104/9-02/19-03/12/14/15-08 Про стягнення штрафних санкцій за договором комісії - 25.11.2008 Прийняття

В квітні 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до дослідно-виробничого підприємства Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук (далі - відповідач) про стягнення 162052,60 грн., в тому числі 67 190,64 грн. збитків, 13 849,16 грн. неустойки та 81012,80 грн. безпідставно отриманих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з укладеним між позивачем та відповідачем договором підряду на будівельно - монтажні роботи № 4 від 08 жовтня 2001 р. відповідач зобов'язався виконати реконструкцію і капітальний ремонт адміністративного будинку, а також допоміжні роботи. При реалізації цього договору відповідачем порушувались терміни виконання зазначеного договору та були неякісно виконані роботи. Порушення відповідачем термінів виконання договору викликало неможливість виконання позивачем договору комісії укладеного між позивачем та приватним підприємцем Вдовиченко М.В. 15 жовтня 2001 року, в результаті чого позивач поніс збитки, якими є сплата санкцій у вигляді штрафу в сумі 80000,00 грн., та оплата вартості проведення експертизи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз МЮУ у сумі 1039,80 грн., які позивач просить стягнути в частині не покритій неустойкою, тобто у сумі 67190,64 грн. Позивач також, зазначає, що вартість робіт завищено на суму 66092,40 грн., а тому на підставі ст. 469 ЦК України позивач просить повернути ці кошти як безпідставно отримані, крім того відповідач має повернути кошти в розмірі 14920,40 грн., перераховані в якості авансу, оскільки роботи на цю суму не проводилися.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2002 у справі № 104/9-02, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2003 р., стягнуто з дослідно-виробничого підприємства Інституту гідротехніки і меліорації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"14920,40 грн. основного боргу, 775,10 грн. неустойки, 156,95 грн. державного мита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2003 р. було частково задоволено касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт", рішення господарського суду Київської області від 16.04.2002 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2003 р. в частині стягнення 14920,40 грн. зайво сплачених коштів, 775,10 грн. неустойки та відмови в позові в частині стягнення 10 000,00 грн. за ненадання проектно-кошторисної документації залишено без змін, в решті зазначені судові рішення скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На виконання вказівки Вищого господарського суду України ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2003 р. було призначено судову експертизу по справі, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

22.11.2004 р. при новому розгляді справи представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 203 т. 1). Позивач просив стягнути з відповідача завдані збитки в сумі 81039,80 грн., в тому числі 8000,00 грн сплачених штрафних санкцій за договором комісії, 1039,80 грн. витрат пов'язаних з проведенням експертного дослідження КНДІСЕ. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих відповідачем коштів в розмірі 66826,80 грн, яка становить різницю між сумою сплачених позивачем грошових коштів на користь відповідача за проведення будівельних робіт і даними судової експертизи.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2004 р. у справі № 104/9-02/19-03 залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р. стягнуто з відповідача на користь позивача 80000,00 грн. збитків, понесених внаслідок сплати штрафних санкцій, 66826,80 грн. суми безпідставно отриманих коштів, 1094,40 три. витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, 1468,27 грн. державного мита, 118,00 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з Постановою Президії Української Академії Аграрних наук № 21 від 27.11.2003 року, наказу Української Академії Аграрних наук № 119 від 08.12.2003 р. та наказу Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук №193 від 12.12.2003 р. "Про реорганізацію дослідно-виробничого підприємства Інституту гідротехніки та меліорації"дослідно - виробниче підприємство Інституту гідротехніки та меліорації було ліквідовано. Його правонаступником став Інститут гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук (надалі - Інститут)

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2006 р. було частково задоволено касаційну скаргу Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук, рішення господарського суду Київської області від 25.11.2004 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.02.2005 р. скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 21.12.2006 р.

Позивач до місцевого господарського суду надіслав заяву (а. с. 177 т. 2), в порядку ст. 22 ГПК України (остаточна редакція), в якій він просить суд стягнути з відповідача 80000,00 грн. збитків, які полягають у сплачених штрафних санкціях за договором комісії, 66826,80 грн. безпідставно отриманих відповідачем коштів та судові витрати, а саме, 1094,40 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи, 1468,27 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Київської обл. від 3 травня 2007 р., яке залишено в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2007 р., позовні вимоги позивача задоволені повністю. Стягнуто з Інституту гідротехніки та меліорації Академії Аграрних наук на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"- 80000,00 грн. збитків, 66826,80 грн. безпідставно отриманих коштів, 1094,40 грн. витрат пов'язаних з проведенням судово-будівельної експертизи.

Постановою Верховного Суду України від 11 березня 2008 року скасовано рішення господарського суду Київської області від 3 травня 2007 року, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2007 року та постанову Вищого господарського суду від 20.12.2007 року, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ "НВП "Укрвермікуліт"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.07.2008 року у справі № 104/9-02/19-03/12/14 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.09.2008 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.

На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 19.09.2008 р., позивач не скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду по суті за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 96, 99 ГПК України.

Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.

Присутній представник позивача в судовому засіданні 25.11.2008 р. підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Також, представник відповідача разом з апеляційною скаргою подав до суду клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про неможливість його задоволення, оскільки, проведення будівельно-технічної експертизи передбачає встановлення дійсних об’ємів робіт, вартості виконаних робіт та інше, а не встановлення факту завищення обсягів будівельних робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, 08.10.2001 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"(за договором - замовник) та Дослідно-виробничим підприємством Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук (за договором - підрядчик) було укладено договір підряду на будівельно-монтажні роботи № 4 (далі - договір). Відповідно до умов даного договору ТОВ "НВП "Укрвермікуліт"доручає, а дослідно-виробниче підприємство бере на себе зобов'язання провести реконструкцію та капітальний ремонт адміністративної будівлі ТОВ "НВП "Укрвермікуліт", а останній зобов'язаний оплатити виконані за договором.

Відповідно до п.3.1 договору вартість робіт встановлено у вигляді динамічної договірної ціни шляхом підписання Протоколу договірної ціни відповідно до кошторисної документації, яка складає 200 000,00 грн.

П. 4.1. договору строк виконання робіт встановлено з 08.10.2001р. по 31.12.2001р. На виконання умов договору в межах встановленого строку відповідачем було виконано робіт на суму 40 119,60 грн. в жовтні 2001 року та на суму 97 999,20 грн. в листопаді 2001 року, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт (т. 1 а.с. 37-43). Отже, всього відповідачем було виконано робіт на суму 138 118,80 грн. В подальшому згідно з листом відповідача від 12.12.2001р. виконання робіт було зупинено за погодженням сторін (а. с.26 т.2) в зв'язку з затримкою позивачем погодження проектно-кошторисної документації та надання її відповідачу для проведення робіт згідно зі ст. 353 ЦК УРСР.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 80000,00 грн. збитків колегія суддів вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню та зазначає наступне.

Враховуючи те, що позивач не виконав встановленого законом зобов'язання і не надав відповідачу проектно-кошторисну документацію, рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2002 р., яке частково залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2003 р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2003 р визнано факт відсутності вини відповідача у порушенні строку виконання договору (в цій частині рішення від 16.04.2002 р. залишено без змін).

Згідно з п. 2 ст. 203 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час виникнення та існування спірних правовідносин, в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, оскільки факт відсутності вини відповідача у спричиненні збитків позивачу від порушення строків виконання договору встановлено попереднім рішенням суду у даній справі, яке в цій частині набрало законної сили, підстави для стягнення збитків в сумі 80 000,00 грн. відсутні, про що зазначено в постанові Верховного Суду України від 11.03.2008 р.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 66826,80 грн. безпідставно отриманих коштів, колегія суддів вважає, що дана вимога також не підлягає задоволенню та зазначає наступне.

Договором № 4 від 08.10.2001 р. передбачалось здійснення розрахунків за виконані роботи в вигляді договірної ціни шляхом підписання Протоколу погодженої договірної ціни в відповідності з кошторисною документацією. Як видно з листа від 12.12.2001 р. (а..с.26 т.2) підписання Протоколу договірної ціни не відбулося з вини позивача. Отже, підписуючи акти прийому роботи з зазначеною вартістю цієї роботи, при відсутності Протоколу погодження ціни, замовник (позивач) давав згоду на вказану в актах вартість роботи, що приймалася.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що посилання позивача на висновки судової будівельно-технічної експертизи № 2133 від 26.10.2004 р. (а. с. 182-190 т. 1), надані Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз не можуть бути прийняті за основу при визначенні правомірності вимог позивача. Оскільки експерт проводив дослідження без проектно-кошторисної документації лише на підставі договору № 4 від 08 жовтня 2001 року та підписаних актів виконаних робіт.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

В постанові від 11.03.2008 року Верховного Суду України зазначено, що оскільки відносини сторін мають договірну природу, спір щодо вартості виконаних робіт підлягає вирішенню на підставі відповідних положень договору та з дотриманням правил доказування, встановлених процесуальним законом.

Отже, посилання позивача на норму ст. 469 ЦК УРСР як на підставу для задоволення вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів не береться судом до уваги, оскільки дана норма регулює позадоговірні зобов’язання.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, а також при повній та всебічній перевірці в апеляційній інстанції обставин справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду повністю підтримує висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, щодо відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт".

Отже, доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні матеріалами справи, а ні чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрвермікуліт"на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2008 року у справі №104//9-02/19-03/12/14 задоволенню не підлягає.