КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2008 № 21/36
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3401596) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
За участю представників:
від позивача - Саленко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1. Київського національного університету ім. Т. Шевченко
2. Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2008
у справі № 21/36 (Шевченко Е.О.)
за позовом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Бі енд Пі, ЛТД"
про виселення з займаних приміщень
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні Київськогонаціонального університету ім. Т. Шевченко до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" про зобов’язання відповідача звільнити шляхом виселення займану будівлю за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3 та передати її позивачу.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2008 року позовні вимоги задоволено повністю.
Виселено Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" з не житлових приміщень за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3.
Зобов’язано Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" передати будівлю за адресою м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3 Київському національному університету ім. Т. Шевченко.
Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" на користь Київського національного університету ім. Т. Шевченко 85,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київський національний університет ім. Т. Шевченко звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення змінити та зобов’язати Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" відшкодувати збитки, завдані позивачу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2008 р. апеляційна скарга Київського національного університету ім. Т. Шевченко прийнята до провадження.
16.09.2008 р. у судовому засіданні представник позивача виступив із заявою про відмову від апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.
Розглянувши заяву Київського національного університету ім. Т. Шевченко про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 21/36 від 10.06.2008 р., колегія вважає за можливе її прийняти, оскільки дії позивача в частині відмови від апеляційної скарги не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2008 р., Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи висновки, викладені у рішенні Господарського суду м. Києва, що підстава на якій відповідач здійснював користування будівлею за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3 відпала, оскільки договір про спільну діяльність розірваний у судовому порядку.
Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2003 р. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченко і Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, Лтд" уклали договір № 07-03-02 про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Згідно п. 2.1 договору сторони за даним договором зобов’язуються сумісно діяти з метою створення та експлуатації науково-готельного комплексу за адресою: м. Київ, пр.Червонозоряний, 3, далі "Об’єкт".
При цьому, договором (п. 7.1.8 та п. 7.2.8) визначено частки внесків сторін у спільну діяльність в розмірі по 50 %.
Матеріальні та нематеріальні внески, визначені у розділі 7 цього договору складають їх спільну часткову власність на період дії даного договору. При цьому у кожної із сторін договору залишається право власності на внески, які визначені розділом 7 даного договору залишається право власності на внески, які визначені розділом 7 даного договору та надані кожною із сторін для провадження спільної діяльності за цим договором (п.7.5).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ст. 1130 Цивільного кодексу України).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.01.2008 р. по справі № 32/619 розірвано договір про спільну діяльність № 07-03-02 від 29.01.2003 р. та припинено зобов’язання за ним.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка (1496/99) " майно, яке передано Університету в оперативне управління, належить йому на праві повного господарського відання, використовується самостійно, в тому числі для ведення господарської діяльності, надання його в оренду та в користування без права викупу;
Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (Стаття 136 Господарського кодексу України).
Частина 3 цієї статті встановлює, що щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою.
Оскільки позивач ніколи не був власником будівлі за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3, а тільки володів речовим правом повного господарського відання на вказану будівлю, а тому і передав як вклад у спільну діяльність тільки право користування будівлею.
В силу п. 2 ст. 1141 Цивільного кодексу України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Згідно зі ст. 317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Місцевим судом встановлено, що у спірному приміщенні перебувають працівники відповідача, які з їх пояснень надають різні побутово-готельні послуги, отже своїми діями відповідач чинить перешкоди позивачу у володінні, користуванні та розпоряджанні належної йому будівлі.
Згідно зі ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права та припинення дії яка порушує право.
Крім того, після припинення дії договору будівля залишається у власності Університету (п. 11.4 договору).
Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог позивача про виселення відповідача з будівлі по пр-ту. Червонозоряному, 3, в м. Києві, а також про повернення зазначеної будівлі позивачеві, якому вона належить на праві повного господарського відання.
Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2008 року у справі № 21/36 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Прийняти відмову Київського національного університету ім. Т. Шевченко від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 21/36 від 10.06.2008 р.
2. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД"залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2008 року у справі № 21/36 залишити без змін.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Вербицька О.В.