4/23 Про витребування майна із чужого незаконного володіння - 19.11.2008 Прийняття

Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" (далі - позивач) у червні 2008 року звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Укрінтерсерв" (далі - відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.07.2008 у справі №4/23 позов задоволено повністю: вилучено з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" та повернуто Чернігівській обласній корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" майно, яке разташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: адміністративна будівля (літ. А-2, пл. 640,2 кв.м.), будівля топочної (літ. А1-1, пл. 12.3 кв.м.), будівля цеху (літ .Б-1, пл. 181,7 кв.м.), будівля складу та побутових приміщень (літ. В-1, В 1-2, пл.1910,2 кв.м.), будівля навісу (літ.В, пл.62,4 кв.м.), будівля навісу (літ. Г, пл. 345,4 кв.м.), будівля навісу (літ. М, пл.302,4 кв.м.), майданчик (літ. Н, пл.139,00 кв.м.), будівля майстерні-гаражу (літ. Д-1, д-1, пл.703,20 кв.м.), будівля майстерні (літ.Е-1, Е1-1, пл.26,9 кв.м.), будівля навісу (літ.Ж, пл.276,1 кв.м.), будівля прохідної (літ. З-1, пл.46,90 кв.м.), будівля гаражу (літ. К-1, пл.50,20 кв.м.), будівля складу (літ. Л-1, пл.2422,10 кв.м.), баки ПММ (літ. О,П на 10 м. куб, Р, на 10 м.куб.), підземна ємкість (літ. С на 50 м.куб.), підземна ємкість (літ.Т на 75 м.куб.); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" на користь Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" 2519,00 грн. витрат із сплати держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обґрунтоване тим, що оскільки договір купівлі-продажу визнано недійсним Вищим господарським судом України, відтак право власності позивача захищене і він продовжує бути власником об'єктів нерухомості на підставі свідоцтва про право власності, виданого 25.11.2002, згідно з рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 18.11.2002 №237.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2008 у справі № 4/23 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач належним чином не довів своє право власності на нерухоме майно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Укрінтерсерв" було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №4/23.

На підставі статті 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги у справі №4/23 відкладався та оголошувалися перерви у розгляді справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 на підставі статті 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерний банк "Синтез" (далі - третя особа 1), фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (далі - третя особа 2) та ОСОБА_2 (далі - третя особа 3).

13.10.2008 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Алданова С.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 у справі №4/23 заяву Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" про відвід суддів Смірнової Л.Г., Алданової С.О., Пашкіної С.А. було залишено без задоволення.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 за №01-23/1 у зв'язку з виробничою необхідністю (відсутністю судді Пашкіної С.А.) розгляд даної апеляційної скарги у справі №4/23 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г, судді - Алданова С.О., Шапран В.В.

15.10.2008 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підприємство "Управління виробничо-технічної комплектації" корпорації "Чернігівоблагропромбуд".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 у справі №4/23 на підставі статті 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підприємство "Управління виробничо-технічної комплектації" корпорації "Чернігівоблагропромбуд" (далі - третя особа 4).

28.10.2008 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Алданова С.О., Шапран В.В.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 у справі №4/23 заяву Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" про відвід суддів Смірнової Л.Г., Алданової С.О., Шапрана В.В. було залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 у справі №4/23 розгляд апеляційної скарги було призначено на 19.11.2008.

18.11.2008 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Алданова С.О., Шапран В.В.

Ухвалою В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 у справі №4/23 заяву Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" про відвід суддів Смірнової Л.Г., Алданової С.О., Шапрана В.В. було залишено без задоволення.

В судове засідання 19.11.2008 з'явилися представники позивача, відповідача, третьої особи 2. Представники третьої особи 1, третьої особи 3 та третьої особи 4 в судове засідання 19.11.2008 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції №51993 від 11.11.2008 - третій особі 1, №38780 від 04.11.2008 - третій особі 3 та №8066456 від 13.11.2008 - третій особі 4.

Отже, третя особа 1, третя особа 3 та третя особа 4 знали про дату розгляду апеляційної скарги по даній справі 19.11.2008, але не надали доказів неможливості направлення в судове засідання будь-яких своїх представників, з врахуванням того, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою. В зв'язку з ненадходженням від третьої особи 1, третьої особи 3 та третьої особи 4 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи та з врахуванням їхньої неявки, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу по справі №4/23 за відсутності представників третьої особи 1, третьої особи 3 та третьої особи 4.

В судовому засіданні 19.11.2008 представник позивача подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, яке на підставі статті 811 ГПК України було задоволене судом і розгляд апеляційної скарги у справі №4/23 здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

В судовому засіданні 19.11.2008 представник третьої особи 2 заявив про відвід складу суду, але письмової заяви, оформленої відповідно до вимог частини 4 статті 20 ГПК України, до суду не надходило.

В судовому засіданні 19.11.2008 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2008 скасувати.

В судовому засіданні 19.11.2008 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні, рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2008 залишити без змін.

В судовому засіданні 19.11.2008 представник третьої особи 2 апеляційну скаргу відповідача підтримав, просив суд її задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2008 скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як зазначено в рішенні суду першої інстанції, між підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації" Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд", як продавцем, та відповідачем у даній справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" (покупцем) було укладено договір від 25.03.2003 купівлі-продажу нерухомого майна та основних засобів, за умовами якого у власність відповідача були передані об'єкти нерухомості, розташовані у АДРЕСА_1, а саме: адміністративна будівля (літ.А-2, пл. 640,2 кв.м.), будівля топочної (літ.А1-1, пл. 12,3 кв.м.), будівля цеху (літ.Б-1, пл. 181,7 кв.м.), будівля складу та побутових приміщень (літ.В-1, В 1-2, пл. 1910,2 кв.м.), будівля навісу (літ.в, пл. 62,4 кв.м.), будівля навісу (літ.Г, пл. 345,4 кв.м.), будівля навісу (літ.М, пл. 302,4 кв.м.), майданчик (літ. Н, пл. 139,00 кв.м.), будівля майстерні-гаражу (літ.Д-1, д-1, пл. 703,20 кв.м.), будівля майстерні (літ.Е-1, Е1-1, пл. 26,9 кв.м.), будівля навісу (літ.Ж, пл. 276,1 кв.м.), будівля прохідної (літ.З-1, пл. 46,90 кв.м.), будівля гаражу (літ.К-1, пл. 50,20 кв.м.), будівля складу (літ.Л-1, пл. 2422,10 кв.м.), баки ПММ (літ. О,П на 10 м. куб, Р, на 10 м.куб.), підземна ємкість (літ. С на 50 м.куб.), підземна ємкість (літ. Т на 75 м.куб.)

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2006 у справі №10/204 договір купівлі-продажу від 25.03.2003 визнано недійсним та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" повернути підприємству "Управління виробничо-технологічної комплектації" Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" майно, отримане за цим договором, а також відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" у задоволенні позову про визнання права власності на об'єкти нерухомості та про примус здійснити реєстрацію права власності.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України, підприємство "Управління виробничо-технологічної комплектації" не мало права здійснювати продаж майна, оскільки власником майна є Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд", а згідно зі статті 225 Цивільного кодексу Української РСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

До прийняття Вищим господарським судом України зазначеної постанови, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" перепродало майно фізичній особі ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу від 17.01.2006).

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.04.2007, прийнятим у справі №2-114/07, визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості і основних засобів від 17.01.2006, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" і ОСОБА_2 та зобов'язано останнього повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" об'єкти нерухомості та основні засоби, придбані за договором.

Київський апеляційний господарський суд вважає передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи висновок господарського суду Чернігівської області про те, що з вироку від 06.02.2006, винесеного Новозаводським районним судом міста Чернігова у справі №1-22/06, вбачається, що об'єкти нерухомості, які розташовані в АДРЕСА_1 та реалізовані за договором від 25.03.2003, належать Чернігівській обласній корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд".

В провадженні господарського суду Чернігівської області є справа про банкрутство підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації", розгляд якої здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, обов'язки ліквідатора покладені на арбітражного керуючого Молчанова Ю.І.

Також Київський апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала від 06.05.2008 у справі №4/145б/29/12/3/2, згідно якої об'єкти нерухомості обліковувалися на балансі банкрута та були включені ліквідатором до ліквідаційної маси, але за скаргою власника майна - Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд", поданої в межах справи про банкрутство, об'єкти нерухомості виключені із ліквідаційної маси не є належним доказом права власності Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" в розумінні статті 34 ГПК України.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта, що позивачем не доведено право власності позивача на нерухоме майно, яке є предметом спору по даній справі,оскільки свідоцтво Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" про право власності на об'єкти нерухомості від 25.11.2002 було погашено 23.01.2008, а в зв'язку з перереєстрацією прав власності на зазначені об'єкти нерухомості на інших осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" та громадянина АДРЕСА_1 згідно з договорами купівлі-продажу, повинно бути погашеним ще раніше - 25.03.2003 та 17.01.2006 відповідно.

Київським апеляційним господарським судом приймаються доводи апелянта, що рішення судових органів, на які посилається позивач, не підтверджують права власності на майно, оскільки резолютивна частина рішень не містить висновку про визнання права власності.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що частина нерухомого майна є предметом іпотеки, згідно з кредитними договорами, укладеними між Акціонерним банком "Синтез" та ОСОБА_2 і ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2006 між Акціонерним банком "Синтез" та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення, що складаються з адміністративної будівлі, що на плані зазначена літерою "А-2" загальною площею 640,2 кв.м., топ очної, що на плані зазначена літерою "А1-1" загальною площею 12,3 кв.м., цеху, що на плані зазначений літерою "Б-1", загальною площею 181,7 кв.м.

Свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомості, видане 25.11.2002 на підставі рішення виконкому Чернігівської міської раді від 18.11.2002 №237, на об'єкти нерухомості, які розташовані в АДРЕСА_1, а саме: адміністративна будівля (літ.А-2, пл. 640,2 кв.м.), будівля топочної (літ.А1-1, пл. 12,3 кв.м.), будівля цеху (літ.Б-1, пл. 181,7 кв.м.), будівля складу та побутових приміщень (літ.В-1, В 1-2, пл. 1910,2 кв.м.), будівля навісу (літ.в, пл.62,4 кв.м.), будівля навісу (літ. Г, пл. 345,4 кв.м.), будівля навісу (літ. М, пл. 302,4 кв.м.), майданчик (літ. Н, пл. 139,00 кв.м.), будівля майстерні-гаражу (літ.Д-1, д-1, пл. 703,20 кв.м.), будівля майстерні (літ.Е-1, Е1-1, пл. 26,9 кв.м.), будівля навісу (літ.Ж, пл. 276,1 кв.м.), будівля прохідної (літ.З-1, пл. 46,90 кв.м.), будівля гаражу (літ.К-1, пл. 50,20 кв.м.), будівля складу (літ.Л-1, пл. 2422,10 кв.м.), баки ПММ (літ. О, П на 10 м. куб, Р, на 10 м.куб.), підземна ємкість (літ. С на 50 м.куб.), підземна ємкість (літ. Т на 75 м.куб.). Проте в названому рішенні зазначено "видати свідоцтво" і не зазначено будь-якого правовстановлювального документа, на підставі якого видано це рішення. Позивач також не надав будь-якого право встановлюваного документа суду на підтвердження права власності позивача на спірне майно.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстраційний напис про право власності позивача на зазначені об'єкти нерухомості, що були зареєстровані Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 28.11.2002 у реєстровій книзі №9, за реєстровим номером 694, було погашено у зв'язку з перереєстрацію прав власності на інших осіб згідно з договорами купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (z0157-02) (далі - тимчасове положення) реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" 23.01.2008 також було зареєстроване право власності на об'єкти нерухомості за позивачем, на підставі того ж самого Свідоцтва про право власності від 25.11.2002 (реєстраційний номер 2521826, номер запису 414 в книзі 11).

Згідно з частинами 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Відповідно до пункту 1.1 Тимчасового положення (z0157-02) мета обов'язкової державної реєстрації полягає, крім іншого, у забезпеченні визнання права власності та його захисту.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення (z0157-02) , який визначає перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, такими документами, зокрема є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до частини 1 пункту 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 №01-8/98 (v8_98800-01) (зі змінами і доповненнями) вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (z0157-02) .

Відповідно до частини 2 пункту 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 №01-8/98 (v8_98800-01) (зі змінами і доповненнями) самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлювальними документами, хоча й можуть оцінюватися арбітражними судами у вирішенні спорів відповідно до вимог розділу V АПК в сукупності з іншими доказами у справі.

Також, зважаючи на те, що свідоцтво Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" про право власності на об'єкти нерухомості від 25.11.2002 було погашено 23.01.2008, а також на те, що 28.02.2006 між Акціонерним банком "Синтез" та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, який в судовому порядку не визнавався недійсним, а також на Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, який наведено у додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення (z0157-02) , Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції жодних належних доказів на підтвердження права власності на спірні об'єкти нерухомості в розумінні статті 34 ГПК України.

Також Київський апеляційний господарський суд не вважає належним доказом в розумінні статті 34 ГПК України роз'яснення Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про те, що на даний час право власності на об'єкти нерухомості, розташовані в АДРЕСА_1, зареєстровані за Чернігівською обласною корпорацією агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" і що Свідоцтво про право власності від 25.11.2002 зберігає юридичне значення правоустановлюючого документу, а штамп на ньому "Погашено в зв'язку з перереєстрацією 23.01.2008" анулює тільки попередній реєстраційний напис, оскільки на вказаному свідоцтві повинні міститися і інші реєстраційні написи, здійснені у зв'язку з перереєстрацією прав власності на зазначені обєктинерухомості на інших осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Укрінтерсерв" та громадянина АДРЕСА_1 згідно з договорами купівлі-продажу 25.03.2003 та 17.01.2006.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд вважає неправомірним висновок господарського суду Чернігівської області, що оскільки договір купівлі-продажу Вищим господарським судом визнано недійсним, відтак право власності позивача захищене і він продовжує бути власником об'єктів нерухомості на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 25.11.2002 згідно з рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 18.11.2002 №237.

Згідно зі статтею 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідач не надав господарському суду доказів правомірності володіння майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив своє право власності на нерухоме майно.

Тому з вищенаведених підстав, Київський апеляційний господарський суд, виходячи з повноважень, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 103 ГПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції, приймає нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.