2-8/11769-2007 Про визнання незаконною зведеної надбудови - 30.09.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 18 серпня 2008 року у справі № 2-8/11769-2007

за позовом виконавчого комітету Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1,Партеніт, м. Алушта,98542)

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про визнання незаконною зведеної надбудови ВСТАНОВИВ:

Позивач, виконавчий комітет Партенітської селищної ради Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, про знесення за її власні кошті другого поверху, незаконно побудованого над торгівельним павільйоном, що розташований АДРЕСА_1 (а.с. 2-4).

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про уточнення позовних вимог та просив зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 за власні кошти провести відповідну перебудову торгового павільйону з літним майданчиком, що розташований АДРЕСА_1, а саме: знести незаконно побудований другий поверх над торговим павільйоном та привести торговий павільйон у відповідність до архітектурно - будівельних норм, встановлених для тимчасових об'єктів торгівлі (а.с. 105-107).

Позовні вимоги мотивовані порушенням фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 вимог Закону України "Про планування та забудову території" (1699-14) та статті 376 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2008 року у справі № 2-8/11769-2007 (суддя Чумаченко С.А.) позов виконавчого комітету Партенітської селищної ради задоволений у повному обсязі.

Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зобов'язано за власні кошти провести відповідну перебудову торгового павільйону з літнім майданчиком, що розташований АДРЕСА_1, а саме -знести незаконно побудований другий поверх над торговим павільйоном та привести торговий павільйон у відповідність до архітектурно-будівельних норм для тимчасових об'єктів торгівлі.

Рішення суду мотивоване недодержанням відповідачем вимог Закону України "Про планування та забудову території" (1699-14) та Регіональних правил забудови і використання територій в Автономній Республіці Крим в частині отримання дозволу на будівництво об'єктов містобудування.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані недоведеністю обставин, які мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушенням норм матеріального права.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, першої інстанції безпідставно послався на частину 7 статті 376 Цивільного кодексу України, оскільки в процесі судового розгляду справи позивачем факти наявності істотного відхилення відповідача від проекту, а також істотного порушення будівельних норм і правил доведені не були.

У судове засідання, призначене на 30 вересня 2008 року, представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю представника брати участь у розгляді справи, але доказів вказаних обставин та поважних причин цього суду надано не було.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується. При цьому, явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася.

Так, враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившегося представника відповідача.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

12 серпня 1997 року виконавчим комітетом Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим зареєстровано фізичну особу -підприємця ОСОБА_2, про що видано свідоцтво НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (а.с. 8).

19 грудня 2000 року рішенням виконавчого комітету Партенітської селищної ради вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки під розміщення торгового павільйону з літньою площадкою АДРЕСА_1 та дозволити фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 будівництво павільйону з літним майданчиком за вказаною адресою за умови узгодження з комунальними службами (а.с. 91).

06 вересня 2004 року фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 виданий паспорт тимчасового об'єкта торгівлі (обслуговування) на розміщення торгового павільйону площею 0, 0041 га з літньою площадкою АДРЕСА_1(а.с. 11-12).

17 листопада 2005 року рішенням № 153 виконавчого комітету Партенітської селищної ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 дозволено здійснення проектно -дослідницьких робіт протягом одного року по реконструкції торгівельного павільйону без збільшення площі та поверховості, що розташований за адресою:АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Вказаним рішенням відповідача зобов'язано розробити та узгодити проектну документацію, у зв'язку з чим отримати в управлінні архітектури та градобудівництва архітектурно -планувальне завдання. Після завершення проектних робіт відповідача зобов'язано отримати дозвіл виконавчого комітету Партенітської селищної ради на реконструкцію спірного об'єкту.

11 квітня 2006 року співробітниками виконавчого комітету Партенітської селищної ради було здійснено обстеження земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1. На підставі результатів обстеження був складений акт б/н від 11 квітня 2006 року, яким встановлено незаконне здійснення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 будівельних робіт, що виразилось в зведенні другого поверху над торгівельним павільйоном за відсутністю на те правовстановлюючих дозвільних документів. Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 зобов'язано зупинити будівництво другого поверху до отримання відповідних дозвільних документів (а.с. 16).

12 червня 2006 року співробітниками виконавчого комітету Партенітської селищної ради було здійснено повторне обстеження земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1, в ході якої встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_2 не усунула порушення та не здійснила знесення самовільно збудованого другого поверху торгівельного павільйону (а.с. 17).

Будівництво фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 другого поверху над вищевказаним торгівельним павільйоном за відсутністю на те правовстановлюючих дозвільних документів з'явилось підставою для звернення виконавчого комітету Партенітської селищної ради до господарського суду Автономної Республіки Крим про знесення незаконно зведеної побудові.

Перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з рішення № 153 від 17 листопада 2005 року виконавчого комітету Партенітської селищної ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 дозволено здійснення проектно -дослідницьких робіт протягом одного року по реконструкції торгівельного павільйону без збільшення площі та поверховості, що розташований АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Реконструкція - це комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, набудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.

Спеціальним законодавчим актом, визначаючим правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій є Закон України "Про планування і забудову територій" (1699-14)

Статтею 23 Закону України "Про планування і забудову територій" закріплено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Відповідно до статті 24 Закону фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на буд івництво об'єкта містобудування.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.

В силу вимог, встановлених вищенаведеними нормами Закону, для здійснення будівництва забудовник повинен отримати у відповідної ради дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 на підтвердження правомірності побудови торгівельного павільйону копії відповідного дозволу не надавались, докази звернення до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю міста Алушти з відповідною заявою на отримання вказаного дозволу також відсутні, проект на будівництво другого поверху торгівельного павільйону не виготовлявся.

Навпаки, матеріали справи містять докази того, що виконавчим комітетом Партенітської селищної ради при проведенні обстеження земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу, було встановлено саме відсутність дозволу на виконання будівельних робіт (акти перевірки від 11 квітня 2006 року, 12 травня 2006 року) (а.с. 16-19).

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил вважаються самочинним будівництвом.

Частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

105 Цивільного кодексу України" вбачається, що під грубим порушенням основних будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, протипожежних вимог, а також змінення окремих конструктивних елементів будинку, що впливає на міцність і безпечність будівлі. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним, судам необхідно у кожному випадку з'ясовувати, наскільки споруджена будівля за розміром відповідає площі, поверховості та іншим умовам, передбаченим проектом, як впливає допущене порушення на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що самочинним будівництвом відповідачем другого поверху торгівельного павільйону відповідачем було істотно порушено будівельні норми і правила, а саме: не одержано у встановленому порядку документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівництва другого поверху споруди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, торговий павільйон площею 0, 0041 га з літньою площадкою АДРЕСА_1 є тимчасовим об'єктом торгівлі, про що свідчить паспорт,

виданий 06 вересня 2004 року фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 (а.с. 11-12).

Згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІ Регіональних правил забудови і використання територій в Автономній Республіці Крим, які були затверджені постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим № 241-3/02 (rb0241002-02) від 18 вересня 2002 року, на виконання вимог статті 22 Закону України "Про планування і забудову територій", тимчасові об'єкти торгівлі і обслуговування - це об'єкти, що стоять окремо, вбудовані і прибудовані, з обмеженим терміном експлуатації, та такі, що передбачають можливість демонтажу.

Однак, внаслідок самовільного реконструювання торгівельного павільйону тимчасовий об'єкт містобудування з обмеженим терміном експлуатації, згідно з висновком експертизи № 99 від 22 травня 2008 року, став капітальною двоповерховою спорудою, що є порушенням вищевказаних Правил в частині впливу допущеного порушення на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Крім того, земельна ділянка під спірним об'єктом відведена відповідачу під торгівельний павільйон з літним майданчиком, про що був укладений відповідний договір оренди землі від 17 червня 2006 року (а.с. 97-99). На даний час на вказаній земельній ділянці розташований не торгівельний павільйон (тимчасовий об'єкт), а капітальна двоповерхова споруда, однак земельна ділянка для цієї мети відведена не була.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що ним при зведенні другого поверху павільйону були дотримані будівельні норми, що підтверджується висновком експертизи № 99 від 27 травня 2008 року, судова колегія вважає неспроможними, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 19 вересня 1975 року "Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України" (v0009700-75) під грубим порушенням основних будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, протипожежних вимог.

Однак, відповідачем не було надано суду доказів дотримання при будівництві санітарних та протипожежних вимог, це питання також не знайшло відображення у висновку судової експертизи.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку проведення відповідної перебудови, що передбачено частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України, не може бути застосоване, оскільки згідно з рішенням виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 153 від 17 листопада 2005 року реконструкція спірного об'єкту була можлива без збільшення площі та поверховості. Також, у відповідача відсутній узгоджений та затверджений проект, у відповідність до якого відповідачем могла бути проведена відповідна перебудова.

За таких обставин вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні.