21/133-20/86-12/384 Про зобов’язання вчинити дії, стягнення компенсації за порушення авторського права - 09.12.2008 Прийняття

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Видавничий будинок "Максимум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Капітал Менеджмент", Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобов’язання вчинити дії, стягнення компенсації за порушення авторського права.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р. позовні вимоги задоволено частково: зобов’язано ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент" вилучити статтю з сайту http://www.marketing.vc та розміщення на головній сторінці вказаного сайту оголошення-вибачення, присуджено до стягнення 2050 грн. компенсації за порушення авторського права, 205 грн. штрафу за порушення авторського права. Провадження у справі стосовно Державного департаменту продовольства припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. рішення по справі скасоване зі скеруванням справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2007 р. в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент" відмовлено, провадження у справі щодо Державного департаменту продовольства припинено. Під час розгляду справи позивачем змінено позовні вимоги, а саме: позивач просить стягнути з ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент" 23200 грн. компенсації за порушення авторського права, а також судові витрати, стягнути 23200 грн. компенсації з Державного бюджету України.

Постановою КАГС від 11.07.2007 р. рішення суду залишене без змін.

Постановою ВГСУ від 23.10.2007 р. попередні судові рішення скасовані в частині розгляду позовних вимог до ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент", справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.08.2008 р. в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Капітал Менеджмент" відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Видавничий будинок "Максимум" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Зокрема заявник посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Капітал Менеджмент" та Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України було порушено авторське право позивача, шляхом розміщення на Інтернет-сайті тексту статей, що повністю відповідають тексту статті, авторське право на яку належить позивачу.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство "Видавничий будинок "Максимум" є видавцем ділового щотижневику журналу "Компаньйон". В № 1 від 16 – 22 січня 2004 р. на сторінках 26 – 27 було опубліковано статтю "Мутная сенсация", в якій здійснювався огляд не фільтрованих сортів пива в Україні. Автором статті є Ярослава Наумова, яка уклала з позивачем договір про передачу авторських прав № 2-А/04 від 06.01.2004 р.

Відповідно до умов договору, правонабувач стає єдиним та виключним власником майнових авторських прав на кожний Твір з моменту підписання Акту передачі прав на твір між ним та Автором.

Зазначений Договір про передачу авторських прав № 2-А/04 зареєстровано у Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України згідно рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір № 401 від 27.05.2005 р.

Закон України "Про авторське право і суміжні права" охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до ст. 15 Закон України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.

За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.

Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21 - 25 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.

Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статті 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.

16.01.04 р. в журналі "Компаньйон" № 1 розміщено статтю "Мутная сенсація", а також відповідачем-1 та відповідачем-2 розміщено на сайтах в Інтернеті статті, які містяться в файлах "Пиво Украины. Новая ассортиментная ниша.htm", "Нефильтрованное пиво-новая ассортиментная ниша на украинском рынке.htm".

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

По справі проводилася судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності, висновки якої приймаються судом як належний доказ по справі.

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст. 1 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Згідно експертного висновку № 85 від 05.04.2005 р. встановлено, що файл "Пиво Украины Новая ассортиментная ниша.htm" отримано з Інтернет-сайту www.ukrbeer.kiev.ua, а файл "ПРОПИВО РУ – Нефильтрованное пиво – новая ассортиментная ниша.htm" отримано з Інтернет-сайту www.propivo.ru. Статті, розміщені у цих файлах, є нетворчими переробками статті "Мутная сенсация", яку розміщено в журналі "Компаньйон" від 16 січня 2004 р. № 1, зазначені статті не є повідомленням про новини або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації згідно п. "а"ч. 1 ст. 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно експертного висновку № 9134 від 19.07.06 р. висновок щодо використання твору "Мутная сенсація", яку розміщено в журналі "Компаньйон" від 16 січня 2004 р. № 1, у статтях "Пиво Украины Новая ассотриментная ниша.htm", розміщеного на Інтернет-сайті www.ukrbeer.kiev.ua, та – "ПРОПИВО_РУ – Нефильтрованное пиво –новая ассотриментная ниша.htm", розміщеного на Інтернет-сайті www.propivo.ru, - підтверджено.

Як встановлено судом першої інстанції публікація твору у журналі "Компаньйон" є найбільш ранньою (16.01.2004 р.), тоді як інші факти розповсюдження твору (а також варіантів його нетворчої переробки) мали місце з 21.01.2008 р.

Так, твір було розміщено в мережі Інтернет на сайті www.ukrbeer.kiev.ua Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України 21.01.2004 р., тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Капітал Менеджмент" запозичило твір саме з сайту www.ukrbeer.kiev.ua і розмістило на сайті 22.01.2004 р.

Таким чином, враховуючи, що на сайті Департаменту твір з’явився на один день раніше, то міг бути запозичений ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент" як з друкованого видання, так і з сайту Департаменту.

Оскільки Департамент не забороняє використання інформації з власного сайту, тому ТОВ "Альянс Капітал Менеджмент" не мав підстав вважати запозичення твору з сайту Департаменту порушенням майнових авторських прав третіх осіб, в тому числі, і позивача.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2008 року у справі № 21/133-20/86-12/384 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Видавничий будинок "Максимум" підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2008 року у справі № 21/133-20/86-12/384 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Видавничий будинок "Максимум" - без задоволення.