3/278 Про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором пайової участі - 25.11.2008 Прийняття

Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (далі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче товариство "Україна-реставрація" (далі – відповідач) 1549140грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 140 220 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов’язань згідно договору №1111 від 13.12.2007 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.08.2008 р. в справі №3/278 позов був задоволений частково: стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство "Україна-реставрація" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1419675,67 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 131418,40 грн. пені, 25500грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В скарзі зазначено, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права. Так позивач зазначає, що судом невірно було проведено розрахунки заборгованості відповідача з урахуванням індексів інфляції та суми пені, оскільки не застосовано при їх розрахунках листа Верховного Суду України № 62-97 (v2-97700-97) від 03.04.1997р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та Нормативи (додаток до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 року) для визначення пайової участі інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі, Нормативи), розмір пайової участі визначається в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 року.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що не погоджується з апеляційною скаргою, оскільки при розрахунку заборгованості з урахуванням індексу інфляції позивач використовував індекси інфляції не з моменту виникнення заборгованості, а з дати укладання договору з урахуванням індексів інфляції з 2003 р. Одночасно, в рішенні суду, на думку відповідача, ця сума визначена не вірно, оскільки суд додатково застосував індекси інфляції за червень — липень 2008 року (відповідно 100,8% і 99,5%). Застосування індексу інфляції за червень-липень 2008 року неправомірне, оскільки позивач подав позов 23.06.2008 року і не просив суд стягнути борг з урахуванням індексу інфляції за червень-липень 2008 року. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції нарахував і стягнув з відповідача пеню за ставкою 0,1% за кожен день прострочення, яка передбачена у Договорі № 1111, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ в період прострочення.

Таким чином, відповідач вважає, що сума його основної заборгованості перед позивачем складає з урахуванням індексу інфляції 1384132,88 грн. та 82991грн. пені.

Ухвалою від 25.09.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 28.10.2008 р.

В судових засіданнях 28.10.2008 р. та 11.11.2008 р. представники сторін надали суду усні пояснення та на вимогу колегії письмові розрахунок та контррозрахунок суми позову. В даних судових засідання оголошувалися перерви для дослідження доказів наданих представниками.

В судове засідання 25.11.2008 р. з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в зв’язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін щодо розрахунків заборгованості, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

13.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та Акціонерним товариством закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство "Україна-реставрація" (забудовник) укладений договір № 1111 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору його предметом є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі – пайовий внесок) у зв’язку із будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир – 7007,74 кв. м.) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею – 989,24 кв.м., підземним паркінгом загальною площею 1583,82 кв.м. та відкритою автостоянкою загальною площею 100 кв. м. на вул. Ялтинській, 30 у Дарницькому районі м.Києва.

Згідно п. 1.2. договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунком 1, 2, 3 від 06.12.2007 становить 2585330грн. Даний розрахунок є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору забудовник зобов’язався перерахувати пайовий внесок у сумі 2585330грн. на умовах визначених у цьому договорі.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1. цього договору, у строк з грудня 2007 року по листопад 2008 року включно, рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Однак, відповідач в порушення умов договору пайовий внесок до міського бюджету не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача за період з грудня 2007 року по травень 2008 року з урахуванням індексу інфляції становить 1549140грн.

Відповідно до п. 3.10 договору оплата здійснюється на підставі рахунку, який видається забудовнику, за його письмовим зверненням до Головного управління економіки та інвестицій, не пізніше ніж за три дні до здійснення платежу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску Забудовник (відповідач) сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру пайового внеску, зазначеного у п. 2.1 Договору за кожен день прострочення.

Посилаючись на вказаний пункт, позивач просить стягнути з відповідача пеню 140220 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов’язань за період з 28 грудня 2008 р. по 23 червня 2008 р.

Відповідач не погоджується з розміром відсотків, які передбачені договором, оскільки сума пені за вказаними відсотками перевищує суму пені нарахованої з урахуванням подвійної ставки Національного Банку України, і визнає лише суму пені в розмірі 82991грн.

Після дослідження доказів по справі, проаналізувавши надані представниками сторін розрахунок та контррозрахунок суми позову, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути змінене.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 ГК України та 525 ЦК України (435-15) , не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва визначається відповідно до Нормативів, затверджених Рішенням від 27 лютого 2003 року №271/431 Київської міської Ради про визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва, які є спеціальною нормою при вирішенні спорів даної категорії.

Відповідно до ч. 1 п. 1 Нормативів (додаток до рішення Київської міської ради №271/431 від 27.02.2003 року) для визначення пайової участі інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі, Нормативи), розмір пайової участі визначається в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 року. Таким чином, розрахунок суми пайового внеску з урахуванням індексів інфляції за період з 2003 року по теперішній час, є правомірним.

Згідно п. 6 нормативів Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахування оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста Додаток № 2 до Рішення №271/431, здійснюється за наступною формулою:

Вj = H х S х 3 х Іінфл., де

ВJ – розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реалізації проекту будівництва в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста;

Н – норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста в галузі народногосподарського комплексу;

S – загальна площа об’єкта, для якого визначається розмір внеску;

З – зональний коефіцієнт;

Іінфл – індекс, що враховує інфляцію з 01.01.2003 р. до початку місяця в якому здійснюється розрахунок, (див, зведену таблицю індексів інфляції).

Згідно Листа Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" для визначення індексу інфляції за будь який період необхідно помісячні індекси, складаючи відповідний період, перемножити між собою. Так, для визначення індексу інфляції за період з 01.01.2003 року по листопад 2007 року (до початку місяця в якому згідно з Договором здійснюється розрахунок) із наведеної таблиці вибираються і перемножуються індекси та перш ніж: перемножити вказані індекси інфляції, для зручності розрахунків, кожний розділюється на 100, оскільки вони виражені у відсотках та кожний отриманий коефіцієнт індексу інфляції округлюється до тисячних: (Оскільки в таблиці існують підсумкові індекси інфляції за кожен рік у цілому (вони визначені також множенням помісячних індексів та приведені в таблиці індексів), можливо облегшити розрахунок и взяти за 2003, 2004, 2005 та 2006 роки річні індекси, а саме):

108,2% (за 2003 рік) х 112,3% (за 2004 рік) / 100 = 1, 216 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.01.2005) х

х 110, 3% (за 2005 рік) / 100% = 1, 341 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.01.2006) х

х 111,6% (за 2006 рік)/100%- 1,497 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.01.2007) х

х 100,5% (січень 2007р.) / 100% =1,505 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.02.2007)х

х 100,6% (лютий 2007р.) /100% =1,514 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.03.2007) х

х 100,2% (березень 2007р.) / 100% = 1,517 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.04.2007) х 100,0% (квітень 2007р.) / 100% =1,517 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.05.2007) х 100,6% (травень 2007р.) / 100% = 1,526 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.06.2007) х 102,2% (червень 2007р.) / 100% = 1,560 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.07.2007) х 101,4% (липень 2007р.) /100% = 1,581 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.08.2007) х 100,6% (серпень 2007р.) / 100% = 1,591 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.09.2007) х 102,2% (вересень 2007р.) /100% = 1,626 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.10.2007) х 102, 9% (жовтень 2007р.) / 100% = 1,673 (на 01.11.2007) – коефіцієнт індексу інфляції у листопаді 2007 р., який було застосовано на момент укладення договору, оскільки індекс інфляції при укладенні договору враховується з 01.01.2003 до початку місяця в якому здійснюється розрахунок за Договором.

Всі наступні коефіцієнти індексів інфляції з моменту укладання договору до моменту подачі позовної заяви (23.06.2008) розраховуються з урахуванням вже вирахованого індексу інфляції (1,673), наступним чином:

1,673 (коефіцієнт індексу інфляції у листопаді 2007р.) х 102.2% (індекс інфляції у листопаді 2007р.) / 100% = 1,710 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.12.2007);

1,710 (коефіцієнт індексу інфляції у грудні 2007р.) х 102,1% (індекс інфляції у грудні 2007р.) / 100% = 1,746 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.01.2008 р.);

1,746 (коефіцієнт індексу інфляції у січні 2008р.) х 102,9% ( індекс інфляції у січні 2008р.) / 100% = 1,797 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.02.2007 р.);

1,797 (коефіцієнт індексу інфляції у лютому 2008 р.) х 102,7% ( індекс інфляції у лютому 2008р.) / 100% = 1,846 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.03.2008 р.);

1,846 (коефіцієнт індексу інфляції у березні 2008р.) х 103,8 (індекс інфляції у березні 2008р.) / 100% = 1,916 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.04.2007 р.);

1,916 ( коефіцієнт індексу інфляції у квітні 2008р.) х 103,1% (індекс інфляції у квітні 2008р.) / 100% = 1,979 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.05.2008р.);

1,979 (коефіцієнт індексу інфляції у травні 2008р.) х 101,3% (індекс інфляції у травні 2008р.) / 100% = 2,005 (коефіцієнт індексу інфляції на 01.06.2008р.).

Згідно п. 3.11. Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов’язання і до моменту його фактичного виконання.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити першу частку пайового внеску з урахуванням індексу інфляції за грудень місяць, який складає 1,710. Так, виходить, що частка за грудень 2007 року складає: 1,710 / 1,673 х 215440 грн.(частка основного боргу) = 220200 грн.(частка основного боргу з урахуванням індексу інфляції за грудень 2007 року).

Відтак, Відповідач згідно умов Договору повинен був здійснити перший платіж з 13 грудня 2007 року по 28 грудня 2007 року скоригований на індекс інфляції за грудень 2007 року (п.3.11. Договору), оскільки в розрахунках 1, 2, 3 сума пайового внеску, що підлягає оплаті розрахована з урахуванням індексу інфляції до початку місяця в якому здійснюється розрахунок.

Згідно п. 3.1. Договору Відповідач зобов’язався сплатити пайовий внесок Позивачу в сумі 2585330 грн. в термін з грудня 2007 року по листопад 2008 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Таким чином, Відповідач зобов’язався сплатити пайовий внесок Позивачу в термін з грудня 2007 року по листопад 2008 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа, тобто частку за грудень з урахуванням індексу інфляції за грудень, частку за січень з урахуванням індексу інфляції за січень, частку за лютий з урахуванням індексу інфляції за лютий, частку за березень з урахуванням індексу інфляції за березень, частку за квітень з урахуванням індексу інфляції за квітень, а частку за травень з урахуванням індексу інфляції за травень 2008 року тощо.

Отже, частки з грудня 2007р. по травень 2008р. які Відповідач повинен був сплатити вчасно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа складають:

за грудень 2007р.: 1,710 (грудень 2007 р.) /1,673 х (листопад 2007р.) х 215440грн. = 220 200 грн.;

за січень 2008р.: 1,746 (січень 2008 р.) /1,673 х (листопад 2007р.) х 215440 грн. = 224 840 грн.;

за лютий 2008р.: 1,797 (лютий 2008 р.) / 1,673 х (листопад 2007р.) х 215440 грн. 231410 грн.;

за березень 2008р.: 1,846 (березень 2008 р.) / 1,673 х (листопад 2007р.) х 215440грн. = 237720 грн.;

за квітень 2008 р.: 1,916 (квітень 2008 р.) / 1,673 х (листопад 2007р.) х 215440 грн. = 246730 грн.;

за травень 2008р.: 1,979 (травень 2008 р.) / 1,673 х (листопад 2007р.) х 215440 грн. = 254850 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання станом на 23.06.2008 року (дата розрахунку ціни позову).

Частки пайового внеску з грудня 2007 року по травень 2008 року мають бути скориговані на момент розрахунку ціни позову, станом на 23.06.2008 року:

• 220200 грн. х 2,005 (червень 2008) / 1,710 (лютий 2008) = 258190 грн. – частка за грудень 2007 року скоригована на момент складання розрахунку ціни позову;

• 224840 грн. х 2,005 (червень 2008) / 1,746 (січень 2008) = 258190 грн. – частка за січень 2008 року скоригована на момент складання розрахунку ціни позову;

• 231410 грн. х 2,005 (червень 2008) / 1,797 (лютий 2008) = 258190 грн. – частка за лютий 2008 року скоригована на момент складання розрахунку ціни позову;

• 237720 грн. х 2,005 (червень 2008) / 1,846 (березень 2008) = 258190 грн. – частка за березень 2008 року скоригована на момент складання розрахунку ціни позову;

• 246730 грн. х 2, 005 (червень 2008) /1,916 (квітень 2008) = 258190грн. – частка за квітень 2008 року скоригована на момент складання розрахунку ціни позову;

• 254850 грн. х 2, 005 (червень 2008) /1,979 (травень 2008) = 258190 грн. – частка за травень 2008 року скоригована на момент складання розрахунку ціни позову. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає: 258190 грн. х 6 місяців = 1549140грн.

За таких обставин, сума що належить до сплати Відповідачем з урахуванням індексу інфляції на момент подачі позовної заяви (розрахунку ціни позову) складається з часток за грудень 2007 року – травень 2008 року скоригованих на індекс інфляції на момент розрахунку ціни позову (додаток до позовної заяви).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1549140грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується стягнення суми пені за прострочення виплати пайових внесків, то вказана вимога також підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв’язку з наступним:

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру пайового внеску, зазначеного в п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен д ень прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 1111 від 13.12.2007 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати пайового внеску.

В зв’язку з тим. що взяті на себе зобов’язання по сплаті пайового внеску відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.1. договору оренди, розмір якої, за розрахунками суду становить :

грудень 2007 р.: 178 діб х 0,1% х 220200 грн. = 39200 грн.;

січень 2008 р.: 147 дібх 0,1% х 224840 грн. = 33050 грн.;

лютий 2008 р.: 116 діб х 0,1% х 231410 грн. = 26840 грн.;

березень 2008 р.: 87 діб х 0,1% х 237720 грн. = 20680 грн.;

квітень 2008 р.: 56 діб х 0,1% х 246730 грн. = 13820 грн.;

травень 2008 р.: 26 діб х 0,1% х 254850 грн. = 6630 грн.

Сума пені: 39,20+33,05+26,84+20,68+13,82+6,63 = 140220 грн.

Посилання відповідача на те, що позивачем при здійсненні розрахунку суми пені не застосовано обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ не приймається судом до уваги, оскільки згідно преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб’єктів переказу грошей через платіжні системи.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні даного спору, судом першої інстанції загалом було вірно застосовано норми матеріального права, однак не було взято до уваги діюче на момент виникнення спірних господарських відносин і на момент прийняття рішення суду Нормативів, затверджених Рішенням від 27 лютого 2003 року №271/431 Київської міської Ради про визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва.

Суд першої інстанції не погодився з розрахунком Позивача в частині нарахування індексу інфляції на момент оформлення Договору в розмірі 1,673, оскільки як вбачається з розрахунків 1, 2, 3 від 06.12.2007, які є невід’ємними частинами договору індекс інфляції 1,673 вже нарахований на суму пайового внеску.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись.

Індекс інфляції 1,673 на 01.11.2007 року застосовано в Розрахунках 1, 2, 3, які є невід’ємними частинами Договору з метою визначення обсягу пайової участі Відповідача на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва на момент укладення Договору до початку місяця в якому здійснюється розрахунок.

В своєму розрахунку позивач вірно застосував індекси інфляції щодо розрахунку суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та правильно включено щодо щомісячних розрахунків сум, що належать до сплати за грудень 2007 року – травень 2008 року.

Відтак, згідно умов Договору, кожний місяць, частки пайових внесків за грудень 2007 року – травень 2008 року коригуються на відповідний індекс інфляції на момент фактичного виконання грошового зобов’язання за Договором, а потім мають бути скориговані на індекс інфляції, який діє на дату прострочення грошового зобов’язання відповідно ст. 625 ЦК України (станом на 23.06.2008 року, дата розрахунку ціни позову).

В результаті невірного розрахунку судом першої інстанції суми основної заборгованості сталося помилкове зменшення суми пені.

Також, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд стягнув з відповідача на користь позивача суму 25500 грн. державного мита за подання позовної заяви, в той час як позивачем було сплачено 16893,60грн., тобто 1% від суми позову.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення Господарського суду м.Києва змінити в частині сум основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені та державного мита.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито при частковому задоволенні вимог покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.08.2008 р. в справі №3/278 – змінити в частині стягнення сум основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені та державного мита.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити в повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство "Україна-реставрація" (м. Київ. Контрактова площа, 4, код 21616277) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 04633423) 1549140 (один мільйон п’ятьсот сорок дев’ять тисяч сто сорок) грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 140 220 грн. (сто сорок тисяч двісті двадцять) пені, 16893,60 (шістнадцять тисяч вісімсот дев’яносто три грн. 60 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ."