22/394д/07-11/100д/08 Про визнання договору купівлі продажу недійсним та визнання права власності за державою - 25.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 року (суддя Гончаренко С.А.) по справі № 22/394д/07-11/100д/08 позовні вимоги задоволені: визнано правочин щодо відчуження майна - договір купівлі-продажу від 03.08.2007р. укладений між ВАТ "Гамма" та ЗАТ "Інвестиції та нерухомість" недійсним. При прийнятті рішення суд послався на положення статей 203, 326, 658 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та врахував фактичні обставини справи.

ВАТ "Гамма", м. Запоріжжя не погоджуючись з рішенням господарського суду звернулося до апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що завданням РВ ФМУ по Запорізькій області є розпорядження державним майном. РВ ФМУ по Запорізькій області в своїй позовній заяві зазначило, що нерухоме майно розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 62, є державною власністю, при цьому в справі не надано жодного документу в підтвердження цього факту, а відтак права його не порушені в розумінні статті 1 ГПК України. Сторонами на момент укладення спірного договору жодних положень законодавства порушено не було, а відтак з огляду на положення статті 203 ЦК України підстави для визнання договору недійсним не має.

Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. справа № 22/394д/07-11/100д/08 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.08.2007 року укладеного між ВАТ "Гамма" та ЗАТ "Інвестиції та нерухомість".

Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні 25.11.2008 року, доводи апеляційної скарги підтримав, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя у відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням усіх фактичних обставин по справі, підстав для скасування чи зміни рішення не вбачається. Спірний правочин - договір купівлі-продажу від 03.08.2007р. укладений всупереч вимогам ст.ст. 203, 326, 658 ЦК України, з порушенням права державної власності, оскільки відчужувачем майна - ВАТ "Гамма" здійснено продаж без відповідних повноважень власника майна шляхом зловживанням наданим правом користувача державним майном, тому відповідно до ст. 203, 215 ЦК України договір є недійсним.

Просить апеляційну скаргу ВАТ "Гамма" залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. залишити без змін.

ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія", м. Луцьк Волинська область відзиву на апеляційну скаргу не надало, повноважний представник у судовому засіданні повністю підтримав доводи РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, наполягає на відмові у задоволенні апеляційної скарги.

ЗАТ "Інвестиції та нерухомість", м.Запоріжжя відзиву на апеляційну скаргу не надав, повноважного представника до судового засідання не направив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Згідно ст. ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, суд

03.08.2007р. між ВАТ "Гамма" (відповідач-2 за даною справою, продавець за договором) та ЗАТ "Інвестиції та нерухомість" (відповідач-1 за даною справою, покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Бургазли І.І. та зареєстровано за № 4528 в реєстрі від 03.08.2007 року. Згідно з умовами зазначеного договору, ВАТ "Гамма" передав у власність ЗАТ "Інвестиції та нерухомість" нерухоме майно, яке складається з навісу літ. Б, навісу літ. В, навісу літ. Г, навісу літ. Д, навісу літ. М, вбиральної літ.Н; 1,2,4 -ворота; 3,5,7 - паркани; 6-автостоянка; І -замощення; сторожка літ.Е, битовка літ.Ж, битовка літ.К; будівля кафе літ.Л,3 та розташовані за адресою м. Запоріжжя вул. Перемоги, 62 (а.с. 43, т.1). Визнання вищезазначеного договору недійсним було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Вивчивши матеріали справи, колегія судів наголошує, що здійснюючи відчуження майна за спірним договором, продавець не мав права власності на предмет договору. Можливість незаконного відчуження, з порушенням права власності стала можливою з огляду на таке:

На виконання положень Указу Президента України від 26.11.1994р. № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" (699/94) , начальником регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області видано наказ за №764 від 18.07.1996 року про початок приватизації державного майна - заводу "Гамма". У результаті проведеної приватизаційної процедури, державне підприємство завод "Гамма" перетворено у відкрите акціонерне товариство "Гамма", про що видано наказ начальника регіонального відділення Фонду державного майна України від 22.10.1996р. за №1581.

Реалізуючи основні завдання приватизації держаного майна, забезпечуючи здійснення статутних завдань новоствореного підприємства, до статутного фонду ВАТ "Гамма" передано у власність (статутний фонд) визначене у встановленому законодавством порядку майно, про що було складено інвентарний опис майна, яке увійшло до статутного фонду ВАТ "Гамма".

Разом з тим, при приватизації державного підприємства - заводу "Гамма" із вартості майна що приватизується, було вилучено вартість об'єктів, що не підлягає приватизації залишковою вартістю 5178 млн. крб., в тому числі, об'єкти цивільної оборони залишковою вартістю 5143 млн. крб. та спеціальне устаткування залишковою вартістю 35 млн. крб., відповідно до "Методики оцінки вартості об'єктів приватизації", що підтверджується, в свою чергу, Планом приватизації підприємства та Актом оцінки майна.

У зазначений перелік майна, яке увійшло до статутного фонду створеного підприємства - ВАТ "Гамма" не було включено майно, розташоване за адресою: м.Запоріжжя вул. Перемоги, 62 та яке складається з навісу літ. Б, В, Г, Д, М; туалет літ. Н; 1, 2, 4 ворота; 3, 5, 7-огородження; 6-автостоянка; 1-замощення; сторожка літ.Е; битовка літ.Ж, К; приміщення кафе літ.Л, 3.

Відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Закону України "Про державну програму приватизації" (1723-14) , на виконання наказу ФДМУ та Мінекономіки України від 19.05.1999р. №908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", регіональне відділення, здійснюючи повноваження розпорядника державного майна, що не увійшло до статутних фондів та перебуває на балансі підприємства, керуючись ст. 5 Закону України "Про оренду державного та нерухомого майна", 31.07.2000 р. уклало договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма" №536.

У відповідності до умов зазначеного Договору оренди №536, регіональне відділення передало у строкове платне користування, а орендар - ПП "Ронмат" прийняв у користування державне майно, а саме: асфальтований майданчик загальною площею 3200 кв.м, розташований над об'єктом цивільної оборони, та вбудоване нежитлове приміщення, розташоване над бомбосховищем, загальною площею 36,24 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Запоріжжя вул. Перемоги, 62.

У подальшому, 19.11.2004р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2004р. по справі №22/233 між регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та ПП "Ронмат" було укладено договір оренди №1271. У відповідності до умов договору оренди, у користування орендареві передано частина державного майна, а саме: асфальтований майданчик площею 3200 кв.м., розташований за адресою: м.Запоріжжя вул. Перемоги, 62. Зазначене майно знаходилось у фактичному користуванні орендаря та повернуто 23.04.2007р. до державної власності на користь регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області за Актом прийому-передачі.

Крім того, наприкінці 2004 року органами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОП ЗМБТІ проведена технічна інвентаризація спірного майна, розташованого за адресою м.Запоріжжя вул. Перемоги,62 з присвоєнням інвентарних позначень та виготовленням технічної документації на будівлі та споруди. Після проведеної органами БТ1 індивідуалізації майна, державними органами приватизації, в свою чергу, визначене майно було включено до реєстру державного майна.

Право власності зазначеного майна за Державою неодноразово підтверджено рішеннями господарського суду Запорізької області по справам №20/101/06 за позовом РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП "Ронмат", 3 особа: ВАТ "Гамма", Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ЗОДА про виселення та повернення майна до державної власності, по справі №22/233 за позовом ПП "Ронмат" до РВ ФДМУ по Запорізькій області про зобов'язання укласти договір оренди по справі № 15/435 за позовом ВАТ "Гамма" до ПП "Ронмат", 3 особа: РВ ФДМУ по Запорізькій області про виселення.

На підставі ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", керуючись положенням ст. 118 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік (489-16) ", регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області як уповноважений державний орган щодо прийняття відповідного управлінського рішення по розпорядженню держаним майном, здійснило на конкурентних основах процедуру визначення орендаря /конкурс/ щодо передачі у строкове платне користування державне майно, яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя вул. Перемоги, 62.

Колегія суддів звертає увагу, що до проведення конкурсу по визначенню орендаря спірного майна, останнє було передано ВАТ "Гамма" на відповідальне зберігання на підставі договору №55 від 24.04.2007 року (а.с.103,104, т.1). З тексту договору підписаного повноважними представниками як ФДМУ по Запорізькій області, так і ВАТ "Гамма", вбачається що сторони згодні, що спірне майно не увійшло до статутного фонду ВАТ "Гамма" та що воно є державною власністю. Крім того, позбавлено сенсу прийняття власного майна на зберігання з укладенням відповідного договору з органами державної влади виступаючи при цьому зберігачем.

Згідно умов договору зберігання державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ "Гамма" договір укладено строком з 24.04.2007 року до моменту укладення договору оренди з переможцем конкурсу на право оренди майна зазначеного у пункті 1 зазначеного договору (п.3 договору № 55).

В подальшому, за підсумками проведеного конкурсу на право укладення договору оренди, 31.07.2007р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області як орендодавцем та ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія" як орендарем (третя особа за даною справою) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма" та не увійшло до його статутного фонду №2284. Згідно з умовами зазначеного договору оренди, орендареві було передано у строкове платне користування майно, яке складається з навісу літ. Б; навісу літ.В; навісу літ.Г; навісу літ. Д; сторожки літ. Е; битовки літ. Ж; складу літ. З; битовки літ. К; будівлі кафе літ.Л; навісу літ. М; уборної літ. Н; ворот №№ 1,2,4; парканів № 3,5,7; автостоянки №6.

Колегія суддів звертає увагу, що серед осіб, які претендували бути орендарями спірного майна, заявку на конкурс подало також ВАТ "Гамма", що є непослідовним з боку ВАТ "Гамма", з огляду на той факт, що останній вважає себе власником спірного майна.

Стаття 326 ЦК України визначає право державної власності та встановлює, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також: моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вище зазначалось право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Таким чином, спірний правочин укладений всупереч вимогам ст.ст. 203, 326 ЦК України, з порушенням права Державної власності, оскільки відчужувачем майна - ВАТ "Гамма" здійснено продаж без відповідних повноважень власника майна шляхом зловживанням наданим правом користувача державним майном як балансоутримувачем.

Відчужене майно є державним та вибуло з володіння Держави поза волею власника майна внаслідок незаконних дій з боку ВАТ "Гамма" укладенням незаконної угоди щодо відчуження майна на користь ЗАТ "Інвестиції та нерухомість", що призвело до порушення права державної власності та позбавлення власника майна визначених законом правомочностей щодо здійснення права власності.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо законного та обґрунтованого задоволення судом першої інстанції позовних вимог. Договір купівлі-продажу від 03.08.2007 року укладений всупереч вимогам ст.ст. 203, 326, 658 ЦК України, з порушенням права Державної власності, а відтак є недійсним.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Колегія судів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги про недоведеність позивачем того факту, що спірне майно, є майном держави.

Спірне майно споруджувалося протягом 1970-80 рр., тобто у період діяльності державного підприємства, земельна ділянка під будівництво зазначеного майна надавалася органами міської влади, що підтверджують відповідні письмові докази наявні у матеріалах справи (висновки експертної оцінки, технічна документація, листування з керівництвом підприємства, ліквідатором, рішення Запорізької міської Ради від 17.02.1972р.).

Матеріали справи містять документи в підтвердження того факту, що при приватизації державного майна, спірне майно не було включено до Переліку майна, що передається у власність корпоратизованого підприємства, що підтверджується відповідним доказами (витяги з приватизаційної справи, наявні у матеріалах справи). Зазначене майно розташоване над об'єктом цивільної оборони, що, в свою чергу, унеможливлює знаходження зазначеного майна у власності юридичних та фізичних осіб, підлягає залишенню у державній власності.

Спірне майно у визначеному порядку було інвентаризовано та внесено до Державного реєстру державного нерухомого майна відповідно до імперативних норм чинного законодавства (відповідний реєстр залучено до матеріалів справи).

Крім того, перебування зазначеного спірного майна у державній власності з перебуванням майна на балансі підприємства неодноразово підтверджувалося та не оспорювалося ВАТ "Гамма" (відповідні листи залучено до матеріалів справи).

Колегія суддів наголошує, що відсутність єдиного документу в підтвердження наявності права власності держави на спірне майно, є неналежним оформленням наявного права власності та не є доказом його (права власності) відсутності, як це стверджує заявник апеляційної скарги. Наявність правовстановчого документу не дорівнює праву власності, а є лише документальним підтвердженням його наявності. Цією тезою спростовують також доводи заявника апеляційної скарги щодо наявності в нього права власності з наданням витягів БТІ та свідоцтв про право власності.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що момент укладення спірного договору рішення, згідно якого ВАТ "Гамма"набуло право власності не було скасовано, а відтак продавець-ВАТ "Гамма" діяло правомірно, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із змісту спірного договору, спірне майно належить продавцю на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 29.05.2006 року по справі № 2-1876. Колегія суддів наголошує, що згідно діючого законодавства, рішення суду лише підтверджує наявне право власності та не є окремою підставою для набуття права власності. В наступному вищезазначене рішення було скасовано судом апеляційної інстанції.

Розпорядження правом власності завжди включає усвідомлення власника про його наявність, і обумовлює відповідну позицію щодо свого права власності та відповідні дії щодо його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, в момент розгляду справи Жовтневим судом, ВАТ "Гамма" в листуванні, в тому числі, з позивачем визнає, що спірне майно є державною власністю та не належить йому на праві власності. Крім того, в період після прийняття рішення Жовтневим судом 29.05.2006 року, згідно якого ВАТ "Гамма" ніби набуло право власності на спірне майно, до укладення спірного договору, останнім також не заперечується право державної власності, що також не є послідовними діями власника, який впевнений, що право власності набуто ним на законних підставах.

Посилання апелянта щодо безпідставності пред’явлення позову саме позивачем спростовується роз'ясненням Вищого господарського суду з приводу розгляду відповідних категорій справ, а саме: якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК України. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода (Роз’яснення ВГСУ Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійними від 12.03.1999р.).

Цієї ж правової позиції дотримується Вищий господарський суду України та Верховний суд України, що підтверджується чисельними судовими актами прийнятими по подібним спорам.

Стосовно тверджень заявника апеляційної скарги щодо відсутності повноважень для звернення із подібними позовними вимогами, колегія суддів зазначає наступне: відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень ФДМУ Країни належать також повноваження щодо забезпечення захисту майнових прав держави на території України відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло в процесі приватизації до статутного фонду господарського товариства, але залишилося на його балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.1999 року за № 414/3707 органом управління зазначеним державним майном є відповідні органи приватизації.

Таким чином, спірне майно не змінило свого статусу державного майна, а залишення його на балансі відповідача-2 не є визначенням способу управління зазначеним майном. Майно залишається на балансі господарського товариства до прийняття уповноваженим органом управлінського рішення щодо подальшого його використання відповідно до вищезазначеного Положення та відповідно до принципів забезпечення ефективності використання та збереження державного майна.

Згідно п.1.3. Положення, управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю.

nbspВраховуючи положення ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, також враховуючи зміст наведених норм, можна зробити висновок, що повноваження позивача, як органу управління державним майном, передбачені у вищезазначених пунктах Положення, і відповідно управління та захист державного майна повинно здійснюватися у межах передбачених законодавством. Одним із способів захисту порушеного права, є визнання договорів, які порушують право власності недійсними.

Стосовно способу захисту свого порушеного права колегія суддів зазначає наступне:

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, а статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. При цьому ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із встановлених способів захисту прав є визнання договору недійсним.

Згідно ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Колегія суддів наголошує, що не завжди особа має можливість захистити своє порушене право шляхом подання одного єдиного позову. Непоодинокими є випадки, коли для досягнення основної мети, - відновлення свого порушеного права, необхідно звернутись з низкою позовних вимог, розгляд яких в одному провадженні не є можливим. У даному випадку, внаслідок тривалих неправомірних дій відповідача-2 який на момент вчинення спірної угоди, не був власником майна - предмета спірної угоди, проте, розпорядилося власністю позивача, останній позбавлений можливості здійснювати свої права власника. Визнання недійсним договору купівлі-продажу є лише одним з етапів захисту порушених прав власника прямо передбачений законодавством та обраний позивачем на власний розсуд з урахуванням ситуації що склався в конкретному випадку.

Колегія суддів наголошує, що проведення реституції, як наслідку визнання договору недійсним, в даному випадку не застосовується, оскільки майно, що було продано за спірним договором вже передано належному орендарю - переможцю проведеного конкурсу ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія", м. Луцьк Волинська область на умовах оренди і фактично перебуває в нього в користуванні. З огляду на вищевикладені обставини, судом не залучалось до участі у справі підприємство, якому ЗАТ "Інвестиції та нерухомість", м.Запоріжжя, після укладення спірного договору передало спірне майно. Спір у даній справі стосувався лише законності (незаконності) укладення між відповідачами договору купівлі-продажу, і позовні вимоги не були поєднані з вимогами про витребування майна. В той же час, в господарському суді Запорізької області знаходиться зупинена провадженням справа до розгляду даної справи за позовом РВ ФДМУ по Запорізькій області про витребування майна, що було предметом спірного договору по даній справі, і саме в рамках цієї справи буде вирішуватись питання про залучення осіб, яким на теперішній момент, "на папері" відчужено майно.