Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

У 2007 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 13343 грн. 20 коп.

27.11.07 р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області про стягнення 17170 грн. 74 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.08р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 13343 грн. 20 коп. було відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області в частині стягнення 17170 грн. 74 коп. були задоволені повністю. У задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області про стягнення судових витрат, пов"язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 2000 грн. 00 коп. було відмовлено.

Позивач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 09.09.2008р. скасувати в частині задоволення позовних вимог Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області в розмірі 17170 грн. 74 коп. та прийняти нове рішення, яким направити справу № 6/311 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач за первісним позовом, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, усно в судовому засіданні висловив заперечення на апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій", суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України "Про судоустрій" (3018-14) встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України (254к/96-ВР) та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) №5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства Ук раїни.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну "Про судоустрій" та ст. 101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.07 р. між ТОВ "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області був укладений договір НОМЕР_1.

У відповідності до умов зазначеного договору відповідач взяв на себе зобов"язання своїми силами та коштами, виконати для позивача роботи по відводу ґрунтових вод від будівлі, розташованої за адресою: пр. Луніна, 89 (АБК-1), а також виконати ремонтні роботи по відновленню водовідвідного жолоба зливової каналізації у районі підстанції Приазовських електричних мереж, розташованої у дворі будинку АДРЕСА_1, а позивач зобов"язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Згідно п. 3.2 договору НОМЕР_1 від 27.04.07 р., позивач повинен здійснити оплату виконаних робіт шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача передоплати в розмірі 60% від суми договору, в термін п"ятнадцяти календарних днів з моменту підписання даного договору сторонами.

Пунктом 2.2 а) договору НОМЕР_1 від 27.04.07 р. передбачено, що відповідач повинен виконати ремонті роботи, оговорені у п.1.1 даного договору в строк - з моменту надходження грошових коштів по передоплаті на поточний рахунок відповідача в термін тридцяти п"яти робочих днів, тобто до 22.06.07 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.07 р. був складений та підписаний уповноваженим представником позивача за первісним позовом акт прийомки виконаних підрядних робіт за липень 2007р., яким встановлено, що вартість фактично виконаних робіт за договором складає 10253 грн. 00 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області 11.07.07 р. направило на адресу відповідача лист № 430-07 від 10.07.07 р., в якому відмовилося від договору та вимогало підписати акт прийому виконаних робіт за липень 2007р. та здійснити повернення грошових коштів в розмірі 13343 грн. 20 коп., як різницю між сумою отриманої попередньої оплати та вартістю фактично виконаних робіт. Однак відповідач даний лист залишив без розгляду, акт прийомки виконаних робіт за липень 2007р. не підписав та повернення грошових коштів не здійснив.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецьької області грошових коштів в розмірі 13343 грн. 20 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов"язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У відповідності до умов договору НОМЕР_1 від 27.04.07 р., строк виконання зобов"язання відповідачем становить 35 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати позивачем, тобто до 22.06.07 р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, в підтвердження виконання ним робіт та з метою отримання подальшої і остаточної їх оплати надав ТОВ "Торговий Флот Донбасу" два примірники актів виконаних робіт форми КБ-2в за травень 2007 р. на загальну суму 37244 грн. 00 коп.

Позивач за первісним позовом отримав акти виконаних робіт, про що свідчить відмітка про отримання представником ТОВ "Торговий Флот Донбасу" -начальником управління справами Сверловим Ю.С., яку він поставив на копії одного з примірників.

Пояснювальною запискою начальника управління справами ТОВ "Торговий Флот Донбасу" ОСОБА_2 від 19.06.07 р., на ім"я генерального директора, повідомлено про виконання Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Маріуполь робіт в повному обсязі на загальну суму 37244 грн. 00 коп., що підтверджено актами виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, жодне з посилань позивача у первісній позовній заяві не відповідає дійсності, оскільки відповідач за первісним позовом виконав передбачені договором роботи належним чином та у встановлений строк.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.07 р. по справі № 6/311 було призначено будівельно-технічну екпертизу та доручено її проведення Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком проведеної будівельно-технічної судової експертизи №19/23 від 09.07.08 р. зазначено, що відповісти на питання суду, чи були допущені підрядником -ПП ОСОБА_1 при виконанні робіт за договором НОМЕР_1 від 27.04.07 р. на об"єкті, порушення вимог технології виробництва даних робіт, не є можливим у зв"язку з тим, що на момент проведення дослідження дані роботи були завершені. Також експерт вказав у своєму висновку, що з вказаного періоду часу до часу проведення дослідження на ТОВ "Торговий Флот Донбасу" змінилися відповідальні особи, які приймали безпосередню участь у підписанні актів прийомки виконаних робіт. Також на момент проведення дослідження були відсутні інженерно-технічні працівники, які приймали безпосередню участь у виконанні даних робіт зі сторони підрядної організації ПП ОСОБА_1, тому експерту не надані фізичні об"єми виконаних робіт.

Отже, у зв"язку з неможливістю експерта відповісти на питання, чи були допущені підрядником -ПП ОСОБА_1, при виконанні робіт за договором НОМЕР_1 від 27.04.07 р. на об"єкті, порушення вимог технології виробництва даних робіт, та на яку саме суму, суд першої інстанції розглянувши матеріали справи дійшов правомірного висновку, що позивач за первісним позовом не доказав тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, і не представив суду доказів, що підтверджують факти, викладені у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову, у зв"язку з недоведеністю заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області основного боргу у розмірі 13647 грн. 80 коп. за виконанні роботи, пені в сумі 2367 грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 162 грн. 65 коп. та інфляційних в сумі 993 грн. 00 коп. відповідно до договору НОМЕР_1 на виконання ремонтних робіт від 27.04.07 р. Також відповідач за первісним позовом просить суд стягнути з ТОВ "Торговий Флот Донбасу" судові витрати, пов"язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 2000 грн. 00 коп. відповідно договору про надання адвокатських послуг від 21.11.07 р.

Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ "Торговий Флот Донбасу" не виконало свої зобо"язання за договором НОМЕР_1 від 27.04.07 р. та повністю не розрахувалося за виконані роботи з позивачем у розмірі 13647 грн. 80 коп.

05.07.07 р. позивач за зустрічним позовом звернувся до генерального директора ТОВ "Торговий Флот Донбасу" з вимогою здійснити остаточну оплату виконаних робіт в розмірі 13647 грн. 80 коп., але відповідач відповідь не надав та заборгованість не погасив.

Частиною 1 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором підряду, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно п. 3.3 договору НОМЕР_1 від 27.04.07 р., ТОВ "Торговий Флот Донбасу" повинен був оплатити загальну вартість будівельно-монтажних робіт, визначену в акті виконаних робіт, по факту закінчення таких робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача за зустрічною позовною заявою. Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем за зустрічною заявою виконав частково, шляхом перерахування попередньої оплати в сумі 23596 грн. 20 коп. згідно платіжного доручення № 673 від 04.05.07 р. В результаті чого у ТОВ "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області перед Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області виникла заборгованість у сумі 13647 грн. 80 коп., яка відповідачем погашена не була.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Але відповідач всупереч зазначеним нормам свої зобов'язання стосовно оплати виконаних підрядних робіт своєчасно не виконав.

У відповідності до п. 4.1 укладеного між сторонами договору, за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за договором відповідальна за це сторона повинна сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми даного договору, а також відшкодовує збитки.

Згідно приписів ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно із законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Оскільки відповідач за зустрічною позовною заявою порушив умови договору НОМЕР_1 від 27.04.07 р. і своєчасно не розрахувався за виконані підрядні роботи, суд першої інстанції правомірно вважає зустрічні позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2367 грн. 29 коп. обгрунтованими, у зв"язку з чим судом першої інстанції позов в цій частині правомірно було задоволено.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведену норму Цивільного кодексу України (435-15) , позивач за зустрічною позовною заявою нарахував відповідачу інфляційні в розмірі 993 грн. 00 коп., як збільшення суми основного боргу в зв"язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних в розмірі 162 грн. 65 коп., як сплату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов"язання, які також судом першої інстанції правомірно стягнуто в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно задоволено зустрічний позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області основного боргу у розмірі 13647 грн. 80 коп. за виконанні роботи, пені в сумі 2367 грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 162 грн. 65 коп. та інфляційних в сумі 993 грн. 00 коп. відповідно до договору НОМЕР_1 на виконання ремонтних робіт від 27.04.07 р.

Стосовно зустрічних позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 2000 грн. 00 коп., згідно договору про надання адвокатських послуг від 21.11.07 р. та довідки від 21.11.07 р. про розмір гонорару адвокату, місцевий господарський суд правомірно вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у договорі про надання адвокатських послуг від 21.11.07 р. не зазначено, що саме по справі № 6/311 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надавалися адвокатські послуги. Крім того, з довідки від 21.11.07 р. вбачається, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було перераховано в якості гонорару 2000 грн. 00 коп. за надання юридичних послуг, а не адвокатських.

Отже, суд першої інстанції правомірно не прийняв вищенаведену довідку в якості належного доказу оплати витрат, пов"язаних з наданням адвокатських послуг, оскільки ані платіжного доручення, ані квитанції, ані банківської виписки про перерахування грошових коштів у сумі 2000 грн. 00 коп. за надання адвокатських послуг позивачем за зустрічним позовом суду першої інстанції надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи, а припущенні у тексті рішення стилістичні невідповідності не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 09.09.2008 року у справі № 6/311 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Отже, відповідно до статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Флот Донбасу", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.09.2008 року у справі № 6/311 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 09.09.2008 року у справі № 6/311 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Надр.5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5 -ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.