Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Бредіхіні Ю.Ю.

за участю представника позивача - ОСОБА_3., довіреність нотаріально не посвідчена, до участі у справі не допущено; від відповідача - ОСОБА_2 - приватний підприємець;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 3.06.2008 р. у справі №10/270/08

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Київ (далі ПП ОСОБА_1);

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (далі ПП ОСОБА_2);

про стягнення 10412,14 грн.,

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №1827 від 29.09.2008 р. справа передана для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М., Кричмаржевський В.А., Колодій Н.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 3.06.2008 року (суддя Алейнікова Т.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення господарського суду мотивовано тим, що товар поставлено по Договору №05/08/07Д, який відповідач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Російська косметика".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПП ОСОБА_1, позивач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що рішення суду винесене без урахування всіх фактичних обставин справи, по формальним підставам.

ПП ОСОБА_2., відповідач у справі, у поданому суду відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що господарський суд всебічно, повно та об'єктивно оцінив всі обставини та прийняв законне рішення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 3.06.2008 року - без змін.

За заявою відповідача судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засіданні 30.09.08 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

Позивач уклав з відповідачем договір поставки № 01/08/2007 - г від 09 січня 2007 року.

За умовами укладеного договору, позивач як Постачальник в порядку та на умовах, визначених Договором, передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність та оплачує товар відповідно до накладних.

Відповідно до пункту 4.6 договору покупець зобов'язаний був оплатити поставлений товар протягом тридцяти календарних днів з дати поставки.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що покупець несе відповідальність за прострочення оплати товару у розмірі підвідної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Поставка товару здійснювалася відповідно до видаткових накладних особисто через ОСОБА_4, про що свідчить його підпис на видаткових накладних: №ГО-0212001 від 12.02.07 р.; №ГО-0223001 від 23.02.07 р.; №ГО-0313001 від 13.03.07 р.; №ГО-0328001 від 28.03.07 р.; №ГО-0423001 від 23.04.07 р.; №ГО-0518001 від 18.05.07 р. №ГО-0621001 від 21.06.07 р.; №ГО-0100201 від 02.10.07 р.; №ГО-0101601 від 16.10.07 р. загалом на суму 43654,46 грн.

Відповідач зробив плату по квитанціях: № 505 від 14.03.07 р.; № 61/2509 від 27.03.07 р.; № 82/3335 від 25.04.07 р.; № 95/20301 від 17.05.07 р.; №117/1529 від 18.06.07 р.; № 93/29586 от 19.05.08 р., № 120/4617 від 21.06.07 р.; № 166/16709 від 27.08.07 р.; № 182/15677 від 18.09.07 р.; № 191/3050 від 01.10.07 р.; загалом на суму 40012,1 грн. Відповідач повернув позивачу за зворотною накладною №ГО-0000001 від 23.01.08 р. товар на суму 1398,74 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворився борг станом на 19.05.08 р. в сумі 2243,62 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Позивач належним чином виконав всі свої зобов'язання на умовах, передбачених Договором.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, стягненню підлягає основний борг в сумі 2243,62 грн.

Статтею 549 ЦК України наведено поняття неустойки де:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. №543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стягненню підлягає пеня за період з 22.07.07 р. по 31.12.08 р., з урахуванням часткового погашення, в сумі 876,6 грн.

Стаття 625 п. 2 ЦК України, передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати від інфляції за період з 22.07.07 р. по 31.12.08 р., з урахуванням часткового погашення, складають 1866,73 грн., а три відсотка річних - 157,39 грн.

Рішення господарського суду щодо відмови у задоволенні позову є необґрунтованим.

Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такого обов'язкового реквізиту, як номер договору, видаткова накладна не містить. Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги, щодо наявності помилки у визначенні номеру договору на спірних накладних.

В частині стягнення суми 5225 грн. провадження по справі слід припинити на підставі п. 1-1 с. 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) через відсутність предмету спору, оскільки ця суму сплачена відповідачем 19.05.08 р. в період розгляду справи судом першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення господарського суду Запорізької області від 3.06.2008 р. у справі №10/270/08 скасувати. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківський рахунок не відомий) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адресаАДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2; рахунок НОМЕР_3 в філії КРУ баннку ТОВ "Фінанси та кредит", м. Київ, НОМЕР_4) основний борг в сумі 2243,62 грн.; пеню в сумі 876,6 грн.; втрати від інфляції в сумі 1866,73 грн.; три відсотка річних - в сумі 157,39 грн.; 104,12 грн. державного мита за подання позову, 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу; та 25,19 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

В частині стягнення 5225 грн. провадження по справі припинити.