19/206а Про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії АМК - 23.09.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2008 року у справі №19/206а (суддя Дучал Н.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Донецькміськводоканал", м. Донецьк до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №20 від 10.04.2007р. по справі № 02-26-82/2006.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Комунальне підприємство "Донецькміськводоканал", м. Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте судом з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків обставинам справи та з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. У заяві про зміну вимог апеляційної скарги позивач просить скасувати рішення та припинити провадження у справі на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що спір у цій справі не підлягає вирішенню за приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідач, Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, проти апеляційної скарги та заяви про зміну вимог апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач зазначає про те, що відповідно до ч.2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду. Таким чином, спір у даній справі підвідомчий господарським судам та має бути розглянутий за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відповідач просить залишити рішення господарського суду–без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні з 26.08.2008р. по 16.09.2008р. та з 16.09.2008р. по 23.09.2008р. оголошувалась перерва.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 05.12.2006 року, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17.11.2006 року №44340/4/1-06 та доручення Голови Антимонопольного комітету України від 21.11.2006 року №3.2/1013, на підставі статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України, п.п. 4,8 "Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 року №32-р, направило на адресу Комунального підприємства Донецькміськводоканал" запит інформації №02-38/5645(2). Запит отриманий КП "Донецькміськводоканал" 06.12.2006 р. вх. № 9993.

Відповідач просив позивача у строк до 12.12.2006 р. надати інформацію щодо обґрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги.

Позивач у листі № 09/7593 від 12.12.2006 повідомив про безпідставність вимог відповідача щодо надання КП "Донецькміськводоканал" витребуваної інформації. Тобто, позивачем інформація на запит відповідача надана не була в повному обсязі.

Розпорядженням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2006 року №103-р розпочато розгляд справи №02-26-82/2006 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв’язку з наявністю в діях Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання у встановлений головою відділення строк інформації Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

За результатами розгляду справи №02-26-82/2006 адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №20 від 10.04.2007 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що КП "Донецькміськводоканал", всупереч вимогам ст.ст. 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", не надавши інформацію Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (згідно з запитом інформації від 05.12.2006 р. № 02-38/5645(2)) у встановлений головою Донецького відділення строк ( до 12 грудня 2006 року), вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою відділення строк.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинення цього порушення на комунальне підприємство КП "Донецькміськводоканал" накладено штраф у розмірі 15000грн.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №19/206а від 15.07.2008р. відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

У статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" закріплено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Згідно зі статтею 6 цього ж Закону Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

У відповідності до преамбули Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до статті 2 цього Закону ним регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення.

Відповідно п. 5 статті 17 наведеного Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України повноважний при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" інформація - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно приписів ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Як вбачається із вищенаведених приписів чинного законодавства про захист економічної конкуренції, законом не передбачено конкретної форми вимоги органу АМК України щодо надання документів, письмових та усних пояснень, іншої інформації, в тому числі інформації з обмеженим доступом, необхідної для здійснення Комітетом покладених на нього завдань. Зазначена вимога може надсилатися господарюючим суб'єктам (підприємцям) у будь-якій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону. Крім того, законом на суб'єктів господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інших юридичних осіб, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадових осіб та працівників, фізичних осіб покладено обов’язок надання на вимогу органу Антимонопольного комітету необхідної інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, правомірність дій Відділення АМК щодо направлення запиту №02-38/5645(2) від 05.12.2006 р. відповідачу, Комунальному підприємству "Донецькміськводоканал", м. Донецьк, підтверджена Постановою Господарського суду Донецької області від 14.03.2007 р. у справі №33/12а, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.05.2007 р. у справі №22-а-161/07, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2008 р.

Правомірність дій Відділення АМК щодо прийняття Розпорядження №103-р від 28.12.2006 р. про початок розгляду справи № 02-26-82/2006 стосовно відповідача підтверджена постановою Господарського суду Донецької області від 14.03.2007 р. у справі №33/12а, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.05.2007 р. у справі № 22-а-161/07, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2008 р., постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2007 р. у справі №2а-649/07, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2007 р.

Згідно з пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

У відповідності до статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу. Відповідно до абзацу 4 частини 2статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи, зокрема, на суб'єктів господарювання за порушення, передбачені пунктом 9, 13-16 та 18 статті 50 цього Закону, у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Факт неподання КП "Донецькміськводоканал" інформації, витребуваної Головою відділення АМК, встановлений матеріалами справи, та не заперечується позивачем.

Таким чином, складом порушення є сам факт ненадання позивачем відповідачу відповідної інформації.

З огляду на наведене, судова колегія вважає відсутніми підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення №20 від 10.04.2007р.

Крім того судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною другою статті 4 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду. Отже, спір у даній справі підвідомчий господарським судам та має бути розглянутий за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Таку ж правову позицію викладено в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову .

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги чинного законодавства, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для її задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.