7/509-37/67 Про зобов'язання вчинити дії по проведенню розрахунків за електричну енергію - 03.09.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 7/509-37/67 від 25.03.2008р. повністю відмовлено в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго".

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ні умовами договору купівлі-продажу електроенергії № 1141/01/81 від 30.02.2002р., ні жодним нормативним актом не передбачено, що підставою переходу на 100-відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії є підтвердження відповідачем відсутності заборгованості відповідного контрагента.

Також місцевий господарський суд зазначає, що питання розрахунків з Національною комісією регулювання електроенергетики України, це спір між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Національною комісією регулювання електроенергетики України, а тому, позивач вибрав неправильний спосіб захисту.

Враховуючи зазначене вище, та оскільки, на думку місцевого господарського суду, Відкритим акціонерним товариством "Симиобленерго" невірно визначений спосіб захисту, встановлений статтею 16 Цивільного кодексу України, а також те, що права ВАТ "Сумиобленерго" не були порушені з боку Державного підприємства "Енергоринок", то Господарський суд м. Києва прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 7/509-37/67 від 25.03.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме, пункту 3 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою КМУ № 1136 від 19.07.2000р. (1136-2000-п) та пункту 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 311 від 03.04.2001р.

Також апелянт зазначає, що ДП "Енергоринок" своїми неправомірними діями порушує його законні права і інтереси та позбавляє можливості в порядку визначеному законодавством перейти на алгоритм 100-відсоткового перерахування коштів на власний поточний рахунок.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

30.02.2002р. між Державним підприємством "Енергоринок" та Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленеро" укладено договір № 1141/01/281 (надалі Договір), за умовами якого ДП "Енергоринок" зобов’язалось продавати, а ВАТ "Сумиобленерго" - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. 5.10. Договору по результатах розрахунків за місяць ДП "Енергоринок" до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, надсилає ВАТ "Сумиобленерго" акт звірки розрахунків між ДП "Енергоринок" та ВАТ "Сумиобленерго".

Згідно п. 5.11. Договору ВАТ "Сумиобленерго" в триденний термін після отримання акту звірки, відповідно до п. 5.10. Договору, надсилає до ДП "Енергоринок" його примірник за підписом керівника та головного бухгалтера ВАТ "Сумиобленерго".

28.08.2006р. до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго", в якій позивач, з урахуванням заяви про додаткові обґрунтування та уточнення позовних вимог, просив місцевий суд зобов’язати Державне підприємство "Енергоринок" не відображати в актах звірки розрахунків за продану електроенергію, які складаються між ДП "Енергоринок" та ВАТ "Сумиобленерго", заборгованості ВАТ "Сумиоблеренго" перед ДП "Енергоринок" у розмірі 123 000 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ВАТ "Сумиобленерго" посилалось на те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 08.11.2005р. по справі № 9/74 відмовлено ДП "Енергоринок" в задоволенні позову до ВАТ "Сумиобленерго" щодо стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 123 000 000 грн. та встановлено факт безпідставного відображення зазначеної суми в актах звірки взаємних розрахунків за відпущену електроенергію. Однак, незважаючи на зазначене рішення, ДП "Енергоринок", продовжує відображати вказану суму як заборгованість в облікових даних, зокрема в актах звірки взаємних розрахунків.

Також позивач зазначав, що зважаючи на те, що відповідач направляє йому акти звірки розрахунків, в яких неправомірно відображає заборгованість у розмірі 123 000 000 грн., то відповідно ВАТ "Сумиобленерго" позбавлено можливості здійснювати розрахунки за електроенергію за алгоритмом, який передбачає 100-відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії (ВАТ "Сумиобленерго").

З огляду на вказане вище, позивач вважає, що ДП "Енергоринок" своїми неправомірними діями порушує його законні права та інтереси і позбавляє можливості в повному обсязі отримувати кошти на власний поточний рахунок та розпоряджатись ними.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 7/509 від 11.06.2007р. повністю відмовлено в позові Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007р. скасовано рішення Господарського суду м. Києва у справі № 7/509 від 11.06.2007р. та прийнято нове рішення, яким повністю задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Державного підприємства "Енергоринок", а саме, зобов’язано Державне підприємство "Енергоринок" не відображати в актах звірки взаємних розрахунків за продану електроенергію, які складаються між ДП "Енергоринок" та ВАТ "Сумиобленерго", заборгованості ВАТ "Сумиоблеренго" перед ДП "Енергоринок" у розмірі 123 000 000 грн.

Вищий господарський суд України, постановою від 07.02.2008р. скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007р. і рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2007р. у справі № 7/509 та направив зазначену справу до Господарського суду м. Києва для нового розгляду.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що задовольняючи вимоги ВАТ "Сумиобленерго", апеляційний суд не врахував, що ні в договорі купівлі-продажу електроенергії № 1141/01/81 від 30.02.2002р., укладеного між позивачем та відповідачем, ні жодним нормативним актом чітко не зазначено, що підставою переходу на 100% перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії є лише підтвердження відповідачем в акті звірки відсутності заборгованості відповідного контрагента. Крім того, апеляційний суд не врахував також, що питання розрахунків з НКРЕ, це спір між позивачем та НКРЕ, а тому ВАТ "Сумиобленерго" вибрало неправильний спосіб захисту.

Також Вищий господарський суд України вказував на те, що і рішення місцевого господарського суду не може бути залишене без змін, в зв’язку з тим, що воно винесене з порушенням норм процесуального права, оскільки суддя Якименко М.М. розглянув даний спір по суті, незважаючи на те, що він брав участь в розгляді даної справи і ухвалою від 21.12.2006р. припинив провадження на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, а в подальшому дана ухвала була скасована апеляційною інстанцією.

Господарський суд м. Києва, ухвалою від 21.02.2008р. прийняв справу № 7/509 до свого провадження та присвоїв їй номер № 7/509-37/67.

Як зазначалось вище, оспорюваним рішенням місцевого господарського суду від 25.03.2008р. повністю відмовлено в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго".

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком Господарського суду м. Києва, з огляду на наступне:

У відповідності до п. 5.13 договору купівлі-продажу електроенергії № 1141/01/281 від 30.02.2002 року, у разі відсутності заборгованості ВАТ "Сумиобленерго" перед ДП "Енергоринок" та якщо ВАТ "Сумиобленерго" впродовж двох розрахункових місяців здійснює повну поточну оплату вартості електричної енергії, ВАТ "Сумиобленерго" має можливість, починаючи з 1 числа наступного розрахункового періоду, перейти на особливий порядок розрахунків відповідно до постанови НКРЕ від 03.04.2001 року № 311, а саме 100 відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 311 (v0311227-01) від 03.04.2001р. встановлено, що підприємства-постачальники електричної енергії можуть перейти на 100-відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії за умови відсутності заборгованості перед оптовим постачальником електроенергії.

Таким чином, підставою для переходу на 100-відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок ВАТ "Сумиобленерго" є відсутність заборгованості за електричну енергію, а не відсутність у актах звірки розрахунків вказівки на таку заборгованість.

Крім того, як вірно зазначив місцевий господарський суд, ні умовами договору купівлі-продажу електроенергії № 1141/01/81 від 30.02.2002р., ні жодним нормативним актом не передбачено, що підставою переходу на 100-відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії є підтвердження відповідачем відсутності заборгованості відповідного контрагента. Відповідно, можливі інші докази відсутності заборгованості.

Тобто, ВАТ "Сумиобленерго" не позбавлено можливості доведення відсутності заборгованості представленням інших документів, які, зокрема, можуть спростувати вміщені у цих актах дані.

Також слід зазначити, що вирішення питання про перехід на такий особливий розрахунок є виключною компетенцією Національної комісії регулювання електроенергетики України, про що зокрема свідчить п. 3 постанови НКРЕ від 03.04.2001р. року № 311, п. 3 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2000 року № 1136 (1136-2000-п) "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України та ст.ст. 11, 12, 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

Разом з тим, колегія відзначає, що акт звірки розрахунків є бухгалтерським документом і кожна із сторін вправі внести в нього свої показники щодо розрахунків або не підписати такий акт звірки, а не підписаний ВАТ "Сумиобленерго" акт звірки не може мати ніяких правових наслідків для сторін. Крім того, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 504 від 26.04.2007р. ВАТ "Сумиобленерго" встановлений 100% норматив відрахування коштів на його поточний рахунок.

З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що питання розрахунків з Національною комісією регулювання електроенергетики України, це спір між ВАТ "Сумиобленерго" та НКРЕ, а тому ВАТ "Сумиобленерго" вибрало неправильний спосіб захисту.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем невірно визначений спосіб захисту, встановлений статтею 16 Цивільного кодексу України, та в зв’язку з тим, що права позивача не були порушені з боку відповідача, оскільки обов'язок кредитора щодо правильного відображення даних бухгалтерського обліку (згідно положень ст.ст. 2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не кореспондує право боржника таке відображення вимагати (ст.8 цього ж Закону)), апеляційний суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва по справі № 7/509-37/67 від 25.03.2008р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу Відкритого акціонерноготовариства "Сумиобленерго" на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 7/509-37/67 від 25.03.2008р.