29-8/85-08-2272 Про визнання недійсним договору складського зберігання - 25.12.2008 Прийняття

23.05.2008р. ПП "Єврострой-Стандарт ОПГК" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору складського зберігання № 30-0707, укладеного 30.07.2007р. між ним та ПП "Промстройснаб АСК", та Додатку № 1 до нього.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.07.2008р. позов задоволено. (суддя Аленін О.Ю.)

ПП "Промстройснаб АСК" оскаржило прийняте судом рішення і просить його скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування послалось на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, та на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як свідчать матеріалам справи, 30.07.2007р. між ПП "Єврострой-Стандарт ОПГК" та ПП "Промстройснаб АСК" укладено договір № 30-0707 складського зберігання, відповідно до якого ПП "Простройснаб АСК", в особі директора Каюда А.С., передає на тимчасове зберігання ПП "Євростройстандарт ОПГК", в особі директора Каюда С.Н., обладнання, що належить ПП "Простройснаб АСК", згідно листа від 30 липня 2007 р., а саме: установку для виробництва пінобетону "Фомм –Проф 1000" –1 шт., дозуючий комплекс АДБ (бункер сипучих, дозація води та цифровий пульт керування) – 1 шт., компресор "К2".

ПП "Єврострой-Стандарт ОПГК", в свою чергу, зобов’язалось за винагороду зберігати передане йому обладнання, та повернути його в схоронності на першу вимогу відповідача.

У п. 1.2. договору сторони визначили, що предметом договору є зберігання обладнання та супутніх матеріалів, згідно Додатку №1, який є невід’ємною частиною договору та який, як вбачається з його змісту, є одночасно актом-приймання-передачі обладнання.

Звертаючись з позовом про визнання даного договору та додатку до нього недійсним, позивач послався на те, що в момент їх укладення сторонами не було додержано вимог ч.1, ч.2 та ч.5 ст. 203 ЦК України.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частин 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є реальним договором, тобто вважається укладеним з моменту передачі речі зберігачу, а не з часу досягнення про це згоди. Реальний договір передбачає виявлення волі та дію –передачу майна.

Як правильно зазначив суд, речі, що передаються на зберігання, повинні бути індивідуалізовані в договорі, оскільки з положень ст. 936 ЦК України випливає, що ознаки речі є істотною обставиною. В спірному договорі та додатку № 1 індивідуальні ознаки обладнання, яке є предметом договору, не зазначені. Так, дозуючий комплекс АДБ (бункер сипучих, дозування води і цифровий пульт управління) є засобом вимірювальної техніки, у зв’язку з чим має відповідні ідентифікуючі відмінні знаки (тавро, калібрування, маркування, номери тощо), а також має вартісний показник –ціну. Технічна характеристика, індивідуальні ознаки та ціна обладнання містяться в технічній та супровідній документації на нього, однак в спірному договорі такі відомості не зазначені, що свідчить про те, що сторонами обладнання фактично не було оглянуте, не встановлено його індивідуальних ознак та ціну, а отже додаток № 1 до договору не відобразив відомості про предмет зберігання та факту реального приймання та наміру повернення майна.

Місцевим судом, на підставі зібраних доказів, було встановлено, що реальна передача обладнання на зберігання від відповідача до позивача не відбулася, оскільки факт передачі обладнання не підтверджений ніякими доказами, крім акту прийому-передачі, який є також предметом даного спору. Крім того, передача обладнання не відображена також і у первинних бухгалтерських документах позивача.

Факт передачі обладнання, а також реальності оспореного договору, не доведений відповідачем і при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Місцевий суд також обґрунтовано відмітив, що у додатку № 1 (акт приймання-передачі) обладнання передається на виконання листа від 30.07.2007р., яким відповідач просив позивача розмістити обладнання на території виробничого цеху за адресою м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 2 строком на 90 діб, однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач, на момент підписання договору та додатку № 1, за вказаною адресою не знаходився, оскільки строк оренди даного приміщення у нього закінчився ще 30.06.2007р. і в подальшому договір оренди № 011А від 01.04.2007р., який був укладений з орендодавцем - ВАТ "Лазтранссервіс", не продовжувався.

Тобто, суд правомірно дійшов висновку, що, уклавши договір складського зберігання від 30.07.2007р. та, підписавши акт приймання-передачі, сторонами був укладений правочин, який не був направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що у відповідності до ч.1,ч. 5 ст. 203 ЦК України та 215 ЦК України (435-15) виключає дійсність правочину.

Правомірно місцевий суд погодився і з доводами позивача про недійсність договору з підстав недодержання сторонами вимог, встановлених ч.2 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, що в даному випадку додержано не було.

Так, згідно до вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

У відповідності до ч.2 ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Як вбачається зі статуту відповідача, засновниками ПП "Промстройснаб АСК" є дві особи - Каюда Сергій Миколайович та Каюда Олександр Сергійович. Однак, на час підписання спірного договору та акту приймання-передачі, Каюда Сергій Миколайович одночасно виступав директором, тобто представником ПП "Єврострой-стандарт ОПГК".

Тобто, місцевий суд правомірно зазначив, що, оскільки під час підписання спірного договору зберігання та акту приймання-передачі Каюда С.М. та Каюда О.С. разом виступають як єдиний власник ПП "Промстройснаб АСК", тобто законний представник цієї юридичної особи, Каюда С.М., виступаючи одночасно представником ПП "Єврострой-стандарт ОПГК", в силу ч.3 ст. 238 ЦК України, протиправно вчинив правочин (договір складського зберігання від 30.07.2007р.), та не мав права підписувати акт приймання-передачі спірного майна в інтересах ПП "Промстройснаб АСК".

З врахуванням вищевикладеного, визнавши позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, місцевий суд правомірно задовольнив їх у повному обсязі.

Між тим, як встановлено матеріалами справи, суд першої інстанції, розглянув справу у відсутності відповідача, який належним чином не був повідомлений про час та місце судового розгляду.

На дану обставину послався відповідач в апеляційній скарзі.

Оскільки зазначене порушення господарських процесуальних норм у відповідності з вимогами п.2 частини 3 ст. 104 ГПК України тягне безумовне скасування рішення суду, то дане рішення підлягає скасуванню. На підставі п.2 ст. 103 ГПК України апеляційний суд приймає нове рішення, яким також позов задовольняється у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу ПП "Промстройснаб АСК" –частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2008р. у справі № 29-8/85-08-2272 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір № 30-0707 складського зберігання від 30.07.2007р. та додаток № 1 до договору № 30-0707 складського зберігання від 30.07.2007р., укладений між ПП "Промстройснаб АСК" та ПП "Єврострой-стандарт ОПГК".