30/219 Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - 02.09.2008 Прийняття

Солом'янська районна у місті Києві рада (далі - позивач) у квітні 2008 року звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в належний для використання стан.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі №30/219 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що згідно рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2007 у справі №38/478 встановлено, що строк дії договору короткострокової оренди земельної ділянки №68 від 02.07.2004 був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 18.11.2007. Крім того, відповідач на даний час фактично володіє та користується земельною ділянкою АДРЕСА_1 рада не зверталась протягом одного місяця до відповідача з листами-повідомленнями про заперечення проти подальшого використання відповідачем займаної земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди, тому суд першої інстанції вважає договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 30/219 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Солом'янською районною у місті Києві радою на адресу ОСОБА_1 було направлено листи-повідомлення від 23.10.2007, 30.11.2007, 07.12.2007, 17.12.2007 про закінчення терміну дії договору оренди з проханням звільнити зайняту земельну ділянку.

Крім того, апелянт зазначає, що відділом контролю за благоустроєм Солом'янського району Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації було винесено припис №1 від 04.12.2007 щодо зобов'язання відповідача звільнити зайняту земельну ділянку, який було вручено ОСОБА_1 особисто.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Калатай Н.Ф., Коротун О.М. було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у справі №30/219 було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/1/8 від 01.09.2008 у зв'язку з закінченням повноважень суддів Київського апеляційного господарського суду Калатай Н.Ф. та Коротун О.М. розгляд даної апеляційної скарги у справі №30/219 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г, судді - Алданова С.О., Шапран В.В.

У судове засідання 02.09.2008 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008 залишити без змін. Представник позивача просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008 скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд, -

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, 10.03.2004 Солом'янською районною в місті Києві радою прийнято рішення №214 "Про передачу в короткострокову оренду земельних ділянок", відповідно до пункту 1 якого було вирішено передати відповідачу в короткострокову оренду земельні ділянки під кіоски, сезонні майданчики та вхідні групи АДРЕСА_1 на 2 роки строком до 10.03.2006.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2004 між фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 та Солом'янською районною у місті Києві радою було укладено договір короткострокової оренди земельної ділянки №68 (далі - договір), відповідно пункту 1.1. пункту 1 якого Солом'янська районна у місті Києві рада на підставі рішення XVII сесії II скликання від 10.03.2004 №214 надала, а відповідач прийняв в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 21,0 кв. м, в тому числі за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування - 21,0 кв. м, з них під кіоском 13,5 кв. м, згідно з планом землекористування.

Відповідно до пункту 1.2 пункту 1 цього договору земельна ділянка надається в короткострокову оренду строком до 10.03.2006 для розташування та обслуговування тимчасового торговельного кіоску з продажу квітів на ОСОБА_1.

Апелянт посилається на те, що в зв'язку з тим, що термін дії договору оренди закінчився 18.11.2007, Солом'янською районною у м. Києві радою на адресу відповідача було направлено листи-повідомлення про закінчення терміну дії договору оренди з проханням звільнити зайняту земельну ділянку (23.10.2007, 30.11.2007, 07.12.2007, 17.12.2007).

Крім того, апелянт зазначає, що відділом контролю за благоустроєм Солом'янського району Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації було внесено припис №1 від 04.12.2007 щодо зобов'язання відповідача звільнити зайняту земельну ділянку.

Солом'янська районна у м. Києві рада зазначає, що припис було вручено ОСОБА_1 особисто.

Крім того, позивач (апелянт) зазначає, що підпунктом 3.2. б пункту 3 договору короткострокової оренди земельної ділянки № 68 від 02.07.2004. передбачено зобов'язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку в разі закінчення строку дії договору протягом тижня.

Солом'янська районна у місті Києві рада вказує на те, що передбачені договором та приписом зобов'язання ОСОБА_1 станом на 31.01.2008 не виконані.

Вищезазначені доводи апелянта відхиляються Київським апеляційним господарським судом, як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

У відповідності до статті 11 Земельного кодексу України, повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

У відповідності до статті 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як вбачається матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 був укладений між відповідачем та позивачем строком на два роки - до 10.03.2006.

В обґрунтуванні апеляційної скарги щодо звільнення спірної земельної ділянки Солом'янська районна у місті Києві рада посилається на те, що позивачем на адресу відповідача направлялись листи-повідомлення про закінчення терміну дії договору оренди та з проханням звільнити зайняту земельну ділянку, а саме, листи від 23.10.2007, 30.11.2007, 07.12.2007, 17.12.2007.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального Кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки 48-го поштового відділення на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) протягом періоду з 07.12.2007 по 30.12.2007 кореспонденції від Солом'янської РДА не надходило.

Отже, судова колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії листів, які додані позивачем до матеріалів справи від 23.10.2007, 30.11.2007, 07.12.2007, 17.12.2007 не можуть вважатися належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази направлення цих листів на адресу відповідача.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач на даний час фактично володіє та користується земельною ділянкою АДРЕСА_1, оскільки Солом'янська районна у місті Києві рада не зверталась протягом одного місяця до відповідача з листами-повідомленнями про заперечення проти подальшого використання відповідачем займаної земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди.

Згідно рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2007 у справі №38/478 встановлено, що строк дії договору оренди був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 18.11.2007.

За вказаних обставин, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що договір короткострокової оренди земельної ділянки №68 від 02.07.2004, укладений між є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а отже відповідач правомірно користується земельною ділянкою АДРЕСА_1 на підставі договору оренди.

Відповідно до статті 1 ГПК України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Аналогічна позиція викладена у Роз'ясненні Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999, згідно якого крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Позивачем (апелянтом) належними засобами доказування не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції порушення з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 законних та охоронюваних інтересів Солом'янської районної у місті Києві ради.

З огляду на недоведеність порушення з боку відповідача інтересів позивача, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач (апелянт) доказів на спростування обставин, повідомлених відповідачем, суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги Солом'янської районної у місті Києві ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є необгрунтованиними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 30/219 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.