Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Мельник М. В.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника) -Кос І. Б. -представник

від відповідача -Креденець Н. Д. -директор

від третіх осіб -не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдінг Ко Лімітед", м. Львів № 08/745 від 30.06.2008 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2008 р.

у справі № 15/147

за позовом Дочірнього підприємства "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдінг Ко Лімітед", м. Львів

до відповідача Львівського державного коледжу легкої промисловості, м. Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівська міська рада, м. Львів

Виконавчий комітет Львівської міської ради, м. Львів

про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та визнання встановленими та узгодженими зовнішні межі користування земельною ділянкою

рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2008 р. у справі № 15/147 повністю відмовлено у позові Дочірнього підприємства "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдінг Ко Лімітед", м. Львів до Львівського державного коледжу легкої промисловості за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради та її виконавчого комітету про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0, 0358 га за адресою: вул. Вороного, 6, м. Львів, та визнання встановленими та узгодженими зовнішні межі користування земельною ділянкою.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів набуття ним права власності чи користування спірною земельною ділянкою, а дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки не свідчить про узгодження таких меж та не покладає обов'язку на власника надати таку земельну ділянку за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки. Також суд зазначив, що у суду не має достатніх підстав для покладення на відповідача обов'язку перед позивачем погодитись на вилучення земельної ділянки чи узгодити запропоновані позивачем межі земельної ділянки.

У своїй апеляційній скарзі та поясненнях до неї позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю, посилаючись на те, що відмова відповідача надати доступ до спірної земельної ділянки та погодити межі користування унеможливлює виготовлення проекту землеустрою і, в свою чергу, порушує майнові права скаржника, що підтверджується висновками, які містяться у відповіді департаменту містобудування Львівської міської ради на запит апелянта № 8/08 від 08.06.2008 р. та листах головного управління земельних ресурсів у Львівській області № 01-16/6-2002 від 26.06.2008 р. та № 01-16/6-2014 від 27.06.2008 р. Скаржник також зазначив, що порушені його права як інвестора, оскільки рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 883 від 20.08.2004 р. та № 1348 від 09.12.2005 р., ухвалою Львівської міської ради № 1135 від 20.09.2007 р. він отримав право землекористувача, а отже, його майнові права на спірну земельну ділянку виникли саме з 20.09.2007 р. Окрім того, на думку апелянта, межі вказаної земельної ділянки не потребують погодження з Львівським державним коледжом легкої промисловості, оскільки відповідач є неправомірним землекористувачем землі, яка межує з ділянкою проекту, що є комунальною власністю міста Львова.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні коледжу, що підтверджується довідкою № 340/20/211-01-15 від 30.03.2006 р. про правовий статус земельної ділянки. Посилання позивача на ухвалу Львівської міської ради № 1135, з якою він пов'язує виникнення у нього цивільних прав і обов'язків на земельну ділянку, відповідач вважає безпідставними, оскільки надання земельних ділянок вирішується органами місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях шляхом винесення відповідного рішення, а застосування Закону України "Про землеустрій" (858-15) можливе після винесення рішення органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування, а таке рішення Львівською міською радою щодо позивача не приймалось.

У своїх поясненнях та доповненнях до них виконавчий комітет Львівської міської ради підтримує висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, і зазначає, що ухвалою Львівської міської ради від 20.09.2007 р. № 1135 міська рада погодила ДП "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдінг Ко Лімітед" місце розташування земельних ділянок та надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Коперніка, 1 та Вороного, 6, а не погодила межі спірної земельної ділянки. Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради, а тому рішення виконавчого комітету Львівської міської ради не є підставою для передачі земельної ділянки в оренду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, у відзиві на неї та доповненнях і поясненнях сторін, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу належить на праві державної власності з правом оперативного управління навчальний корпус загальною площею 4 682, 1 кв. м. по вул. Вороного, 6 у м. Львові, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих № 1507 від 29.12.1956 р. "Про затвердження акту державної прийомки будівель", свідоцтвом про право власності на навчальний корпус № Г-02268 від 30.12.2006 р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.02.2007 р. Земельна ділянка за вказаною адресою належить до земель міста Львова, що не надані у власність або користування. Згідно довідки Львівського міського управління земельних ресурсів № 40/20/211 01-15 від 30.03.2006 р. про правовий статус земельної ділянки, дана земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні технікуму легкої промисловості та частково відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування (а. с. 31). Відповідач визнав факт відсутності у нього документів, передбачених у ст.ст. 125, 126 ЗК України, що підтверджують право на земельну ділянку.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 883 від 20.08.2004 р. "Про реалізацію інвестиційного проекту відтворення пасажу "Міколяша"", позивачу було дозволено виступити інвестором опрацювання матеріалів історико-архітектурного обґрунтування та проекту відтворення забудови пасажу "Міколяша", а після погодження проекту в цілому дозволено опрацювати проектну документацію відтворення першої черги з наступною її реалізацією. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1348 від 09.12.2005 р. "Про проектування першої черги відтворення пасажу "Міколяша""з реконструкцією існуючих приміщень ДП "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдинг Ко Лімітед"по вул. Коперніка, 1 (пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 127) з добудовою та пристосуванням під кафе-ресторан з офісними приміщеннями", позивачу було дозволено проектування першої черги відтворення пасажу "Міколяша".

Ухвалою Львівської міської ради № 1135 від 20.09.2007 р. "Про погодження ДП "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдинг Ко Лімітед" місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Коперніка, 1 і вул. М. Вороного, 6 у м. Львові", позивачу було погоджено місце розташування земельних ділянок, у тому числі ділянок № 1 площею 0, 0058 га та № 5 площею 0, 0300 га по вул. Вороного, 6 у м. Львові, та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок для відтворення пасажу "Міколяша".

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача про одержання згоди на вилучення спірної земельної ділянки та підписання акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування (межа Е -Є). Однак, листом № 147 від 19.03.2008 р. відповідач відмовив у такому погодженні.

В той же час, позивач посилається на погодження меж земельної ділянки власником -Львівської міської ради, однак, належних доказів такого погодження суду не надав. Дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки не свідчить про узгодження таких меж та не покладає обов'язку на власника надати таку земельну ділянку за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 122 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування із земель комунальної власності належить до повноважень міської ради, а згідно ч. 1. ст. 123 зазначеного кодексу, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право міської ради вирішувати питання надання земельних ділянок шляхом прийняття рішень передбачено в нормах п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно із якими виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 33 цього закону, до виключної компетенції міської ради відноситься підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо на дання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; а згідно ч. 1. ст. 59 зазначеного закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 р. "Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (677-2004-п) ).

Ст. 11 ЦК України передбачає перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Однак, передбачених законом підстав для покладення на відповідача обов'язку перед позивачем погодитись на вилучення земельної ділянки чи узгодити запропоновані позивачем межі, суду не надано. У відповідності до ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Крім того, щодо вимоги визнати погодженими межі, то ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, однак, лише якщо такий спосіб встановлений законом або договором. Належних доказів наявності таких підстав суду не надано.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2008 р. у справі № 15/147 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Албіс Компані"ТзОВ "Діаніум Трейдінг Ко Лімітед", м. Львів -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.