. 4.3 Статуту підприємства, незважаючи на належну обґрунтованість необхідності збільшити статутний фонд (а. с. 136 -189, Том 1).

На зборах 17.03.2008 р. засновники, що володіють 75 % голосів, прийняли рішення про порядок збільшення статутного фонду, а також вирішили, що строк внесення додаткових коштів (внеску) починає спливати з моменту повідомлення засновника про реєстрацію змін щодо розміру статутного фонду та строків його збільшення. Як зазначалося вище, на цих же зборах позивачка заявила про свій вихід із числа засновників товариства, однак не подала належно оформленої заяви, що унеможливило подальшу реєстрацію нової редакції статуту підприємства та розрахунок розмірів додаткових внесків учасників.

Отже, своїми діями позивачка залишила без руху питання про строки внесення додаткових внесків до статутного фонду, що було вирішено більшістю голосів на зборах засновників 17.03.2008 р. ЇЇ неявка без повідомлення причин на збори 19.03.2008 р. і стала підставою для її виключення зі складу засновників товариства та виплати вартості її частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі на момент виключення, а також належної частки прибутку, одержаного підприємством у 2008 році до моменту її виходу, що відповідає процедурі, яка передбачена ст.ст. 54, 55 Закону України "Про господарські товариства".

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.