6/887 Про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу будівлі, зобов'язання затвердити протокол аукціону - 18.09.2008 Прийняття

ЗАТ "Еліта" звернулось в Господарський суд міста Києва із позовною заявою до Міністерства оборони України та Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" про зобов’язання затвердити протокол аукціону, проведеного ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" 30.09.2005 р. з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого – будівля № 1 (штаб), військове містечко № 62, а також про зобов’язання укласти з позивачем договір купівлі-продажу вказаної будівлі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.07.2008 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ "Еліта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

На думку апелянта відповідач неправомірно ухиляється від затвердження протоколу аукціону спірного нерухомого майна, за результатами якого ЗАТ "Еліта" є переможцем.

Відповідачі просили суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.09.2005 ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" на підставі договору комісії від 11.08.2005 №258/18-23, укладеного з Міністерством оборони України, провело аукціон з продажу нежитлової будівлі, що знаходилася за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46 (нежитлова будівля №1 (штаб), військове містечко №62). Результати аукціону оформлені у вигляді протоколу №1 від 30.09.2005, з якого випливає, що переможцем аукціону визнано ЗАТ "Еліта", як таке, що запропонувало за майно 4614329,05 грн.

За результатом розгляду протоколу аукціону №1 від 30.09.2005 Міністерство оборони України повідомило ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" про відмову у його затвердженні, мотивуючи своє рішення неправильним визначенням ціни продажу, що призвело до порушення інтересів Міністерства оборони України, а також запропонувало ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" визнати аукціон від 30.09.2005 таким, що не відбувся.

Протоколом №1 аукціону з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого – будівля №1 (штаб) військове містечко №62, у зв’язку з відсутністю конкурентного середовища серед учасників аукціону ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" визнало аукціон від 30.09.2005 таким, що не відбувся.

Між тим, правомірність організації аукціону від 30.09.2005 було предметом розгляду по справі №40/116-45/230, рішенням господарського суду по якій від 10.09.2007 підстав для визнання недійсним результатів цього аукціону, не встановлено. Цим же рішенням встановлено, що аукціон є таким, що відбувся.

Проте, за результатом аукціону від 30.09.2005 договір купівлі-продажу з ЗАТ "Еліта" не укладався, а відповідне майно у власність ЗАТ "Еліта" не передавалося.

26.01.2006 ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" проведений повторний аукціон з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46 – будівля №1 (штаб), військове містечко №62. Результати цього аукціону оформлені у вигляді протоколу №1 від 26.01.2006, згідно з яким переможцем визнано ТОВ "Агропромислова група", що запропонувало за майно 5075762 грн.

На підставі протоколу аукціону №1 від 26.01.2006 між ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" та ТОВ "Агропромислова група" 07.02.2006 укладено договір купівлі-продажу, за яким у власність ТОВ "Агропромислова група" перейшла нежитлова будівля, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за №201 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1137144.

Таким чином згідно із ст. 334 ЦК України з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу від 26.01.2006 Міністерство оборони України втратило права власності на спірну будівлю.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов’язання Міністерства оборони України укласти з ЗАТ "Еліта" договір купівлі-продажу, місцевий господарський суд правомірно послався на ст. 658 ЦК України, яка передбачає, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

На момент прийняття місцевим господарським судом рішення по справі, право власності на будівлю, що знаходиться в м. Чернігові по вул. О. Молодчого, 46, належало ЗАТ "Енергополіс", на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2006, укладеного з ТОВ "Агропромислова група", посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за номером 283 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за №1147192.

В свою чергу, ЗАТ "Енергополіс" із ЗАТ "Еліта" у правовідносини щодо відчуження належного йому майна не вступало та зобов’язань з цього приводу не встановлювало. Як передбачено ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Пунктом 2 ч.1 ст. 3 ЦК України також встановлено, що позбавлення права власності є неприпустимим, крім випадків встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) .

За таких умов покладення обов’язку на особу вчинити договір купівлі-продажу майна, яке належить іншому власнику, є втручанням у діяльність останнього та є протиправним.

Обставина визнання недійсним аукціону від 26.01.2006 згідно рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2006 по справі №40/222 місцевим господарським судом правильно визнана, як така що не поновлює право власності Міністерства оборони України на відчужене майно. Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Визнаний в судовому порядку недійсним аукціон від 26.01.2006 не мав наслідком перехід прав власності на будівлю, оскільки, як передбачалося статтями 29-31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 N 1976 (z0692-00) , за результатом аукціону переможець отримує лише право укласти договір купівлі-продажу певного майна, а право власності, відповідно, виникає з моменту передачі майна та засвідчується договором купівлі-продажу.

Ні договір купівлі-продажу від 07.02.2006, ні договір купівлі-продажу від 14.02.2006 в судовому порядку недійсними не визнані, а їх нікчемність законом не встановлена, внаслідок чого такі правочини є дійсними згідно з приписами ст. 204 ЦК України і мають наслідком перехід прав власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46.

Крім цього, враховуючи те, що об’єктом аукціону є право вимагати укладання договору купівлі-продажу, а юридичним наслідком вчинення такого правочину є встановлення зобов’язання на певних умовах і в певні строки укласти договір купівлі-продажу, аукціон за своєю правовою природою є різновидом попереднього договору, на який поширюються загальні правила про попередні договори, зокрема норми ст. 635 ЦК України. Відповідно до ч.3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Статтями 18, 31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 N 1976 (z0692-00) , передбачено, що договір купівлі-продажу підлягає укладанню протягом 13-ти днів, що вираховується як 3 дні для затвердження протоколу аукціону (ч.3 ст.18 Положення) та 10 днів для укладання договору купівлі-продажу (ч.2 ст.31 Положення). Таким чином переможець аукціону від 30.09.2005 повинен був реалізувати своє право щодо укладення договору купівлі-продажу до 15.10.2005 (з урахуванням правил обчислення строків визначених ч.5 ст. 254 ЦК України). Проте протягом цього строку договір купівлі-продажу на підставі взаємної згоди сторін, не укладений. В матеріалах справи також відсутні докази направлення будь-якою стороною аукціону від 30.09.2005 пропозиції на адресу іншої сторони щодо укладення договору, яка містить істотні умови договору і виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч.1. ст. 641 ЦК України).

Таким чином зобов’язання, встановлене аукціоном від 30.09.2005, припинилося на підставі ч.3 ст. 635 ЦК України, внаслідок чого ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", Міністерство оборони України не є зобов’язаними перед ЗАТ "Еліта" особами з приводу укладання договору купівлі-продажу.

Крім іншого, як передбачено статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 2 ст. 635 ЦК України встановлює, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Примушення до виконання зобов'язання укласти основний договір, що ґрунтується на попередньому договорі, Цивільним кодексом (435-15) не передбачено. Аналогічної правої позиції притримується Верховний Суд України (рішення Верховного Суду України від 18.04.2007).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Обраний особою спосіб захисту має бути адекватним, тобто спрямованим на реальне відновлення порушеного права або сприяти дійсному захисту охоронюваного законом інтересу. За цих умов місцевим судом правильно відмовлено у задоволенні вимоги про зобов’язання Міністерства оборони України затвердити протокол аукціону №1 від 30.09.2005 з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46 – будівля №1 (штаб), військове містечко №62, оскільки затвердження протоколу само по собі не призведе до відновлення прав або захисту інтересу позивача, в тому числі не поновить у Міністерства оборони України прав власності на будівлю, не створить підстав для спонукання укласти договір купівлі-продажу.

Апеляційний суд також виходить з того, що Міністерство оборони України не є зобов’язаною безпосередньо перед ЗАТ "Еліта" особою, на яку покладений обов’язок затвердити протокол аукціону. Так, підставою для організації аукціону з продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 46 – будівля №1 (штаб), військове містечко №62, виступав договір комісії на реалізацію нерухомого військового майна №258/18-23 від 11.08.2005, що встановлював договірні зобов’язання між ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", як комісіонером, та Міністерством оборони України, як комітентом. Оскільки згідно з ст.18 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 N1976 (z0692-00) , протокол є єдиним документом, що складається за результатом аукціону, його затвердження є, по суті, процесом прийняття звіту комісіонера перед комітентом про результати виконання комісійного доручення (ст. 1022 ЦК України). Разом з тим, акти цивільного законодавства не пов’язують настання або припинення прав та обов’язків за вчиненими між комісіонером і третьою особою правочинами, із прийняттям або неприйняттям комітентом звіту комісіонера.

Не підлягає задоволенню заява ЗАТ "Еліта" про зупинення провадження до завершення розгляду господарськими судами справ №40/222, №14/80, № 2/29 (9/113 (12/148).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Апелянтом не надано доказів перебування справи №40/222 у процесі касаційного перегляду, належним та допустимим доказом чого має бути винесена в порядку ст. 1114 ГПК України ухвала про прийняття касаційних скарг до провадження.

Як випливає з матеріалів справи №14/80, № 2/29 (9/113 (12/148), предметами позову за ними є визнання недійсними договору купівлі-продажу від 07.02.2006, укладеного між ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" і ТОВ "Агропромислова група", та договору купівлі-продажу від 14.02.2006, укладеного між ТОВ "Агропромислова група" та ЗАТ "Енергополіс". Разом з тим, відповідні провадження були відсутніми в момент розгляду справи місцевим господарським судом, і позивач не обґрунтовував і не міг обґрунтувати свої вимоги рішеннями по цим справам. Разом з тим, частиною 2 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі лише до прийняття рішення по справі змінити підставу позову. Внаслідок цього зміна підстав позову на стадії апеляційного перегляду шляхом його обґрунтування рішеннями інших судів, які набули чинності після прийняття рішення по суті справи, не припускається. Проте апеляційний господарський суд відзначає, що визнання таких договорів недійсними, після набуття чинності рішенням місцевого суду по цій справі, може бути підставою для перегляду рішення місцевого господарського суду в порядку, передбаченому розділом XІІІ ГПК України (1798-12) , за умов відповідності таких фактів ознакам нововиявлених обставин.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2008 року у справі № 6/887 про відмову у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Еліта" прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.