22/443д/07-6/97д/08 Про розірвання договору купівлі-продажу обладнаннята стягнення суми - 27.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2008р. у справі № 22/443д/07-6/97д/08 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено. Розірвано укладений між Українсько-канадським спільним підприємством "Донбас-Ліберті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евіта" договір купівлі-продажу №157/2006 від 15.09.2006р. Стягнуто з ТОВ "Евіта" на користь Українсько – канадського спільного підприємства "Донбас – Ліберті" основний борг у сумі 21999грн. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст. 525, 629, ч.2 ст. 651, ст. 678 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України, ч.1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" та мотивовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, поставив позивачу установку, якість та комплектність якої не відповідає її технічному паспорту. Крім того, відповідач надав позивачу неповний комплект експлуатаційних документів на дану установку, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 506 від 11.04.2002р. (506-2002-п) Дані обставини підтверджуються висновком судово – товарознавчої експертизи № 039/29.05.2008р.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2008р. у справі № 22/443д/07-6/97д/08 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідач не був повідомлений про розгляд справи належним чином через неотримання ухвали суду від 06.06.2008р., чим позбавив відповідача можливості надати висновок судово – товарознавчої експертизи № 039/29.05.2006р. від 29.05.2008р. Апелянт стверджує, що позивачем всупереч ст. 33 ГПК України не доведено факту направлення відповідачу претензії від 07.03.2007р. та листів № СП – 1094 від 08.08.2007р., № СП-1127 від 15.08.2007р., № СП – 1139 від 20.08.2007р. Крім того, акт про недоліки установки ECOVITA MO 1200 від 03.09.2007р. за № 5 був складений через 9 місяців після того, як сплинули строки, що визначені Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7 від 25.04.1966р., тобто суд безпідставно дійшов висновку, що позивач своєчасно і у встановлений договором строк здійснив прийомку установки по якості. Скаржник вважає, що всі докази, які підтверджують виконання зобов’язань за договором, включаючи передачу всіх експлуатаційних документів позивачу були надані ТОВ "НІЦПСЕ "УКРТЕСТ" завчасно, до проведення експертизи, що підтверджується листом підприємства відповідача № 1205-1 юр з оголошеною цінністю. Судом також залишено поза увагою лист № 113 від 09.08.2007р., який підтверджує неодноразовий виїзд представників відповідача на місце встановлення установки та те, що остання не працює належним чином з вини позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга ТОВ "Евіта" безпідставною і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач вказує на те, що згідно статті 42 Конституції України держава захищає права споживача, аналогічне положення закріплено у статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів". Більш того, відповідач поставив установку, яка не відповідає її технічному паспорту, оскільки згідно паспорту потужність насосу складає 3 кВт, а фактично до установки встановлений насос потужністю 1,5 кВт, що також підтверджується висновком № 039/29.05.2008 судово – товарознавчої експертизи від 29.05.2008р., яка була проведена на підставі ухвали господарського суду Запорізької області по даній справі. Твердження скаржника про порушення судом принципу рівності учасників судового процесу перед законом та судом є безпідставним, зазначає позивач, так як останній жодного разу не надав відзиву на позов, як того вимагав суд в своїх ухвалах по даній справі. Посилання відповідача на акт прийомки – передачі виконаних робіт від 06.12.2006р. є безпідставним, так як він підписаний не уповноваженими представниками сторін, відповідач підключив установку, але її потужність та продуктивність подачі води на добу не перевірив, технічні параметри установки не відповідають тим параметрам, які відображені у паспорті. На підставі викладеного позивач просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2008р. у справі № 22/443д/07-6/97д/08 апеляційна скарга ТОВ "Евіта" прийнята та призначена до розгляду на 04.11.2008р.

Колегією суддів, у порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 18.11.2008р., про свідчить ухвала суду апеляційної інстанції від 04.11.2008р.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2008р. колегію суддів було оголошено перерву на 27.11.2008р., у зв’язку з клопотанням позивача щодо ознайомлення з матеріалами справи.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2267 від 27.11.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М., якою і прийнято постанову.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.09.2006р. між Українсько – канадським спільним підприємством "Донбас-Ліберті" та ТОВ "Евіта" був укладений договір купівлі – продажу № 157/2006, за умовами якого продавець передає у власність покупця одну обратноосматичну установку ECOVITA MO – 12000 за ціною 21999грн. з ПДВ та виконує її шеф – монтаж за ціною 659грн.97коп. з ПДВ, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити за неї у відповідності до умов п.4.1 цього договору. (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що якість та комплектність проданої за цим договором установки підтверджується паспортом.

Відповідач відповідно до пунктів 4.1, 4.2 гарантував нормальну роботу установки згідно технічних характеристик виробника протягом 12 місяців з моменту її установки. Якщо в період гарантійного строку виникнуть відхилення від технічних характеристик з причин неякісного виготовлення обладнання або неякісного монтажу продавець зобов’язався усунути їх протягом 14 днів від акта виявлених недоліків.

Крім того, продавець гарантував у п.4.3 договору, що якість очищеної води буде відповідати вимогам технічного завдання покупця, параметри якої визначені у додатку 2 до договору.

Відповідно до п.5.1 договору розрахунок за придбану за цим договором установку покупець здійснює у розмірі 100% на підставі виставленого рахунка відповідача.

ТОВ "Евіта" виставило позивачу на оплату рахунок № 804 від 30.10.2006р. на суму 21999грн., який був оплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 5678 від 07.11.2006р. на суму 10999грн., № 5586 від 01.11.2006р. на суму 10000грн., № 5613 від 02.11.2007р. на суму 1 000грн. (а.с. 18-19, т.1).

Згідно накладної № 1592 від 23.11.2006р. продавець передав, а покупець прийняв установку на загальну суму 21999грн. (а.с. 20).

Відповідно до частини першої ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Господарським судом Запорізької області було встановлено, що 23.11.2006р. установка ECOVITA MO 1200 була змонтована без прийомо-здаточних випробувань на виробництво та експрес – аналізу вихідної (очищеної) води.

Претензії по якості установки позивач заявив на протязі гарантійного строку, а саме через 3 (три) місяця після установки, дана обставина підтверджується листом позивача № СП – 229 від 21.02.2007р. (т.1 а.с. 30).

Відповідач листом № 016 від 22.02.2007р. повідомив позивача, що згоден усунути недоліки, які були допущені під час установки системи, шляхом прибуття спеціалістів на підприємство позивача.

Відповідно до статті 678 ЦК України Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Позивач направив відповідачу претензію № СП – 286 від 07.03.2007р., в якій порушував питання перед відповідачем на протязі п’яти діб усунути недоліки установки, або забрати її замінивши на нову, чи повернути грошові кошти у сумі 21999грн. Факт направлення претензії підтверджується матеріалами справи, а саме: чеком поштового відділення № 6121 від 09.03.2007р. (т.1 а.с. 22).

Проте відповідач залишив вказану претензію позивача без задоволення. Доказів усунення недоліків установки відповідач суду не надав.

У листі № СП – 1139 від 20.08.2007р. позивач повторно просив відповідача прибути до нього для встановлення причин невідповідності паспортних даних фактичному виробництву та проведення випробувань установки.

Листом від 23.08.2007р. ТОВ "Евіта" повідомила позивача, що його представник прибуде 29.08.2007р. у першій половині дня, однак представник позивача не прибув у зазначений час.

Позивач наказом № СП – 659 від 31.08.2007р. створив комісію для прийомки установки по якості у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо – технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П -7.

Відповідно до п.20 Інструкції № П – 7 при неявки представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов’язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз у місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявки його за викликом одержувача (покупця) перевірка здійснюється за участю компетентного представника громадськості підприємства – одержувача, який призначений керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, які затверджені рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілок цього підприємства тощо.

Згідно п.23 названої Інструкції представнику, уповноваженому для участі у прийомці продукції з якості та комплектності надається належним чином оформлена та завірена печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступником. Посвідчення надається на право участі у прийомці конкретної партії продукції.

У зв’язку з тим, що відповідач не прибув на підприємство позивача для приймання установки по якості, останній видав посвідчення представнику громадськості № 2 від 31.08.2007р. на ім’я Ломіноге Н.І., для участі у прийманні по якості та комплектності установки, яка була поставлена відповідачем. (т.1 а.с. 34).

За результатами прийомки товару по якості позивачем був складений акт про скриті недоліки № 5 від 03.09.2007р., яким одночасно встановлено, що установка не відповідає її номінальному виробництву, що зазначена у розділі 3 технічного паспорту, згідно якому подача води на добу 12000 літрів, тобто 8 літрів води на хвилину, а фактично у хвилину установка дає 1,5 літра води, тобто 2160 літрів на добу.

У відповідності до п.9 Інструкції № П – 7 акт про скриті недоліки, які виявленні у продукції з гарантійними строками служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів по виявленню недоліків, але в межах установленого гарантійного строку.

У пункті 4.1 договору сторони обумовили, що відповідач гарантує нормальну роботу установки у відповідності її технічної характеристики виробника протягом 12 (дванадцяти) місяців з моменту її установки.

Судовою експертизою встановлено, що установка змонтована 23.11.2006р., тому гарантійний строк спливає 23.11.2007р.

За приписами ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Висновком судово – товарознавчої експертизи № 039/29.05.2008 від 29.05.2008р. встановлено, що ТОВ "Евіта" передала позивачу установку ECOVITA MO 12000, яка не відповідає умовам договору та технічному паспорту. Більш того, відповідач в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 506 від 11.04.2002р. (506-2002-п) не надав позивачу комплекту експлуатаційних документів на цю установку.

Судова колегія зазначає, що причинами неналежної роботи наведеної установки згідно висновку експертизи є її технологічна недоробка та відсутність гарантійного обслуговування з боку ТОВ "Евіта", а також те, що інженерно – проектні роботи виконані відповідачем без розрахунку та відповідного підбору обладнання, без приймання випробувань на продуктивність установки. Зазначені обставини вказують на те, недоліки товару, який продавець (відповідач у справі) передав покупцю(позивачу у справі), виникли ще до передання цього товару. Продавцем не доведено належними доказами, як того вимагає ст.ст. 33, 34 ГПК України, що недоліки, про які заявляє позивач, виникли після передання товару покупцеві внаслідок неправильної експлуатації установки. Лист від 08.08.07р.(а.с.21), на який посилається заявник апеляційної скарги, не є належним доказом причин неналежної роботи установки, бо нічим не підтверджений. Крім того, твердження відповідача щодо незабезпечення тиску та нехватки води спростовуються висновком судової експертизи.

Позивач неодноразово викликав позивача для встановлення причини невідповідної роботи придбаної установки та усунення причин, які викликали такі невідповідності в роботі останньої. Однак відповідач не здійснив усунення вказаних недоліків.

Статтею 680 ЦК України визначені строки виявлення недоліків і пред’явлення вимоги у зв’язку з недоліками проданого товару. Згідно частини 3 цієї статті, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Термін позовної давності для вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується в один рік від дня виявлення недоліку у межах гарантійного строку (ст.681ЦК України).

Недоліки установки позивачем виявлено у межах встановленого договором гарантійного строку з дотриманням вимог ст. 681 ЦК України.

З урахуванням вимог вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що оскільки недоліки виявлені протягом гарантійного строку, покупцем складено акт про скриті недоліки в межах цього строку і ці недоліки існували до передання установки позивачу, тому в даному випадку в силу ч.1 ст. 679 ЦК України за недоліки продукції відповідає відповідач, а доводи апеляційної скарги щодо порушення строків приймання продукції за якістю не можуть бути прийняті до уваги, бо обставини наведені скаржником не звільняють продавця від визначеної законом відповідальності. Крім того, виявити недоліки роботи установки можливо тільки під час роботи цієї установки. Позивач заявляв відповідачу про те, що установка не забезпечує необхідну продуктивність, яка вказана у договорі, але, як пояснив представник позивача, внаслідок необізнаності не міг встановити з яких причин це відбувається. Конкретні причини невідповідності роботи придбаної установки умовам договору встановлені судовою експертизою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовляється безоплатно усувати недоліки, а як слідує з експертного висновку для нормальної роботи установки необхідно замінити насос.картридж механічного предфільтра, промивку мембран тощо, та провести наладку системи. Приблизна вартість робіт може складати 5910грн.,тобто усунення недоліків пов’язано з непропорційними затратами часу та значними матеріальними витратами, що дає позивачу право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за установку грошової суми.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Продажа установки неналежної якості є істотним порушенням умов договору, бо з недоліками, які встановлені експертизою, установка, що була придбана позивачем у відповідача, не може нормально, відповідно до технічних характеристик, вказаних у договорі купівлі-продажу, функціонувати.

Спростовується довід заявника апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення принципу рівності учасників судового процесу перед законом та судом, оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2008р. по даній справі провадження було поновлено та призначено до розгляду 24.06.2008р., яка надіслана сторонам по справі, що підтверджується штемпелем вихідної кореспонденції суду № 11-120113309 від 10.06.2008р., тобто у строк визначений ст. 87 ГПК України. Доказів повернення поштою вказаної ухвали суду в матеріалах справи відсутні. Не доведено відповідачем і факту того, що він не отримував ухвалу суду першої інстанції про поновлення провадження у даній справі від 06.06.2008р. Дана ухвала суду направлена відповідачу на зазначену ним адресу, яка згідно довідки ЕДРПОУ (а.с.11, т.1) є його юридичною адресою.

Безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не направляв на його адресу претензію № СП-286 від 07.03.2007р., оскільки доказом її направлення є поштова квитанція № 6121 від 09.03.2007р. Листи позивача № СП -1139 від 20.08.2007р., № СП – 1127 від 15.08.2007р., № СП – 1094 від 08.08.2007р. були отримані відповідачем, що підтверджується відповідями ТОВ "Евіта" на ці листи б/н від 23.08.2007р, № 115 від 16.08.2007р., № 113 від 09.08.2007р. (т.1, а.с. 23, 25, 27).

Не приймається колегією суддів до уваги, доводи заявника апеляційної скарги про те, що акт про скриті недоліки № 5 від 03.09.2007р. був складений через 9 місяців після того, як сплинули строки, що визначені Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7 від 25.04.1966р.,оскільки, як вже зазначалось, це не звільняє продавця від відповідальності, бо за недоліки установки, які існували на момент її передачі в будь-якому випадку відповідає продавець.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що листом № 1205-1юр від 12.05.2008р. (т.1 а.с. 128), який адресований на ім’я ТОВ "НІЦПСЕ "Укртест" він виконав договірні зобов’язання шляхом передачі всіх експлуатаційних документів спростовується тим, що доказів про направлення/вручення цього листа експертній установі в матеріалах справи відсутні, а вх. № 183 від 15.05.2008р., що відображений на цьому листі не є належним та допустимим доказом його вручення, оскільки відсутній підпис та ініціали посадової особи, яка отримала цей лист.

Лист № 113 від 09.08.2007р., який, на думку апелянта, підтверджує неодноразові виїзди його представників на підприємство позивача не заслуговує на увагу, так як в ньому відсутня інформація, які саме представники виїжджали (посада, прізвище ім’я, по-батькові), не підтверджено це і документально, а саме: відсутні посвідчення про відрядження, накази ТОВ "Евіта",документи, що підтверджують результати виїздів тощо.