Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сетвік", м. Львів, без номера від 20.08.2008р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р.

у справі № 11/181, суддя Сало І.А.,

за позовом Дочірнього підприємства "Константа-Захід", м. Львів

до Закритого акціонерного товариства "Сетвік", м. Львів

про стягнення боргу в сумі 757593, 31 грн.

за участю представників

від позивача: Козак М.М.;

від відповідача: Куксов В.Г.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. в склад колегії внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р. у справі № 11/181 позов Дочірнього підприємства "Константа-Захід"про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Сетвік"боргу в розмірі 757593, 31 грн. –задоволено, позивачу відшкодовано судові витрати, скасовано вжиті судом заходи до забезпечення позову.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог позивача, зокрема тим, що згідно укладеного сторонами договору, Замовник оплачує виконані Підрядником роботи по їх поетапному завершенні. В матеріалах справи наявні акти приймання-здачі робіт, підписані обома сторонами, а тому відповідач зобов’язаний оплатити виконані позивачем роботи на підставі укладеного договору, з врахуванням пені, інфляційних та річних.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ЗАТ "Сетвік"звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області у даній справі скасувати, в позові відмовити, мотивуючи свої доводи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, покликається на те, що позивачем виконано роботи з порушенням нормативних вимог, а тому результати підрядних робіт є незадовільними. Крім того, відповідача було позбавлено можливості подати суду докази в підтвердження часткової сплати боргу, а також безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої, пов’язаної з розглядом даної справи № 3/201 про визнання недійсним договору підряду, на підставі якого позивачем заявлено позов у даній справі.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, подав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття Господарським судом Львівської області рішення у справі № 3/201 про визнання недійсним договору підряду № К 3-08.

В силу ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи. Предметом розгляду по даній справі є стягнення заборгованості за виконанні роботи згідно актів приймання- здавання, які підписані відповідачем без застережень і факт їх виконання останнім не заперечується, що не звільняє його від належного виконання зобов"язань по оплаті. Тому сам факт звернення відповідача з позовом про визнання недійсним договору підряду № К 3-08 не може слугувати підставою для зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом, 29.04.2006р. між ЗАТ "Сетвік"(Замовник) та ДП "Константа-Захід"(Виконавець) було укладено договір підряду № К 3-08. В новій редакції договору від 15.05.007 р. ДП "Константа-Захід"зобов’язувалось виконати для ЗАТ "Сетвік"роботи по благоустрою території, будівництву зовнішньої мережі каналізації та водопроводу, покриття проїздів з подвійного асфальтобетону на прилеглій території до торгового комплексу ЗАТ "Сетвік"по вул. Городоцькій, 179.

Згідно з п. 2.1 договору договірна ціна робіт складає 1530000 грн.

Пунктами 2.6, 2.6.1 та 2.6.2 договору сторонами визначено порядок та строки фінансування робіт, а саме: до 23.05.2006р. Замовник зобов’язався виплатити Виконавцю аванс у розмірі 400000 грн., наступні платежі в такі строки: до 28.09.2006р. –30000 грн., до 24.11.2006р. –150000 грн., до 19.01.2007р. –300000 грн., до 29.02.2008р. –650000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору виконав фронт робіт, передбачених договором на суму 1530000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

В апеляційній скарзі Скаржник покликається, зокрема, на те, що заявлена до стягнення сума не відповідає фактично заборгованій, оскільки якість виконаних робіт не відповідає стандартам покликаючись на припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 17.07.2006 р.

У відповідності до вимог ст.ст. 837, 853, 854 ЦК України - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недолік у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з нормативно-правовими актами України, здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі відповідних актів.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З укладеного сторонами договору вбачається, що прийняття та оплата виконаних робіт є обов’язком Замовника, який він повинен виконати після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Акти приймання виконаних підрядних робіт, що підтверджують належне виконання підрядником фронту робіт на замовлення ЗАТ "Сетвік", наявні в матеріалах справи, підписані обома сторонами, зокрема, відповідачем - без застережень, а тому на нього покладено прямий обов’язок щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Крім того, обов’язок щодо оплати вартості виконаних робіт Замовником передбачено й ч.1 ст. 318 ГК України.

Товариство "Сетвік", підписавши акти та провівши часткову оплату за виконані підрядні роботи позивачем, тим самим підтвердило якість виконаних робіт та правомочність актів приймання виконаних підрядних робіт, а тому доводи скаржника про неякісне виконання позивачем робіт, є безпідставними.

В апеляційній скарзі скаржник покликається на ту обставину, що його було позбавлено права подати суду докази часткової сплати боргу.

У відповідності до вимог ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема, мають право подавати докази.

Як свідчать матеріали справи, відповідач брав участь у розгляді справи, подавав письмові клопотання через канцелярію суду. Однак, в матеріалах справи на час прийняття рішення судом першої інстанції відсутні докази про часткове погашення відповідачем боргу у сумі 50000 грн. та припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 17.07.2006 р. Такі докази подані лише суду апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Оскільки подані матеріали не були предметом дослідження в суді першої інстанції, скаржником не обґрунтовано причин неподання даних доказів при розгляді справи в місцевому господарському суді, то у колегії суддів відсутні підстави для прийняття даних документів в якості належних та допустимих доказів.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Що стосується стягнення штрафних санкцій, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог і в цій частині, оскільки нарахування пені за несвоєчасне виконання Замовником взятих на себе зобов’язань передбачене умовами договору, а нарахування інфляційних та річних ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем виконано зобов’язання згідно договору підряду № К 3-08, а тому його вимоги є правомірними та такими, що підставно задоволені місцевим господарським судом.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, чого скаржником не зроблено.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд,

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р. у справі № 11/181 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.