14/117 Про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу приміщення - 05.11.2008 Прийняття

Не погоджуючись з рішенням суду Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у скарзі.

Ухвалою від 23.09.2008р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 07.10.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відкладено розгляд справи до 28.10.2008р.

Відповідно до розпорядження заступника голови суду від 27.10.2008р. склад судової колегії було змінено та доручено здійснювати колегії суддів у складі головуючого судді - Дикунської С.Я., суддів: Дзюбка П.О., Іваненко Я.Л.

27.10.2008р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

Колегія суддів ухвалила відмовити заявнику в залученні його до участі у справі в якості третьої особи, оскільки вважає, що рішення у даній справі не може вплинути на права та обов'язки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, він не є стороною спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.05.2007р. крім того, заявником не надано доказів на підтвердження права спільної власності на об'єкт нерухомості, який був предметом спірного договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008р. розгляд справи відкладено до 05.11.2008р. у зв'язку з невиконанням третьою особою-1 вимог апеляційного суду та неявкою її представника в судове засідання.

05.11.2008р. відповідно до розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р. здійснення апеляційного провадження у справі № 14/117 доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді - Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.

Відповідачем-1 надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він не погодився з доводами апелянта, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечив доводи скарги та просив залишити її без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове про задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірне приміщення є об'єктом права спільної часткової власності, але співвласники про визначення належних їм часток до БТІ не звертались.

Третя особа-2 надала пояснення в яких зазначила, що власником спірного приміщення до укладення договору купівлі-продажу згідно витягу БТІ був відповідач-1, співвласників зареєстровано не було, у зв'язку з чим просив залишити скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 - Відкрите акціонерне товариство "Чернігіврайагропромтехніка" на підставі Свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, яке видано на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 16.12.02р. №262 виконкомом Чернігівської міської ради 24.12.02р., зареєстровано в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації 27.12.02р. за реєстровим № 702 та записане у реєстрову книгу № 9, є власником об'єкта нерухомості, який розташований в АДРЕСА_1.

16.05.06р. між Відкритим акціонерним товариством "Чернігіврайагропромтехніка" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. та зареєстрований в реєстрі під № 2200.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору продавець продав, а покупець купив об'єкт нерухомості - частину службово-побутового корпусу з прибудовами: літ. "М-2" з "М'-1", "М2-1" "М3-1", "М4-1", "М5-1", "М6-1", "М7-1", "М8-1", "М9-1", "М10-1", "М11-1", а саме приміщення літ. "2-1" площею 46,0 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно витягу № 10848306 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 05.06.06р. зареєструвало об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу № 2200 від 16.05.06р., реєстраційний номер НОМЕР_1, форма власності - приватна, частка - не вказана.

17.05.07р. між ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна-Транс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1772. Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця гараж, який знаходиться в АДРЕСА_1 і розташований на землях міської ради. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_2 відчужується: по літ. М-2 гараж літ. 4-1 загальною площею 133,8 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу від 17.05.07р. вказаний об'єкт нерухомості, який відчужується належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, виданого Виконкомом Чернігівської міської ради 24.12.02р. та зареєстрованому в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації 27.12.02р. за реєстровим № 702 та записане у реєстрову книгу № 9.

Згідно витягу № 14824204 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації 07.06.07р. зареєструвало об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу №1772 від 17.05.07р. за ТОВ "Десна-Транс", реєстраційний номер НОМЕР_1, форма власності - приватна, частка - не вказана.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтями 355, 356, 358 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Зважаючи на вищевикладені норми цивільного законодавства, колегія суддів відзначає, що співвласники володіють часткою у праві спільної часткової власності, а не правом власності на частину спільного майна.

Відповідно до ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору купівлі-продажу придбано у відповідача-1 окреме приміщення, що входить до складу нежитлового приміщення позначеного на плані БТІ літерою "М-2". Отже, між позивачем та відповідачем-1 не виникло правовідносин щодо спільної часткової власності в результаті придбання першим частини нежитлового приміщення позначеного на плані БТІ літерою "М-2".

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у підтвердження позовних вимог були надані копії договору купівлі-продажу від 16.05.2006р. з витягом з Державного реєстру правочинів від 16.05.2006р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.06.2006р. на приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Дані документи закріплюють за позивачем право власності на відповідну частину нежитлового приміщення літ. "М-2", а саме на приміщення літ. "2-1" площею 46,0 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та визначають технічні характеристики цього об'єкту.

Проте із зазначених документів не випливає, що нежитлові приміщення у АДРЕСА_1 є об'єктом спільної часткової власності відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача на підтвердження права спільної власності, що спірне приміщення по літ. М-2 гараж літ. 4-1 та приміщення по літ. М-2 літ. 2-1, яке належить йому на праві власності, знаходиться за однією адресою та зареєстровані БТІ в одній реєстровій справі.

Надані позивачем на підтвердження позовних вимог документи не визначають нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 як об'єкт спільної часткової власності. У той же час з наданих відповідачами документів вбачається, що спірний об'єкт є окремим нежитловим приміщенням, який знаходився у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-Транс".

Апеляційна колегія вважає, що позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження, що спірне приміщення по літ. М-2 гараж літ. 4-1, як і приміщення по літ. М-2 літ. 2-1, є частками у спільній частковій власності.

Таким чином, підстави стверджувати, що відповідачем-1 і відповідачем-2 порушені вимоги статей 358, 362 ЦК України, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача переважного права на придбання частки в спільній частковій власності, передбаченого ст. 362 Цивільного кодексу України, правомірним та обґрунтованим.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.08.2008р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.08.2008р. у справі № 14/117 - без змін.