37/134пн Про витребування майна з чужого незаконного володіння - 15.09.2008 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Донецькавтотранс" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк про витребування з чужого незаконного володіння відповідача майна, а саме: будівлі механічної мийки літ.К-2, загальною площею 544,3кв.м, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, б.12"а"./арк. справи 2-4/.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з заявою № б/н від 23.07.2008р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно -будівлю механічної мийки літ. К-2, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.Баумана, 12-а до вирішення питання по суті./арк. справи 56-57/.

Ухвалою від 29.07.2008року господарський суд Донецької області/суддя ПопковД.О./ вищевказану заяву задовольнив частково, вжив заходи до забезпечення позову Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк про витребування майна з чужого незаконного володіння у вигляді встановлення Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1заборони відчуження будівлі механічної мийки літ. К-2, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 12-а. /арк. справи 80/.

Ухвала мотивована тим, що предметом розглядуваного позову є вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, отже, сутність розглядуваного спору не виключає ймовірності виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, що, в свою чергу, дає підстави для застосування положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи, що ймовірність відчуження будівлі Відповідачем, яка (ймовірність) ґрунтується на наявності чинних правоустановчих документів, вочевидь унеможливить витребування майна, суд дійшов висновку щодо необхідності створення належних умов для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, що (нівелювання) є неприпустимим у світлі положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., шляхом вжиття забезпечувальних заходів; належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення поточної господарської діяльності Відповідача, пов'язаної із спірним нерухомим майном, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача у разі задоволення його позовних вимог, є, на думку суду першої інстанції, встановлення заборони відчуження майна. Вказаний вид забезпечення передбачений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 29.07.2008року у справі №37/134пн посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. /арк. справи 89-91/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вказав мотивів в обґрунтування висновку відносно необхідності застосування заходів забезпечення позову, зокрема, достатньої обґрунтованості припущення, що спірне приміщення може бути продане відповідачем; відповідач не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні 29.07.2008року, оскільки належним чином не був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Представник Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" м.Донецьк вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 29.07.2008року у справі №37/134пн законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки суд правомірно у встановлений спосіб лише тимчасово обмежив права розпорядження відповідача спірним майном, саме до моменту встановлення дійсного власника спірного майна та до розгляду позовних вимог по суті.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28- 29 Закону України "Про судоустрій" та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативі господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

Забезпечення позову може мати місце в будь-якій стадії провадження у справі.

Закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд у кожному конкретному випадку оцінює обставини справи та приймає відповідне рішення.

Оскільки, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, позивач, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття таких заходів, а суд при застосуванні таких заходів або у разі відмови у застосуванні таких заходів, згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі повинен належним чином мотивувати свої висновки з цього приводу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Донецькавтотранс" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з заявою № б/н від 23.07.2008року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно -будівлю механічної мийки літ. К-2, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.Баумана, 12-а до вирішення питання по суті, оскільки власник /позивач/ нерухомого майна у встановленому законом та статутом порядку не приймав рішення про відчуження майна ./арк. справи 56-57/.

Заходи вживаються господарським судом за заявою сторони або з ініціативи господарського суду.

У даному випадку, на думку суду першої інстанції, належним і адекватним забезпечувальним заходом, є встановлення заборони відчуження майна, оскільки це не призводить до припинення поточної господарської діяльності відповідача, пов'язаної із спірним нерухомим майном, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Донецької області з наступних підстав.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.

Як виходить з позовної заяви, предмет позовних вимог - витребування з чужого незаконного володіння відповідача майна, а саме: будівлі механічної мийки літ.К-2, загальною площею 544,3кв.м, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, б.12"а"./арк. справи 2-4/.

Сам факт наявності спору між сторонами у справі по спірному майну дає підстави для застосування таких заходів.

Ствердження скаржника відносно того, що застосуванням заходу по забезпеченню позову у вигляді встановлення заборони відчуження майна неправомірно та без достатніх правових підстав обмежує права відповідача як власника спірного майна не беруться до уваги судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду, оскільки наслідки застосування заборони на відчуження майна для відповідача, у разі відсутності у нього намірів на продаж майна протягом розгляду спору у суді, не є суттєвими, враховуючи той факт, що він має можливість володіти майном та користуватись ним без обмежень. Здійснення ж ним продажу спірного майна, що може мати місце у разі не застосування таких заходів, спричинить неможливість виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Висновок відповідача, що застосування заходу про забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірного майна, є безпідставним, оскільки матеріалами справи не підтверджується право власності позивача на спірне майно, суперечить нормам процесуального права, зокрема, в тій частині, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд не вирішує спір по суті, з'ясовуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, а вирішує питання щодо необхідності застосування заходів по забезпеченню даних позовних вимог з метою виконання рішення належним чином.

Таким чином, суд першої інстанції мав підстави для застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відчуження спірного майна, та у разі, якщо відпаде підстава для застосування даних заходів, має право на скасування таких заходів.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. /ст. 68 Господарського процесуального кодексу України/.

Стосовно посилання скаржника, що питання щодо застосування заходів по забезпеченню позову розглядалось у відсутності представника відповідача, що порушує принцип рівності сторін у судовому процесі, то, у даному випадку, по -перше, питання щодо застосування заходів по забезпеченню позову суд першої інстанції має право розглянути на будь-якій стадії судового процесу, виклик сторін для вирішення даного питання не є обов'язковим; по -друге, суд першої інстанції вирішив питання щодо застосування заходів по забезпеченню позову у судовому засіданні 29.07.2008року, про час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, посилання відповідача на неотримання своєчасно ухвали про призначення розгляду справи саме на 29.07.2008року не підтверджено матеріалами справи.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки спростовуються вищевикладеним.