15/332-ПН-07 Про визнання права власності на повітряну лінію електропередач - 20.08.2008 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Арго" про визнання права власності на повітряну лінію електропередач ПЛ 10КВ для підключення змонтованої електроустановки КТП 160 від опори № 26 джерела постачання ПС 35/10кВ "Грушівка" до електромережі, що знаходиться на землях Приморської сільської ради Скадовського району Херсонської області на підставі ст. ст. 331, 392 ЦК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 р. у справі № 15/332-ПН-07 (суддя Клепай З.В.) в задоволені позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що спірне майно, на яке позивач просить визнати право власності, є самочинним будівництвом. Суд першої інстанції вказав на відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на збудовану лінію електропередач-передавальних пристроїв передаючих електроенергію до трансформаторної підстанції, оскільки він не надав доказів того, що земельна ділянка, на якій побудовано спірну лінію електропередач, виділялася у встановленому законом порядку, або що власник земельної ділянки погодився у майбутньому передати цю земельну ділянку йому у користування.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго" (позивач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 р. у справі № 15/332-ПН-07 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "Райагропроменерго" у повному обсязі та визнати за позивачем право власності на повітряну лінію електропередач ПЛ 10КВ для підключення змонтованої для ФГ "Арго" електроустановки КТП 160 від опори № 26 джерела постачання ПС 35/10кВ "Грушівка" до електромережі, що знаходиться на землях Приморської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Херсонської області порушено норми матеріального та процесуального права, а також суд не у повному обсязі з’ясував обставини, що мають значення для справи. Заявник посилається на те, що факт створення ТОВ "Райагропроменерго" зі своїх матеріалів та своїми силами майна - встановлення повітряної лінії електропередач для підключення змонтованої для ФГ "Арго" електроустановки КТП 160 від опори № 26 джерела постачання ПС 35/10кВ "Грушівка" до електромережі, встановлено рішеннями господарського суду Херсонської області від 10.02.2006 р. по справі № 10/379-065, від 06.11.2006 р. № 14/323-06 та не потребує додаткового доведення в силу ст. 35 ГПК України.

Вказує, що оскільки позивач створив зі своїх матеріалів нову річ, то у відповідності до ст. 331 ЦК України за ним має бути визнано право власності.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.08.2008 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1566 від 19.08.2008 р. справу № 15/332-ПН-07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Колодій Н.А. (доповідач), судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, телеграмою від 18.08.2008 р. повідомив, що не може прибути на судовий розгляд та клопоче про відкладення слухання справи.

Колегія суддів порадившись не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника з огляду на таке.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Апеляційна інстанція зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез’явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов’язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Отже, враховуючи достатність матеріалів для розгляду скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності повноважного представника заявника.

Відповідач у справі – Селянське фермерське господарство "Арго" проти доводів заявника заперечує, свою позицію виклав у письмовому відзиві (вхід. № 05-18/3-2243 від 14.08.2008 р.). Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що позивач самовільно, без договору, не узгоджуючи з відповідачем чи будь-якою іншою особою спорудив лінію електропередач на землі, що є державною власністю. Вказує, що оскільки позивач не надав суду першої інстанції доказів того, що земельна ділянка, на якій побудовано спірну лінію електропередач, є його власністю, або, що власник земельної ділянки погодився у майбутньому передати цю земельну ділянку йому в користування, господарський суд на законних підставах відмовив позивачу у позові про визнання його власником збудованої лінії електропередач – передавальних пристроїв передаючих електроенергію до трансформаторної підстанції. На підставі викладеного, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області залишити без змін.

3-я особа – Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" у письмовому відзиві доводи заявника апеляційної скарги не визнає та вважає їх безпідставними. Вказує, що у позивача відсутні підстави для визнання за ним права власності на повітряну лінію електропередач, оскільки створене ним спеціалізоване майно є самозабудовою. Зазначає, що позивач також не надав суду доказів того, що земельна ділянка була відведена під уже збудоване нерухоме майно. Просить апеляційну інстанцію залишити скаргу позивача без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представники відповідача та 3-ї особи в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не відомі. Про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 20.08.2008 р. прийнято постанову.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

31.01.2005 р. між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та Селянським (фермерським) господарством "Арго" укладено договір № 01690, відповідно до умов якого фермерське господарство прийняло на себе зобов’язання провести ремонт ПЛ-10 кВф-1794 джерела живлення ПС 35/10 кВ "Грушівка" інвентарний номер 05653 в с. Приморське Скадовського району Херсонської області.

02.02.2005 р. між ТОВ "Райагропроменерго" (позивач у справі) та СФГ "Арго" (відповідач у справі) був укладений договір підряду №06, згідно з яким позивач зобов’язався виконати електромонтажні роботи по монтажу КТП-160 і ВЛ-10 кВ відповідно до проектно-кошторисної документації, наданої Замовником або сплаченої підрядником.

Судовими рішеннями у справах № 10/379-05 від 10.02.2006 р. та № 14/233-06 від 06.11.2006 р., встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем у справі були виконані роботи по монтажу КТП-160 і ВЛ-10 кВ на загальну суму 39991,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт № 16 за квітень 2005 р. Вказана сума була сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 10.02.2005 р., № 1 від 03.02.2005 р., № 2 від 03.02.2005 р., № 31 від 10.03.2005 р., № 1 від 01.04.2005 р., № 34 від 25.04.2005 р., № 36 від 29.04.2005 р. на загальну суму 45223,28 грн.

Рішенням у справі № 14/323-06 від 06.11.2006 р. також встановлено, що поза межами укладеного сторонами договору підряду № 06 від 02.02.2005 р. та узгодженого кошторису позивачем були виконані роботи на суму 16786,70 грн.

ТОВ "Райагропроменерго" посилаючись на те, що роботи на суму 16786,70 грн. по спорудженню повітряної лінії електромереж були виконані ним самостійно, з власних матеріалів, звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на повітряну лінію електропередач ПЛ 10 кВ для підключення змонтованої для ФГ "Арго" електроустановки КТП 160 від опори № 26 джерела постачання ПС 35/10кВ "Грушівка", що і стало предметом судового розгляду у даній справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Приписами ч. 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 331 ЦК України визначає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ із своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, позивач збудував повітряну лінію електропередач на землях Приморської сільської ради Скадовського району Херсонської області від опори 26 до опори 2, від опори 55 до опори 64, встановив трансформаторну підстанцію КТП-100-10 та виконав підвіску проводів по раніше існуючим опорам від опори 2 до опори 55.

Як встановлено проведеною у справі судовою будівельно-технічною експертизою з точки зору фізичних властивостей збудована лінія електропередач – передавальні пристрої, передаючи електроенергію до трансформаторної підстанції, є спеціалізованим нерухомим майном.

Відповідно до ДБН В.2.5-16-99 "Визначення розмірів земельних ділянок для об’єктів електричних мереж" власнику і забудовнику об’єкта електричних мереж надаються у постійне користування земельні ділянки, які є складовою частиною території охоронної зони електричних мереж, що встановлена "Правилами охорони електричних мереж", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 р. № 209 (209-97-п) .

Позивач не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції доказів того, що йому для будівництва спірного майна була в установленому законом порядку надана у постійне користування земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Стаття 376 ЦК України визначає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

Згідно положення, передбаченого частиною третьою ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.

За змістом частини п'ятої цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тобто необхідними умовами узаконення самочинно побудованого об'єкту є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Доказів того, що власник земельної ділянки у майбутньому погодився виділити йому земельну ділянку у користування під збудовану лінію електропередач позивач суду не представив.

Крім того, слід зазначити, що позивач не надав судовим інстанціям: доказів проведення експертизи проекту будівництва спеціалізованого нерухомого майна та його погодження з місцевими органами містобування і архітектури; дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт установки трансформаторної підстанції і повітряних ліній електропередач.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.