Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Дзюбка П.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Цюман Т.В.

За участю представників:

від позивача - Яковенко С.В. (дов. б/н від 04.07.2008 р.)

від відповідача - Дворніцький О.Б.( дов. б/н від 05.03.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2008

у справі № 05-5-11/8179 (Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Міленіум"

до Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України

про стягнення 193347,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 05-5-11/8179 від 04.08.2008 р.позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум" та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.п.4,10 ч.1 ст. 63 ГПК України з посиланням на неналежне оформлення документів, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі та не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати, справу направити на розгляд до Господарського суду м. Києва. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при винесенні ухвали місцевим судом порушено вимоги п. 4, 10 ч. 1 ст. Ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 30.09.2008 р. апеляційної інстанції представник позивача скаргу підтримав, просив її задовольнити – ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу повернути місцевому суду для розгляду по суті за наведених в апеляційній скарзі підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2008 р. стверджував, що апеляційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, долучені до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 5 Роз’яснення Вищого господарського Суду України від 04.03.1998 р. № 2-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) : "платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви ( заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом", не регламентовано і не розписано, в якій формі викладаються відомості про позовну заяву.

Платіжне доручення № 157 від 12.01.2008 р. містить інформацію про позивача, а зазначена в платіжному дорученні сума складає 1 відсоток ціни заявлених позовних вимог.

Оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано. Згадане зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття апеляційної скарги до провадження чи прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуто Державним казначейством України. Якщо позивач сплатив державне мито готівкою, то Інструкція у такому разі не передбачає вчинення кредитною установою будь-яких написів, крім встановлених формою квитанції. У цьому випадку до позовної заяви додається оригінал ( абз. 2 п. 59 Роз’яснення).

З огляду на наведене, головною вимогою до платіжного доручення є те, що кошти повинні поступити до відповідного регіонального Державного казначейства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно абз. 2 п. 11 "Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ" затвердженого постановою КМУ № 1258 від 21 грудня 2005 р. (1258-2005-п) , "з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якої особа звертається з позовною заявою, скаргою, заявою про відкриття окремого провадження у справі...тощо". П. 12 цього Порядку передбачено, що "документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства, а документом про оплату про витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.". Отже, подане по даній справі платіжне доручення № 286 від 12.12.2007 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є таким, що відповідає визначеним законом вимогам.

Таким чином, місцевий суд, повертаючи позовну заяву з додатками без розгляду, дійшов помилкового висновку про те, що позивачем порушено вищезгадані норми процесуального закону, адже зі змісту додатків до позовної заяви видно, що платіжні доручення оформлено належним чином.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу, його скарга підлягає до задоволення, отже ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, справу надіслати на розгляд місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум"задовольнити, ухвалу господарського суду м. Києва № 05-5-11/8179 від 04.08.2008 р. скасувати.

Матеріали справи № 05-5-11/8179 надіслати на розгляд до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.