Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Гунька О.

розглянувши апеляційну скаргу Городоцької районної спілки споживчих товарів від 20.10.08 та ПСК"Коопунівермаг"від 20.10.08

на рішення господарського суду Львівської області від 09.10.08

у справі № 3/222

за позовом - п/п ОСОБА_1

п/п ОСОБА_2

до відповідача -Городоцької районної спілки споживчих товарів

- ПСК"Коопунівермаг"

про визнання недійсним протоколу аукціону та визнання недійсним договору купівлі- продажу

за участю представників сторін:

Від позивачів_ - з"явився

Від відповідачів_ з"явився

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.08 по даній справі позовні вимоги п/п ОСОБА_1, п/п ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним протокол аукціонної комісії Городоцької райспоживспілки від 27 вересня 2007 року. Визнано недійсним договір купівлі продажу 2/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 85,4 кв. м., що знаходиться у м. Городку по вул. Перемишильській 16 "А", укладений 10.10.2007р. між ОСОБА_3 та Городоцькою районною спілкою споживчих товариств.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги з проханням скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального права, не повного з"ясування обставин справи. На думку апелянтів, судом не надано оцінку п. 3.18 Положення "Про порядок продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України" (n0007626-03) , також судом проігноровано той факт, що станом на 2006 рік ПСК"Коопунівермаг"перестало існувати як юридична особа, а тому договори оренди від 01.09.03 на які посилається суд, були переукладені і новими договорами не передбачено було право на переважний викуп приміщення.

В судовому засіданні, представник позивачів заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

У вересні 2007 року Городоцькою райспоживспілкою було проведено продаж аукціонних основних засобів (приміщення кафетерію) згідно протоколу аукціонної комісії від 27.09.2007 року. На підставі зазначеного Протоколу 10.10.2007 року між Городоцькою районною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу 2/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 85,4 кв.м., що знаходяться у м.Городку по вул. Перемишльській 16 "а".

Позивачі не погоджуються із укладенням зазначеного вище договору, так як при укладенні даного договору було порушено їх переважне право на придбання приміщення кафетерію, оскільки вони орендували зазначені вище приміщення ще з 2003 року. Крім цього, позивачі посилаються на порушення відповідачами Порядку продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України, оскільки не було належним чином розміщено оголошення у засобах масової інформації ( в місцевій пресі) про проведення аукціону з продажу приміщення кафетерію.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо порушення відповідачами Порядку продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України, щодо належного розміщення оголошення у засобах масової інформації ( в місцевій пресі) про проведення аукціону з продажу приміщення кафетерію, так як в матеріалах справи наявні докази здійснення повідомлення в засобах масової інформації (газетах), а саме газета "Вісті"від 20.09.07 № 38, "Реклама, оголошення, довідка"від 07.09.07 та від 14.09.07. Вище зазначені докази є доказом дотримання відповідачами вимог п. 2.6 Порядку продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України. Крім того, в матеріалах справи наявна копія оголошення, яке було розміщене на об"єкті продажу, як це вимагають норми вище зазначеного Порядку…, що давало можливість позивачам зареєструватися учасниками аукціону і скористатися правом на купівлю спірного приміщення.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявна:

- постанова Львівської обласної спілки споживчих товарів Облспоживспілки від 13.12.04 № 206 про надання дозволу на продаж основних засобів Городоцької РСС, зокрема щодо спірного приміщення кафетерію;

- постанова правління Городоцької РСС від 20.04.06 про надання дозволу на продаж основних засобів ( спірного приміщення) Городоцької РСС;

Дозвіл на продаж спірного приміщення, яке було власністю Городоцької РСС було надано також зборами Ради Городоцької РСС, що підтверджується наявною у справі постановою від 09.02.06.

Вище зазначене свідчить, що власник майна- приміщення кафетерію площею 85,4 кв.м., що знаходяться у м.Городку по вул. Перемишльській 16 "а", виявив волю на його продаж.

Слід зауважити, що спірне приміщення є власністю членів ради Городоцької РСС, які зокрема виявили бажання про продаж свого майна( спірного приміщення) саме через аукціон.

Слід також зазначити, що позивачі не були учасниками- членами Городоцької РСС.

Відповідно до п. 1.2 Порядку продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України, аукціон- продаж основних засобів учасниками, якого є юридичні та фізичні особи, за яким їх власником стає покупець, котрий у ході торгів запропонував за них максимальну ціну.

Позивачі не надали суду належних та допустимих доказів того, що ними на аукціоні було запропоновано максимальну ціну за спірне приміщення. Позивачами не надано також і доказів того що вони були учасниками аукціону, чи були зареєстровані як учасники аукціону. Як вище було встановлено, відповідачами дотримано вимоги щодо належного розміщення оголошення у засобах масової інформації ( в місцевій пресі) про проведення аукціону з продажу приміщення кафетерію, що свідчить про те, що позивачі мали можливість зареєструватися як учасники аукціону та скористатися правом на купівлю спірного приміщення.

Договори оренди на які посилаються позивачі від 01.09.03, були укладені останніми саме з СП"Коопунівермаг". 01.08.07 дані договори оренди були переукладені.

Однак, СП"Коопунівермаг"не являлось власником спірного приміщення, яке продано на аукціоні.

Згідно змісту договорів оренди від 01.08.07 ( п. 6.4,6.3) останніми не передбачено було переважне право на викуп орендованого приміщення.

Крім того, колегією встановлено, що 03.08.07 позивачів було повідомлено про дострокове розірвання договорів оренди ( лист ПСК"Коопунівермаг"№ 20 від 03.08.07) у зв"язку із бажанням власника майна на його реалізацію- продаж.

Факт дострокового розірвання договорів оренди позивачами не оскаржувалося в судовому порядку. Належних доказів спростування вище наведеного, позивачами не надано.

Відповідно до загальних норм цивільного права, переважне право вступає в силу, якщо: 1) є добровільне воєвиявлення власника майна на його продаж; 2) власник майна за умови його воєвиявлення на продаж майна, отримує одинакові пропозиції щодо умов купівлі чи отримання в оренду його майна від двох чи більше осіб.

Відповідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Слід також зазначити, що приміщення яке перебувало в оренді у позивачів згідно договорів від 2007 року, передано у розмірі загальною площею лише 59 кв. м. у п/п ОСОБА_1 та 21 кв. м. у ОСОБА_2, загальна ж площа проданого спірного приміщення 85,4 кв. м., а тому вимога позивачів про нібито порушення їхнього права на викуп спірного приміщення площею 85,4 кв. м. є безпідставними, так як позивачі орендували лише частину спірного приміщення.

Як встановлено колегією суддів, предметом договорів оренди від 2003 року є інша площа приміщення ( п/п ОСОБА_2- 25 кв. м., п/п ОСОБА_1- поверх перший, площа не визначена) ніж та яка надавалася позивачам в оренду 2007 році. Також даними договорами було передбачено різну орендну плату.

Вище встановлене спростовує доводи позивачів про тотожність умов договорів оренди від 2003 року та 2007 року та безпідставність посилання позивачів лише на договори оренди від 2003 року, так як укладаючи договори оренди від 2007 року попередні договори від 2003 року втратили свою силу.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі, відповідно до статті 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому, як передбачено статтею 34 цього Кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач-1 як власник спірного приміщення правомірно скористався своїм правом на його продаж, порушення відповідачами Порядку продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України, колегією не встановлено.

Згідно загальних принципів Конституції України (254к/96-ВР) , ніхто не може позбавити власника майна без його волі цього майна чи заставити власника майна продати це майну саме даному контрагенту.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

Апеляційні скарги Городоцької районної спілки споживчих товарів та ПСК"Коопунівермаг" задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.10.08 у справі № 3/222 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій покласти на позивачів.

Господарському суду Львівської області видати накази в порядку ст.. 116 ГПК України (1798-12) .

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.