28/116-08 Про заборгованості за договором підряду - 13.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2008р. (суддя Манько Г.В.) по справі № 28/116-08 за позовом закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" м.Севастополь (далів –ЗАТ "Механізація будівництва") до малого приватного підприємства "Будівельник", Дніпропетровська область, Петриківський район, с.Хутірське (далі –МПП "Будівельник") про стягнення 111 603,35 грн. позов було задоволено частково; стягнено з відповідача на користь позивача 64 743 грн. 27 коп. боргу, 18 247 грн. 53 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 9707 грн. 49 коп. пені, 6041 грн. 13 коп. –річних, 1387 грн. 39 коп. витрат по держмиту, 97 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження по справі щодо стягнення 40 000 грн. –припинено (п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України); в задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань по повній та своєчасній оплаті вартості виконаних робіт; в якості норм матеріального права рішення обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –МПП "Будівельник", в частині стягнення пені, річних, суми боргу з урахуванням індексу інфляції посилається на порушення господарським судом норм процесуального права –ст. 5 ГПК України, на те, що має місце невідповідність висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам та матеріалам справи, зокрема:

- господарським судом не взято до уваги п.2.2 договору від 15.05.2007р., відповідно до якого виконання робіт повинно здійснюватись в рахунок 100% передоплати, яка перераховується відповідачем на підставі рахунку "підрядника"; оскільки такий рахунок було надіслано відповідачеві лише 31.08.2007р. на суму 1362 грн. та всі інші рахунки також було отримано з запізненням, то відсутні правові підстави для нарахування й стягнення пені, суми боргу з урахуванням індексу інфляції, річних.

Позивач –ЗАТ "Механізація будівництва" правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався (ст. 96 ГПК України), але в судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Відповідач по справі (скаржник) правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст. 22 ГПК України, не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду 30.10.2008р., будь-які клопотання про відкладення розгляду справи не заявлялись. Враховуючи викладене, а також, що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами, факт визнання основного боргу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача в судових засіданнях, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.3 ч.1 ст. 104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

15.05.2007р. між ЗАТ "Механізація будівництва" м.Севастополь (позивач по справі, "підрядник" за договором) та малим приватним підприємством "Будівельник" с.Хутірське Дніпропетровської області (відповідач по справі, "замовник" за договором, скаржник) було укладено договір № 15/05-СДМ, відповідно до якого "підрядник" прийняв на себе зобов’язання виконувати роботи по будівництву об’єктів "замовника" в м.Севастополь, а "замовник" зобов’язався оплатити вартість виконаних робіт в строки та в обсягах сум, обумовлених цим договором.

Пунктом 2.2 розділу 2 договору сторони передбачили, що до початку робіт та до початку кожного наступного місяця "замовник" здійснює передоплату в розмірі 100% від вартості запланованого обсягу робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок "підрядника", на підставі рахунку "підрядника".

Пунктом 2.3 розділу 2 договору сторони встановили, що документом, підтверджуючим вартість робіт є акт вартості виконаних робіт, складений не пізніше наступного дня звітного місяця на підставі змінних рапортів, які належить щоденно підписувати "замовником". Пунктом 2.5 розділу 2 цього ж договору сторони визначили, що остаточні розрахунки за роботу здійснюються щомісячно по ціні, діючій у "підрядника" на момент роботи техніки, на підставі актів вартості виконаних робіт, підписаних представниками сторін та засвідченими печатками та штемпелями, протягом 7 днів після їх підписання "замовником".

Підпунктами 3.3.13 п.3.3 розділу 3 договору сторони встановили обов’язок "замовника" по окремому рахунку компенсувати витрати "підрядника" на оплату проїзних та добових "підрядника", відряджених для обслуговування техніки на об’єкті.

Пунктом 4.2 розділу 4 договору сторони передбачили майнову відповідальність "замовника" у випадку неналежного виконання грошових зобов’язань у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від уми заборгованості за кожен день прострочення без урахування строків позовної давності. Крім цього, у відповідності до ст. 625 ЦК України "замовник" зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми.

Протягом серпня-жовтня 2007 року на виконання договору № 15/05-СДМ від 15.05.2007р. позивачем було виконано, а відповідачем було прийнято роботи по актам виконаних робіт:

- у серпні 2007 року на суму 1326 грн. 60 коп. (а.с.8, т.1);

- у вересні 2007 року на суму 1559 грн. 95 коп. (а.с.8, т.1);

- у вересні 2007 року на суму 5356 грн. 30 коп. (а.с.9, т.1);

- у вересні 2007 року на суму 38 312 грн. 90 коп. (а.с.10, т.1);

- у жовтні 2007 року на суму 57 963 грн. 77 коп. (а.с.10 "а", т.1);

крім цього позивачем були понесені витрати на відрядження працівників в сумі 1550 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.11, т.1), а також поданими документами –рахунком-фактурою № 1343 від 31.10.2007р., посвідченням про відрядження в розпорядження відповідача 2-х працівників позивача, поштовим повідомленням від 24.11.2007р. про отримання рахунку відповідачем. Зазначені додаткові докази суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти та долучити до матеріалів справи у відповідності до ст. 101 ГПК України, оскільки: по-перше, не дослідження цих доказів призведе до неповноти з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи; по-друге, від сторони, на користь якої відбулось судове рішення, докази, зокрема, витребувані судом відповідно до ст. 38 ГПК України приймаються без обмежень (п.9 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/366). Слід зазначити, що вищенаведені акти виконаних робіт підписані обома сторонами, засвідчені печатками без будь-яких зауважень з обох сторін щодо якості, вартості, кількості виконаних робіт, докази протилежного відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України.

Отже, всього протягом серпня-жовтня 2007 року позивачем було виконано робіт по договору від 15.05.2007р. та слід було відшкодувати витрати позивача по відрядженням всього на суму 104 743 грн. 28 коп. (а.с.6, 7, 11, т.1).

Докази, підтверджуючи факт оформлення, підписання сторонами будь-яких інших актів виконаних робіт в подальшому, зокрема, за листопад 2007 року відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України.

Посилання позивача на змінні рапорти не може бути прийнято, оскільки це суперечить умовам договору від 15.05.2007р., пунктам 2.3, 2.5 розділу 2 договору, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України. Докази того, що позивач звертався в встановленому законом порядку до відповідача з позовом про спонукання вчинити певні дії –підписати акти виконаних робіт за листопад 2007 року відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій при розгляді справи.

В квітні, травні 2008 року, після звернення позивача з позовом, відповідач перерахував позивачеві 40 000 грн., частково погасив заборгованість по договору № 15/05-СДМ від 15.05.2007р., що визнається обома сторонами, зокрема, відповідачем у відзиві на позов, в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України регламентовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За цих підстав господарським судом зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості вимог в частині стягнення з відповідача 64 743 грн. 27 коп. основного боргу; а в частині вимог про стягнення 40 000 грн. основного боргу –провадження у справі припинено (п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України), в решті вимог щодо стягнення суми основного боргу згідно з позовними вимогами, викладеними остаточно в заяві від 02.07.2008р. (а.с.72-76, т.1) –відмовлено в зв’язку з їх недоведеністю на підставі ст.ст. 32, 33, 34, 36 ГПК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт прострочення в оплаті мав місце, докази перерахування 64 743 грн. 27 коп. відсутні в матеріалах справи, скаржником не надавались судам обох інстанцій, то вимоги в частині стягнення 9% річних слід визнати обґрунтованими за період з 30.09.2007р. по 14.07.2008р. в сумі 5037 грн. 12 коп. згідно розрахунку позивача, наданого до заяви від 02.07.2008р. (а.с.76, т.1) (за 198 днів по 25 грн. 44 коп. в день, виходячи із суми боргу 104 743 грн. 28 коп. –1550 грн. 00 коп. (так як рахунок на оплату 1550 грн. було направлено лише 24.11.2007р.)).

Щодо вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, то ці вимоги є обґрунтованими в сумі 16 798 грн. 75 коп. (за період з жовтня 2007 року (як вказано в розрахунку позивача (а.с.76, т.1)) по березень 2008 року). При цьому колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою річні та сума боргу з урахуванням індексу інфляції не є штрафними санкціями, а є платою за користування коштами та сумою боргу, як вказано в ч.2 ст. 625 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення пені, то ці вимоги також слід визнати обґрунтованими на підставі договору (п.4.2 р.4), закону (ст.ст. 546- 549, 551 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. № 543/96 ВР) та задовольнити в сумі 8232 грн. 84 коп. (за 182 дня з 30.09.2008р. по 14.04.2008р. (як вказано в розрахунку позивача (а.с.76, т.1)).

Доводи скаржника про те, що ним не було отримано рахунок на попередню оплату не приймаються в силу вищевикладеного, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530 ЦК України, оскільки остаточні розрахунки здійснюються в строки та в порядку визначені в п.2.5 р.2 договору № 15/05-СДМ.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду слід змінити, витрати по справі покласти на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд, -

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2008р. по справі № 28/116-08 –змінити.

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Будівельник" с.Хуторське Петриківського району Дніпропетровської області –залишити без задоволення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства "Будівельник" с.Хуторське Петриківського району Дніпропетровської області на користь закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" м.Севастополь 64 743 грн. 27 коп. основного боргу, 8232 грн. 54 коп. пені, 16 798 грн. 75 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 5037 грн. 12 коп. річних, 1348 грн. 39 коп. державного мита, 94 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.