Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ за вих. № 5/5064 від 23.10.2008 року

на рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 року

у справі № 4/100-40

за позовом: заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум Галичина", м. Луцьк

про стягнення 5050 800,00 грн.,

За участю представників:

від прокуратури: Палига О.І. –прокурор відділу (посвідчення № 88 від 10.10.2003 року);

від позивача: Гомон О.О. (довіреність № 220/992/д від 27.12.2007 року);

від відповідача: Комар С.В. (довіреність № 1432 від 12.06.2008 року),

Рішенням господарського суду Волинської області (суддя Слободян П.Р.) від 06.10.2008 року у справі № 4/100-40 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прокурор з постановленим рішенням не погодився, вніс апеляційне подання, в якому просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі, оскільки вважає дане рішення таким, що винесене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому покликається на те, що відповідач в порушення вимог ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 526 ЦК України та умов укладеного між сторонами у даній справі договору, не допоставив позивачу дизельне пальне у кількості 1200 тонн на суму 5086800,00 грн., у зв’язку з чим позивач для нагального забезпечення своїх потреб вимушений був закуповувати пальне в іншого постачальника, але за значно більшою ціною, понісши при цьому збитки у вигляді додаткових витрат на придбання цього пального.

Відповідач у відзиві на апеляційне подання (від 25.11.2008 року) зазначає, що сам факт наявності прострочення не спричинив виникнення збитків у позивача, а наявність рішення господарського суду Волинської області від 15.04.2008 року у справі № 4/31-64 не є беззаперечним фактом, який автоматично породжує вину відповідача у заподіянні позивачу збитків. Посилається також на те, що з моменту підписання акту звірки від 14.11.2007 року постачальник втратив право на поставку продукції, тобто в останнього припинені будь-які зобов'язання щодо поставки, а в замовника –право вимагати проведення такої поставки. Вважає, що в даному випадку згідно ст. 604 ЦК України з 14.11.2007 року відбулося повне припинення зобов'язання за взаємною домовленістю (волею) сторін, а Міністерство оборони України стало вільним у виборі інших контрагентів (постачальників) та укладенні з ними господарських договорів. Покликається на те, що відповідач (листом за вих. № 1960 від 14.11.2007 року) офіційно звернувся до позивача із пропозицією провести поставку палива в кількості 1200 тонн по збільшеній ціні, у зв'язку із зміною цін на ринку, але значно нижчій від ціни придбання у ТОВ "Інтертрейд Ойл"згідно договору від 31.03.2008 року, однак, позивач не скористався такою можливістю, що свідчить, на думку скаржника, про зволікання останнього та невжиття заходів щодо недопущення спричинення державі збитків. Одночасно, зазначає, що даний факт повністю спростовує твердження позивача про існування нагальної потреби у пальному. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 року у справі № 4/100-40 залишити без змін, апеляційне подання –без задоволення.

В судовому засіданні прокурор та представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційному поданні та у відзиві на нього.

Розглянувши апеляційне подання та відзив на нього, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційного подання слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 року у справі № 4/100-40 – залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 23 липня 2007 року між Міністерством оборони України (Замовник) та ТзОВ "Торговий дім "Континіум Галичина"(Постачальник) було укладено договір № 246/1/07/10 про постачання для державних потреб пально-мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення та підготовки миротворчих підрозділів (за кошти Державного бюджету України).

Згідно пункту 1.1 даного договору Постачальник зобов’язувався поставити для потреб Міністерства оборони України пально-мастильні матеріали, а Замовник –забезпечити приймання продукції та її оплату за номенклатурою, у кількості, строки і за цінами згідно із специфікацією, а саме: на суму 15596553,65 грн. до 01.09.2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов укладеного договору, відповідач не допоставив позивачу дизельне пальне Л-0.2-40 у кількості 1200 тонн на загальну суму 5086800,00 грн. (вартість 1 тонни становила 4239,00 грн.); а позивач відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель уклав з ТзОВ "Інтертрейд Ойл"договір № 246/1/08/6 від 31.03.2008 року на закупівлю необхідного пального, але за ціною 8448,00 грн. за тонну, яка на 4209,00 грн. більша від ціни, встановленої договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 року.

Посилаючись на ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, якими встановлено правові наслідки порушення зобов’язання, зокрема, відшкодування збитків, прокурор просив стягнути в користь позивача з відповідача збитки (додаткові витрати) в сумі 5050 800,00 грн., понесені внаслідок придбання дизельного палива за підвищеною ціною. Розглянувши доводи позовної заяви з урахуванням матеріалів даної справи, господарський суд Волинської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. З таким висновком місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

З’ясуванням доказів у справі колегією встановлено, що листом за вих. № 1960 від 14.11.2007 року відповідач звернувся до Міністерства оборони України із пропозицією провести поставку дизельного палива марки Л-0.2-40 в кількості 1200 тонн (вартістю 6200,00 грн., в т.ч ПДВ/за 1 тонну) по збільшеній ціні, у зв'язку із зміною цін на ринку нафтопродуктів. Однак, позивач залишив дану пропозицію без задоволення і взагалі відмовився від прийняття виконання зобов’язання, підписавши 14.11.2007 року акт звіряння розрахунків, яким встановлено, що з моменту підписання цього акту постачальник втрачає право на поставку продукції.

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прострочення боржника як вид цивільного правопорушення передбачає наявність усіх його ознак, а саме: протиправності, збитків, причинного зв’язку між простроченням і збитками, вини боржника. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за збитки, заподіяні саме простроченням.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що згідно акту звіряння розрахунків від 14.11.2007 року зобов’язання щодо поставки 1200 тонн дизельного палива припинилося за згодою сторін. Зважаючи на те, що пропозиція відповідача поставити позивачу дизельне паливо за ціною, нижчою від тієї, що встановлена договором № 246/1/08/6 від 31.03.2008 року, залишилася останнім без задоволення, а договір № 246/1/08/6 між позивачем та ТзОВ "Інтертрейд Ойл"було укладено 31.03.2008 року, тобто майже через півроку після припинення зобов'язань між сторонами по договору від 23.07.2007 року, твердження позивача про існування нагальної потреби у пальному не приймаються колегією до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами і обставинами даної справи.

Враховуючи викладені обставини справи, з урахуванням відсутності причинного зв’язку між простроченням відповідачем поставки 1200 тонн дизельного палива та додатковими витратами позивача на закупівлю цього палива в іншого постачальника, колегія вважає підставним і обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 5050800,00 грн.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві України і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційному поданні інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. В задоволенні апеляційного подання заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ за вих. № 5/5064 від 23.10.2008 року – відмовити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 року у справі № 4/100-40 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.