Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Яковлєва С.В., суддів Цикуренко А.С., Латиніна Ю.А., при секретарі Лісецькій Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Куніцина Сергія Володимировича до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасуванню постанови (за участю представників: від позивача - не з'явився, від відповідача - не з'явився).

Суть спору: Куніцин Сергій Володимирович (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Верховної Ради України (далі відповідач), в якому просив визнати незаконною Постанову Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя" (900-17) від 16.01.2009 р., скасувати Постанову Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя" від 16.01.2009 р.

Від позивача 03.02.2009 р. надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати незаконною Постанову Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України (254к/96-ВР) та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя" від 16.01.2009 р. N 900-VI (900-17) та скасувати Постанову Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя" від 16.01.2009 р. N 900-VI (900-17) .

У судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2009 року, представник відповідача надав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що дані вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дане клопотання мотивоване тим, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України. У зв'язку з чим відповідач вважає, що дана справа стосується публічно-правових відносин, пов'язаних із застосуванням конституційних повноважень Верховної Ради України, і має розглядатись органом конституційної юрисдикції - Конституційним Судом України.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2009 року, представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнення та просив позов задовольнити. Крім того, представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Суд 20.03.2009 р. виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідач надіслав до суду заперечення (вих. N 30/6-191 (52619) від 17.03.2009 р.), в яких зазначив, що Верховна Рада України, вирішуючи 16.01.2009 р. питання про розгляд звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної ради з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України (254к/96-ВР) та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя (1017-2006-п) , діяла у порядку і на підставі своєї компетенції, визначених у ст. 88 Регламенту Верховної Ради України (547-17) , ст. 85 та ст. 89 Конституції України (254к/96-ВР) , не виходила за межи своїх конституційних повноважень. Відповідачем заявлено клопотання про проведення судового засідання за відсутністю представника Верховної Ради України.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2009 р., не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши думку представника позивача, вивчивши клопотання відповідача, керуючись ст. 128 КАС України (2747-15) , ухвалив продовжити розгляд справи за участю представників учасників процесу, яки з'явились у судове засідання.

Під час розгляду справи позивач наполягав на задоволені позовних вимог з підстав визначених у позові (з урахуванням клопотання про їх уточнення).

Від позивача 06.04.2009 р. надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням заперечень відповідача.

Позивач надіслав до суду 10.04.2009 р. клопотання про проведення слухання по справі за відсутністю його представника.

Суд, вивчивши клопотання позивача, приймаючи до уваги те, що сторони були сповіщені належним чином про день та час розгляду справи, мали можливість довести суду свої пояснення (заперечення) щодо позовних вимог, не надали клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України (2747-15) , ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

Відповідно до Указу Президента України N 464/2006 (464/2006) від 01.06.2006 р. позивач був призначений Головою Севастопольської міської державної адміністрації.

Постановою Верховної Ради України N 327-VI (327-17) від 05.06.2008 р. утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України (254к/96-ВР) та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя (1017-2006-п) (далі Тимчасова комісія).

За результатами роботи вказаної Тимчасової комісії на 68 пленарному засіданні Верховної Ради України 16.01.2009 р. було заслухано доповідь голови Тимчасової комісії про проведену роботу та прийнята Постанова N 900-VI (900-17) .

У Постанові N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р. Верховна Рада України, зокрема, вирішила:

1. Попередній звіт Тимчасової комісії взяти до відома і направити його до Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України для відповідного реагування.

2. Звернути увагу Президента України на невиконання вимог частини десятої статті 118 Конституції України (254к/96-ВР) у зв'язку з рішенням десятої сесії Севастопольської міської ради N 4374 від 27.05.2008 р. про висловлення недовіри голові Севастопольської міської державної адміністрації більш ніж двома третинами голосів від складу ради.

3. Генеральній прокуратурі України та Міністерству внутрішніх справ України дати правову оцінку діям керівництва і посадових осіб Севастопольської міської державної адміністрації щодо фактів розкрадання державних коштів, зловживання службовим становищем при відчуженні земельних ділянок, укладанні угод про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

4. Кабінету Міністрів України протягом місця внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в частині гарантування прав місцевого самоврядування при укладанні договорів оренди землі.

5. Тимчасовій слідчій комісії продовжити роботу відповідно до завдань, передбачених Постановою Верховної Ради України від 05.06.2008 р. N 327-VI (327-17) .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України (2747-15) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (2747-15) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ (2747-15) справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (2747-15) , які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 75 Конституції України (254к/96-ВР) єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Повноваження Верховної Ради України визначені у ст. 85 Конституції України (254к/96-ВР) , до яких зокрема, відноситься здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законом.

У ст. 89 Конституції України (254к/96-ВР) зазначено, що Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної ради України.

Відповідно до ст. 118 Конституції України (254к/96-ВР) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрації призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

До матеріалів справи залучена копія постанови господарського суду м. Севастополя від 04.07.2008 р. по справі N 5020-1/020, згідно з якою визнано протиправним та скасоване рішення Севастопольської міської ради від 27.05.2008 р. N 4374 "Про суспільно-політичну та економічну ситуацію в м. Севастополі". Зазначена постанова господарського суду м. Севастополя набрала законної сили 08.08.2008 р., про що свідчить відмітка в її тексті.

У тексті постанови суду по справі N 5020-1/020 зазначено, що у рішенні Севастопольської міської ради від 27.05.2008 р. N 4374 було зафіксовано рішення виразити недовіру голові Севастопольської міської державної адміністрації Куніцину С.В. (п. 1), доручити голові Севастопольської міської ради Саратову В.В. надіслати це рішення та результати таємного голосування по п. 1 зазначеного рішення Президенту України та в Кабінет Міністрів України (п. 3).

До матеріалів справи залучена копія листа Президента України N 1-1/488 від 06.03.2009 р., який був надісланий на адресу Голові Верховної Ради України Литвину В.М., в якому зазначено, що Севастопольська міська державна адміністрація звернулась з позовом до господарського суду м. Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення Севастопольської міської ради N 4374 від 27.05.2008 р., господарським судом м. Севастополя 04.07.2008 р. задоволено адміністративний позов Севастопольської міської державної адміністрації, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2008 р. Севастопольській міській раді відмовлено у задоволені клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Севастополя від 04.07.2008 р.

Вивчивши зазначені документи, приймаючи до уваги те, що 08.08.2008 р. набрало законної сили рішення господарського суду м. Севастополя по справі N 5020-1/020, суд, керуючись ст. 19, 124 Конституції України (254к/96-ВР) , приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких інших доказів існування рішення щодо висловлення недовіри позивачу, як голові Севастопольської міської державної адміністрації, суд вважає, що на час прийняття відповідачем п. 2 Постанови N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р. не було підстав порушувати питання про його відставку відповідно до ст. 118 Конституції України (254к/96-ВР) .

За таких обставин суд приходить до висновку, що п. 2 Постанови Верховної Ради України N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р., який безпосередньо стосується прав та інтересів позивача, як голови Севастопольської міської державної адміністрації, прийнятий з посиланням на рішення десятої сесії Севастопольської міської ради N 4374 від 27.05.2008 р., яке було нечинним, тобто не могло породжувати наслідки, передбачені ст. 118 Конституції України (254к/96-ВР) , внаслідок чого в цій частині Постанову Верховної Ради України не можна визнати такою, яка прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. З огляду на зазначене підлягають задоволенню вимоги щодо скасування п. 2 Постанови Верховної Ради України N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р.

На думку суду матеріали справи свідчать про те, що п. 1, 3-7 Постанови Верховної Ради України N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р. були прийняті в порядку і на підставі компетенції, визначеної у ст. ст. 85, 89 Конституції України (254к/96-ВР) , в межах конституційних повноважень відповідача. Суд вважає, що під час розгляду справи знайшло підтвердження те, що у цій частині Постанова N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р. прийнята з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення вимог по її скасуванню у зазначеній частині.

Керуючись ст. ст. 160 - 163 КАС України (2747-15) , суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати п. 2 Постанови Верховної Ради України N 900-VI (900-17) від 16.01.2009 р. "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин щодо порушення Конституції України (254к/96-ВР) та законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією та Севастопольською міською радою, іншими органами виконавчої влади з питань земельних відносин, а також щодо службових зловживань та розкрадання державних коштів при виконанні робіт за Програмою соціально-економічного розвитку м. Севастополя".

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ (2747-15) - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (900-17) .