Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді Кордюк Г.Т.

Суддів Новосад Д.Ф.

Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", за вих. № 04/1-юр від 04.06.2008р.

на рішення: Господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 р.

у справі № 15/55 (суддя –Коломис В.В.)

за позовом: Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Фрост", м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 29536,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лук’янчук М.Г. –заступник директора

від відповідача: не з’явився

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.06.2008р. (суддя Коломис В.В.) позов ПП ВКФ "Фрост", м. Рівне задоволено. Стягнено з ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі" 29536, 35 грн. заборгованості, відшкодовано судові витрати.

Суд мотивував рішення тим, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином. Відповідач покладених на нього обов’язків, відповідно до умов укладеного договору не виконав, розрахунки за отриманий товар здійснив несвоєчасно і неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 29536,35 грн.; доказів сплати боргу не надав, наявний борг у добровільному порядку не ліквідував. Внаслідок цього сума заборгованості підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням місцевого гсподарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що місцевий господарський суд усунувся від об’єктивного з’ясування змісту правовідносин сторін договору та від встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що суд достовірно не з’ясував стану заборгованості ПП ВКФ "Фрост"та ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі", оскільки акт звірки взаємних розрахунків, який досліджувався судом першої інстанції, не може підтверджувати наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін, оскільки даним документом звіряють лише бухгалтерський облік підприємств.

Позивач доводи апеляційної скарги відхилив, представивши розрахунок позовних вимог від 21.05.2008р., згідно якого заборгованість відповідача становить 29536,35 грн. Зазначив, що відповідач оплату за поставлений товар у встановлений договором строк –23.01.2007р. (згідно відстрочки платежу) не провів, що підтверджується видатковими накладними за грудень 2007р., січень-березень 2008р., претензію, надіслану на його адресу 12.04.2008р. залишив без розгляду. Крім того, відповідач наявність заборгованості визнав, що підтверджується актом взаємних розрахунків від 13.03.2008р.

Львівським апеляційним господарським встановлено:

01.01.2007р. між ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне (покупець) та ПП ВКФ "Фрост", м. Рівне (продавець) укладено договір купівлі-продажу №0001, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти та розрахуватися за товар у відповідності до умов цього договору та прийнятих сторонами змін та доповнень до Даного договору.

Порядок розрахунків між сторонами передбачено розділом третім вищевказаного договору. Відповідно до п. 3.2, оплата партій поставленого товару проводиться в гривнях шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на основі представлених при поставці накладних, підписаних уповаженими представниками сторін договору, згідно додаткових умов поставки або замовлення.

По накладних (а.с. 13-98) відповідач отримав товар, розрахунки за який не провів. Станом на 29.02.2008р. борг становив 31899,69 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами. Після підписання акту звірки, відповідач оплату боргу провів частково, що підтверджується платіжним дорученням № 180 від 31.03.2008р.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є: 1. договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, за договором купівлі –продажу, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи рішення у справі про стягнення з відповідача 29536,35 грн. боргу, місцевий господарський суд виходив з розрахунку позивача, який не може бути єдиним та належним доказом що підтверджує заборгованість.

Львівський апеляційний господарський суд встановлює, що в частині стягнення коштів (29 56,35 грн. –28899,69 грн.) = 636,66 грн., рішення суду належить скасувати та в цій частині в позові відмовити, оскільки з врахуванням заборгованості згідно акту звірки в сумі 31899,69 грн. станом на 29.02.2008р., та надання позивачем доказів сплати боргу на суму 3000 грн. (платіжне доручення № 180 від 31.03.2008р.), інших доказів сплати боргу відповідачем не представлено, борг на день подання позову становить 28899,69 грн.. Виходячи з вищенаведеного до стягнення підлягає борг в сумі 28899,69 грн.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку що рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2008р. належить скасувати частково.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", за вих. № 04/1-юр від 04.06.2008р. задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2008р. в частині стягнення з ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне 636,66 грн. боргу, 6,36 грн. держмита скасувати. В позові ПП ВКФ "Фрост", м. Рівне про стягнення з ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне 696,66 грн. боргу, 3,36 грн. держмита - відмовити

3. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

4. Стягнути з ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне на користь ПП ВКФ "Фрост", м. Рівне 3,18 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу № 15/55 повернути Господарському суду Рівненської області.