13/264/07 Про визнання недійсним договору оренди землі - 21.08.2008 Прийняття

СПД - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом та уточненням до нього про визнання недійсним п. 19 рішення №14 Первомайської міської ради від 28.09.04р. та визнання недійсним договору оренди землі від 19.10.2004р., укладеного між Первомайської міської радою та СФГ "Руслан". Свої вимоги він обґрунтовує тим, що 01.03.2002р. між ним та допоміжною школою -інтернат №14 укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, строком на 10 років. Для обслуговування підсобного господарства позивачу була передана земельна ділянка площею 49,5га, що зафіксовано п.1.1 договору від 01.03.2002р. Позивач вказує на те, що в грудні 2003р. він випадково дізнався, що Первомайська міська рада вилучила з користування Первомайської допоміжної школи-інтернату № 14 земельну ділянку без погодження з позивачем як орендарем, за яким закріплена зазначена земельна ділянка, і в подальшому 19.10.2004р. уклала договір оренди землі на цю земельну ділянку з СФГ "Руслан".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.2007р. справу № 2/132/05 роз'єднано у два окремих провадження відповідно:

- адміністративна справа № 2/132/05 про визнання недійсним п. 19 рішення № 14 Первомайської міськради від 28.09.2004р.;

- господарська справа № 13/264/07 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Первомайською сільрадою та СФГ "Руслан" від 19.10.2004р. (а.с.133).

Ухвалою від 07.08.2007р. було зупинено провадження у справі №13/264/07 до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи №2/132/05 (а.с.134).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 9.10.2007р. у справі №2/132/05 позов СПД ОСОБА_1. про визнання недійсним п.19 рішення №14 Первомайської міськради від 28.09.2004р. залишено без розгляду. Після цього провадження у даній справі було поновлено і спір розглянутий по суті.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.04.2008р. (суддя Смородінова О.Г.) в позові відмовлено з посиланням на те, що договір від 02.03.2002р., укладений позивачем з Первомайською допоміжною школою-інтернатом № 14, не може бути належним доказом правомірності користування ним земельною ділянкою площею 49,5га, яка є предметом договору оренди землі від 19.10.2004р., укладеного між відповідачами, а тому спірний договір не можна вважати таким, що стосується прав та обов'язків позивача, в зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні.

СПД - фізична особа ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, так як рішення винесено в порушення його прав в частині права тимчасового користування земельною ділянкою, що надано йому на підставі договору оренди індивідуально визначеного майна, яке належить до комунальної власності, від 01.03.2002р., укладеного ним з Первомайською спеціалізованою загальноосвітньою школою-інтернатом строком на 10 років.

Представник відповідачів просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі від 19.10.2004р., укладеного між відповідачами.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно із ст. 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статей 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2002р. між позивачем, ОСОБА_1, та Первомайською допоміжною школою-інтернатом №14 укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, строком на 10 років, а саме: нежитлові будівлі і техніка, за якими тимчасово залишається земельна ділянка 49,5га (а.с. 14-21). На вказаному договорі є погодження голови фонду комунального майна ОСОБА_2, яка є дружиною позивача. При розгляді апеляційної скарги вона, як представник позивача за довіреністю, повідомила, що на час укладення вказаного договору очолювала фонд комунального майна і мала повноваження на погодження таких договорів, однак не надала жодного доказу в підтвердження правомірності такого погодження (рішення Первомайської міськради про погодження передачі майна та земельної ділянки, або рішення про надання фонду комунального майна права передати в оренду вказане в договорі від 01.03.2002р. майно і землю).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, судова колегія вважає, що договір від 01.03.2002р., укладений між позивачем та школою інтернатом, не був узгоджений з власником майна і землі -Первомайською міськрадою, в установленому порядку.

В рішенні Первомайської міськради № 17 від 19.05.2004р. зазначено, що згідно клопотання допоміжної школи-інтернату та підготовленої документації рішенням міської ради від 24.01.2003р. № 3 прийнято рішення про оформлення права користування земельною ділянкою загальною площею 49,5га на умовах оренди. Керівництвом допоміжної школи-інтернату рішення міської ради не виконано, договір оренди земельної ділянки не укладено, а отже і не набуто право користування земельною ділянкою згідно з вимогами ст. 125 Земельного кодексу України. Листом на ім'я міського голови (вих. №67 від 28.02.2003р.) директор допоміжної школи-інтернату Коник І.І. відмовився від оформлення права користування на умовах оренди. Розглянувши дане клопотання рішенням Первомайської міської ради від 08.04.2003р. № 7 вилучено земельні ділянки з користування допоміжної школи-інтернату та зараховано до земель запасу.

Первомайською міською радою в газеті "Прибужанський вісник" від 30.09.2003р. № 79 (13317) надано об'яву про те, що : "Рішенням Первомайської міської ради від 08.04.2003р. № 7 до земель запасу міської ради зараховані земельні ділянки загальною площею 49,5285га сільськогосподарського призначення в районі Первомайського заводу матеріалів". На підставі вищевказаної об'яви, 14.09.2003р. СФГ "Руслан" звернувся із заявою до Первомайського міськвиконкому з проханням надати дозвіл на відведення земельної ділянки.

На виконання рішення Миколаївського господарського суду від 17.08.2004р. у справі № 10/204 Первомайська міська рада прийняла на сесії рішення № 14 від 28.09.2004р., згідно з п. 19 якого передала СФГ "Руслан" в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 48,0128га для ведення сільськогосподарського виробництва із земель запасу, і уклала нотаріально посвідчений договір оренди від 15.10.2004р. (а.с.4-9).

Після скасування вищевказаного рішення господарського суду Миколаївської області Первомайська міськрада прийняла нове рішення №8 від 23.12.2005р., яким внесла зміни в п.19 рішення №14 від 28.09.2004р. по справі № 10/204, виключивши слова "на виконання рішення господарського суду", в іншій частині рішення залишилося без змін. Тобто, Первомайська міськрада, як власник землі, не відмовилась від продовження договору оренди з СФГ "Руслан".

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин, у тому числі надання земельних ділянки в оренду, вирішується на пленарному засіданні ради -сесії.

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Враховуючи, що вищевказані умови були виконані відповідачами при укладенні договору оренди землі від 19.10.2004р., рішення Первомайської міськради № 14 від 28.09.2004р., на підставі якого укладений спірний договір оренди, не визнано недійсним, а стосовно позивача міськрада, то міськрада рішення про передачу земельної ділянки в оренду не приймала, підстави для задоволення позову відсутні.

За таких обставин рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.04.2008р. у справі № 13/264/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.