ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18.03.2009 р. № 9/525
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs16542100) )
За позовом
Корпорації "Артеріум"
до
Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві
про
визнання нечинним та скасування рішення № 43 від 09.07.2008
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві з вимогами визнати недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 43 від 09.07.2008 та скасувати його.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства України, оскільки позивачем при здійсненні господарської діяльності не порушено вимоги розпоряджень Голови КМДА: п.1.1. від 02.07.2002 № 1292 (ra0051017-02) "Про регулювання граничних торговельних надбавок (націнок) на лікарські засоби та вироби медичного призначення", від 17.07.2006 № 1055 (ra_021017-06) "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.2002 № 1292".
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем завищено торговельну надбавку оптових цін при реалізації лікарських засобів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено перевірку позивача за період січень 2008 - квітень 2008. За результатом перевірки Державної інспекцією з контролю за цінами в місті Києві складено Акт № 149 від 04.07.2008, яким встановлено факти завищення торговельної надбавки оптових цін при реалізації лікарських засобів, чим було порушено вимоги розпоряджень Голови КМДА: п.1.1. від 02.07.2002 № 1292 (ra0051017-02) "Про регулювання граничних торговельних надбавок (націнок) на лікарські засоби та вироби медичного призначення", від 17.07.2006 № 1055 (ra_021017-06) "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.2002 № 1292". Внаслідок чого необґрунтовано одержано виручки в сумі 57578,75 грн. за період з 11.01.2008 по 25.04.2008, яка згідно даних бухгалтерського обліку рахунків 36 і 31 фактично оплачена покупцями, про що підтверджено довідкою підприємства від 02.07.2008, яка додається до акту перевірки.
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 43 від 09.07.2008 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін вирішено вилучити у Корпорації "Артеріям"в доход державного бюджету суму 57578,75 грн. та суму 115157,50 грн.
Розпорядженням КМДА від 2 липня 2002 року № 1292 (ra0051017-02) встановлено граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (націнки) суб’єктами господарської діяльності на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення, на рівні не вище ніж 5 відсотків оптової ціни виробника з урахуванням знижок.
Корпорація "Артеріум" займається гуртовим продажем медичних препаратів в тому числі й тих, які підлягають державному регулюванню цін і до яких при формуванні цін застосовуються надбавки в розмірі 5 відсотків. У своїй діяльності позивач керується умовами укладених договорів та умовами системи розрахунку знижок для Дистриб’юторів, які затверджено наказом керівника позивача та умови яких відображаються у господарських договорах позивача з покупцями.
Судом отримано пояснення представника позивача з приводу особливостей здійснення господарської діяльності позивача, досліджено примірники договорів за звичайними умовами яких здійснюється позивачем поставка товарів покупцям, зокрема договори № 01-2008 року, №14/2008, які долучено до справи та систему знижок для дистриб’юторів, затверджену позивачем.
Зважаючи на зміст договірних відносин, умови системи розрахунку знижок для дистриб’юторів суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
Система знижок для дистриб’юторів передбачає фактичне відшкодування позивачем витрат на придбання відповідного товару, у разі якщо покупець набуде відповідних критеріїв, зокрема: виконання квартального плану закупівлі всього асортименту товарів позивача, підтримка запасів асортименту згідно відповідного переліку, своєчасна оплата дебіторської заборгованості, приріст закупівлі в поточному році у порівнянні з попереднім. Знижка надається після дати реалізації. Додаткова знижка після дати реалізації нараховується на об’єм відвантаженої продукції всього асортименту продукції в цінах діючого прайс-листа позивача.
Знижка надається шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок дистриб’ютора протягом 15 календарних днів після підписання Акту, що підтверджує виконання зазначених умови з надання знижок. Зазначені умови надання знижок відображаються у господарських договорах, які укладаються позивачем з покупцями товару.
За таких умов, здійснений відповідачем математичний розрахунок в Акті перевірки від 04 липня 2008 року (сторінки акту 12-13) відображає первинну ціну реалізації товару та його кінцеву фактичну ціну реалізації (фактичних витрат покупця за визначений обсяг продукції, протягом визначеного часу). Різниця зазначених цін з урахуванням знижок, в тому числі й тієї, яка надається після дати реалізації (початкової та кінцевої, враховуючи при цьому знижку після дати реалізації) безпосередньо впливає на фактичний розмір торгівельної надбавки. Зазначене і зумовлює в кінцевому результаті перевищення гранично допустимої норми торгівельної надбавки в розмірах, зазначених у Акті перевірки від 04 липня 2008 року.
Таким чином, відображений в акті перевірки від 04 липня 2008 року (сторінки акту 12-13) розрахунок чітко та обґрунтовано вказує на фактичне перевищення розміру торговельної надбавки на реалізовані товари, граничний розмір якої є 5%, ціни на які знаходяться під державним регулюванням.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69- 71, 158- 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.03.2009.