2/78 Про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства - 09.12.2008 Прийняття

рішенням господарського суду Рівненської області від 06.10.2008 р. у справі № 2/78 задоволено позов ОСОБА_1, м. Рівне, визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ Торгівельно-виробничого підприємства "Летра", оформлені протоколом № 03 від 15.04.2008 р., стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що із спірного протоколу не вбачається, хто був ініціатором скликання зборів учасників товариства та яким чином повідомлялися учасники про їх проведення, а повідомлення, адресоване позивачеві, яке міститься у матеріалах справи, на думку суду, не свідчить про належне повідомлення про збори, оскільки підписане головою зборів учасників товариства, що не вважається посадою, і на ньому не вказана дата. Однак, судом враховано те, що позивач був присутній на зборах і брав участь у голосуванні. Разом з тим, суд мотивував своє рішення ще тим, що у протоколі зазначено, що на зборах присутні учасники, що володіють 100 % статутного капіталу товариства, враховуючи частку ОСОБА_7 у розмірі 61, 64 % статутного капіталу, що не відповідає статуту товариства, де частка ОСОБА_7 визначена в розмірі 29, 82 %.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що 13.03.2008 р. головою зборів учасників товариства ОСОБА_6 було повідомлено рекомендованими листами всіх учасників товариства про час і місце проведення зборів, про що свідчить присутність на зборах всіх учасників. Апелянт вважає, що судом невірно зроблено висновок, що ОСОБА_7набуде прав і обов'язків щодо управління та розпорядження часткою, що належала дарувальнику -ОСОБА_8 після проведення державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства у виконавчому комітеті Рівненської міської ради, оскільки вимога про реєстрацію змін до статутних документів, на думку відповідача, стосується лише, відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а при наявності нотаріально посвідченого правочину зміна відбувається з моменту його нотаріального посвідчення, згідно ст. 209 ЦК України. Крім цього, скаржник посилається на п. 5 ст. 89 ЦК України, яка передбачає, що юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що відповідачем не надано суду реєстру учасників зборів як того вимагає ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", а тому питання щодо кворуму є спірним. Позивач вважає правомірним висновок суду про самовільне визначення учасником товариства ОСОБА_7належної йому частки в статутному капіталі товариства у розмірі 61, 64 %, коли згідно останньої редакції статуту ТзОВ ТВП "Летра"на час проведення зборів, його частка становила 29, 82 % статутного фонду товариства. Крім цього, відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договору дарування від 15.03.2008 р., обдарований (Величко В. П.) набуває прав та обов'язків щодо управління та розпорядження часткою, що належала дарувальнику (ОСОБА_8), після проведення державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства у виконавчому комітеті Рівненської міської ради.

У додаткових поясненнях представник позивача заперечує, що учасник ОСОБА_7набув право власності на частку учаснику ОСОБА_8 у статутному капіталі товариства в розмірі 29, 82 % з моменту укладення договору дарування від 15.03.2008 р. з підстав, що це суперечить протоколу зборів учасників ТзОВ ТВП "Летра"№ 05 від 02.09.2008 р., за даними якого при проведенні зборів ОСОБА_7зареєструвався та голосував належною йому часткою 29, 82 %, а ОСОБА_8 -своєю часткою у розмірі 29, 82 %. Беручи до уваги, що збори учасників від 02.09.2008 р. відбулися після зборів 15.04.2008 р., які є предметом даного спору, позивач вважає, що відповідач самостійно визначив належну йому частку у статутному капіталі ТзОВ ТВП "Летра"у розмірі 29, 82 %, що свідчить про незаконність визначення його частки у розмірі 61, 64 % статутного капіталу товариства під час проведення загальних зборів від 15.04.2008 р.

У відзиві на апеляційну скаргу треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3-просять залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, підтримуючи доводи, наведені в ньому.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ТзОВ Торгівельно-виробниче підприємство "Летра"зареєстроване розпорядженням № 345 Рівненського міського голови від 06.03.1997 р.

Згідно статуту товариства в редакції від 11.04.2005 р., учасниками товариства є ОСОБА_8 -29, 82 % статного фонду, ОСОБА_1 -29, 82 %, ОСОБА_7-29, 82 %, ОСОБА_6 -2, 635 %, ОСОБА_4 -2, 635 %, ОСОБА_3-2, 635 %, ОСОБА_2 -2, 635 % статутного фонду (а. с. 10).

Із матеріалів справи вбачається, що 15.04.2008 р. відбулися збори учасників ТОВ ТВП "Летра", оформлені протоколом № 03 (а. с. 5). Даними зборами прийняті такі рішення:

·затверджено звіт бухгалтера за 2006 -2007 р.р. про фінансово-господарську діяльність товариства;

·схвалено договір дарування учасником ОСОБА_8 29, 82 % статутного капіталу товариства учаснику ОСОБА_7;

·схвалено договір дарування учасником ОСОБА_6 2 % статутного капіталу товариства учаснику ОСОБА_7;

·проведено перерозподіл часток учасників в статутному капіталі товариства: ОСОБА_6 -0, 64 %, ОСОБА_7-61, 62 %, ОСОБА_1 -29, 82 %, ОСОБА_4 -2, 635 %, ОСОБА_3-2, 635 %, ОСОБА_2 -2, 635 %;

·затверджено зміни та доповнення до статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції;

·відкликано ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначено на посаду генерального директора товариства ОСОБА_7;

·доручено директору товариства ОСОБА_7 здійснити всі юридично значимі дії, пов'язані з реєстрацією змін та доповнень до статуту товариства в органах державної реєстрації з правом передоручення.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше 2 разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно п. 4.4 статуту товариства в редакції від 11.04.2005 р., збори учасників товариства скликаються не рідше 2 разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою товариства, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому: у разі неплатоспроможності товариства; у випадку виникнення загрози значного скорочення статутного фонду; у випадку грубих порушень положень норм закону, даного статуту та установчого договору. Збори учасників товариства можуть також скликатись на вимогу виконавчого органу або ревізійної комісії.

Про проведення зборів учасників товариства учасники повідомляються рекомендованим поштовим повідомленням із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення надсилається не менш як за 30 днів до початку зборів. Будь-хто з учасників (їх представників) товариства має право вимагати розгляду питання на зборах за умови того, що це питання було поставлене ним не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Учасники товариства, що володіють у сукупності не менше як 10 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав цю вимогу вони вправі самостійно скликати збори учасників.

З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Судом першої інстанції зазначено, що із спірного протоколу не вбачається, хто був ініціатором скликання загальних зборів та яким чином учасники повідомлялися про їх проведення. В той час, в матеріалах справи (а.с.36) містяться докази повідомлення позивача про проведення зборів 15.04.2008 р., що є достатнім доказом належного повідомлення учасника про час і місце проведення зборів.

Також, як вбачається з протоколу загальних зборів, позивач був на них присутній і брав участь у голосуванні по кожному питанню. Доказів подання позивачем під час проведення зборів заяви про неможливість розгляду на зборах тих чи інших питань порядку денного в зв"язку з відсутністю підготовки позивача до їх розгляду чи з підстав необізнаності про ці питання останнім не подано, а судом не встановлено.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що 15.03.2008 р. між ОСОБА_8 (дарувальник) та ОСОБА_7(обдарований) укладено договір дарування частки в статутному фонді ТзОВ ТВП "Летра", згідно умов якого дарувальник передає у власність обдарованому належну йому частку у статутному фонді ТзОВ ТВП "Летра", а обдарований приймає цю частку в розмірі 29, 82 % (а. с. 38). Такий же договір укладено між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_7(обдарований) про передачу у власність обдарованому частки в розмірі 2 % статутного фонду товариства (а. с. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Перехід права власності частки ОСОБА_7 відбувся на підставі договору дарування, що не потребує згоди інших учасників, як це вимагається при договорі купівлі-продажу.

Крім цього, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч. 1 ст. 722 ЦК України).

Таким чином, відповідно до п. 2 ст. 5.3 статуту товариства, при передачі частки відбувається одночасний перехід всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю, що і було враховано при визначенні кількості голосів при проведенні голосування на зборах учасників від 15.04.2008 р.

Законодавець встановлює, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК України). Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦК України). Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів, тощо) є прийняттям дарунка (ст. 722 ЦК України).

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 639 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення (ст. 334 ЦК України).

Умовами договору дарування, а саме п.3.3 сторони погодили, що обдаровуваний з моменту придбання частки в статутному капіталі товариства, зобов'язується виконувати вимоги установчих документів товариства, а також нести обов'язки учасників, які передбачені установчими документами товариства та чинним законодавством України.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства (ст. 53 Закону України "Про господарські товариства").

У відповідності до ст. 51 Закону України "Про господарські товариства"установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Статутом ТОВ ТВП "Петра"в редакції на момент прийняття вищим органом спірних рішень передбачено, що при передачі частки (її частини) настає одночасний перехід учаснику відповідних прав і обов'язків, що належали учасникові, який уступив її повністю або частково (п.5.3.).

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушень вимог ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", оскільки учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Статутний (складений) капітал товариства з обмеженою відповідальністю -це розмір, який повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний (складений) капітал ТОВ ТВП "Летра"не змінювався, а лише відбувся перехід права власності на частку, яке у відповідності до вищевказаного виникло у скаржника з моменту нотаріального посвідчення договору дарування частки.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.