3/68 Про стягнення заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу - 05.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 частково задоволено позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз": стягнено з відповідача 767652,14 грн. боргу та судові витрати: 7676,52 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита, 41,5 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1982,57 грн. вартості експертизи.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, обидві сторони оскаржили його в апеляційному порядку.

Зокрема, в апеляційній скарзі № 07/2172 від 15.07.2008 року (вх. № 230 від 23.07.2008 року) Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"(надалі –ВАТ) вважає дане рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, посилається на те, що судом безпідставно стягнено з відповідача 767652,14 грн., оскільки дана сума не є вартістю фактично спожитих послуг з газопостачання, а складає суму так званих комерційних втрат газу, обов"язок по оплаті яких не передбачено ні умовами договору на транспортування природнього газу, ні жодними правовими актами. Суд першої інстанції, зокрема, безпідставно посилається на постанову НКРЄ України від 12.07.2000 року № 759 (v0759227-00) , наказ Мінпаливенерго України № 112 від 25.02.2004 року (z0287-04) , яким затверджено Положення про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах", оскільки нею не передбачено обов"язку відповідача по оплаті позивачу в складі вартості послуг по транспортуванню газу, так званих "комерційних втрат"при його транспортуванні. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 скасувати в частині стягнення на користь позивача 767652,14 грн. та припинити провадження у справі в цій частині.

Дочірня компанія "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(надалі –ДК) в апеляційній скарзі № 1922/06юр-06 від 23.07.2008 року (вх. № 245 від 04.08.2008 року) вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 є помилковим, оскільки воно прийнято за неправильного застосування судом норм процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що судом порушено норми статтей 32, 43, 79 ГПК України, так як не взято до уваги висновків судового експерта, і прийнято рішення на підставі поданих лише відповідачем документів. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити поданий ним позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши викладені в апеляційних скаргах доводи, матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"та відмову в задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Закарпатгаз". При цьому суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

Між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі УМГ "Прикарпаттрансгаз" і ВАТ "Закарпатгаз" 20.12.2005 року укладено договір № 1–Зак-нас (надалі - Договір) на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення, підписаний з протоколом розбіжностей до п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 2.1, 5.2 Договору, відповідно до якого позивач зобов"язувався надати відповідачу послуги по одоризації, редукуванню та транспортуванню природного газу для потреб населення, передачі його в газові мережі відповідача в обсягах, передбачених договорами на їх поставку, а відповідач оплатити їх (п. 1.1).

Згідно п. 3.1 Договору, кількість протранспортованого газу позивачем в газові мережі відповідача для потреб населення щомісячно підтверджується актами, складеними відповідачем на підставі показів контрольно-вимірювальних приладів відповідача, споживачів та згідно діючих нормативних документів. Кількість поданого і прийнятого газу для потреб населення за попередній місяць оформляється двостороннім актом не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем поставки (п. 3.4).

Пунктами 4.3-4.4 Договору сторони визначили, що підставою для розрахунків є підписаний уповноваженими представниками сторін акт прийому-передачі газу; оплата послуг по транспортуванню природного газу здійснюється у відповідності до "Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 року № 759 (v0759227-00) та змінами, внесеними НКРЕ за № 860 від 30.09.2005 року.

На виконання договору позивач в період з липня 2006 року по травень 2007 року включно протранспортував природний газ в кількостях, зазначених у підписаних сторонами актах приймання-передачі природного газу, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідно до п.п. 3.1, 4-3, 4.4 Договору, дані зазначених актів є підставою для розрахунків за послуги по траспортуванню газу в порядку передбаченому Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств НАК "Нафтогаз України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача за надані йому послуги по Договору заборгованість за період з липня 2006 року по травень 2007 року станом на 01.07.2007 року в сумі 2182881,57 грн., в тому числі і вартість розбалансування газу (комерційних втрат). Як вбачається з розрахунку позивача до позовної заяви, заперечення на відзив відповідача (а.с. 8, 94), станом на липень 2006 року сальдо по розрахунках за траспортування газу по Договору, складає 3120542,30 грн. За період липень 2006 року - травень 2007 року відповідачу нараховано 5512727,42 грн., а оплачено останнім - 7493084,18 грн.

В той же час, відповідач заперечує проти даного позову і вважає, що його заборгованість за згаданий період станом на 01.05.2008 року складає 209116,39 грн. Вартість комерційних втрат - 739006,16 грн.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно ухвалою від 06.11.2007 року було призначено судову бухгалтерську експертизу. Як вбачається з висновку судової експертизи № 4649/4650 від 11.04.2008 року, зокрема, додатку до нього, в журналах-ордерах і відомостях ВАТ "Закарпатгаз"в період січень 2006 року –червень 2007 року відображено вартість послуг по транспортуванню, наданих УМГ "Прикарпаттрансгаз" в сумі 11945683 грн. 55 коп.; вартість транспортування за даними актів приймання-передачі без притоків (відтоків) за цей період складає 11945687 грн. 90 коп.; сума оплати, відображена за даними досліджуваних документів відповідача 11250550 грн. 07 грн.; розмір притоків-відтоків за даними актів приймання-передачі природного газу у зазначений період складає 767431 грн. 76 коп. Експертизою встановлено, що за даними УМГ "Прикарпаттрансгаз" вартість наданих у вищевказаний період послуг складає 16942770 грн. 94 коп., включно з сальдом на 01.01.2006 року в сумі 4229650 грн. 31 коп., розмір одержаної оплати 14689366 грн. 32 коп.

Давши оцінку, вищезазначеним актам приймання-передачі, рахункам-фактурам, платіжним дорученням, висновку судової експертизи, розрахункам боргу, проведеними сторонами, у вигляді розрахунків до позову, заперечень на позов, актів звірки, підписаних з однієї, чи іншої сторони, апеляційний суд на підставі положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України вважає, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період саме в сумі 2182881,57 грн., виходячи з включення позивачем суми боргу відповідача перед позивачем станом на 01.07.2006 року, переплати відповідачем за надані йому позивачем в спірному періоді послуги, та наявності правових підстав для зарахування позивачем сум переплати в спірному періоді в погашення боргу, що існував на початок спірного періоду (01.07.2006 року). При цьому, суд уточнює, що позивачем не доведено документально обгрунтованим розрахунком, по кожному факту перерахування відповідачем коштів в спірному періоді, з посиланням на відповідне платіжне доручення (з врахуванням призначення платежу), підставності включення частини проплати в спірному періоді в рахунок заборгованості, яка склалась за попередній період. За наведеного, колегія суддів апеляційного суду, вважає, що підлягає до задоволення позов ДК "Укртрансгаз"лише в частині визнаної відповідачем суми боргу - 209116,39 грн.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що в зв"язку з встановленням обов"язкового порядку розподілу коштів відповідач був позбавлений можливості здійснювати інший вид розрахунків з позивачем, оскільки не був розпорядником коштів, що надходили на розподільчий рахунок, а тому відсутній факт порушення відповідачем зобов"язань по Договору, та відповідно, й для задоволення позову про стягнення боргу за послуги по траспортуванню газу, то на думку апеляційного суду, вони є такими, що не грунтуються на нормах матеріального права, та фактичних обставинах справи. Зокрема, вищезазначений Алгоритм, затверджений постановою НКРЄ України від 12.07.2000 року № 759 (v0759227-00) , з наступними змінами, не впливає на домовленість сторін за Договором щодо строків оплати вартості протранспортованого природного газу чи зарахування отриманих коштів за надані послуги по транспортуванню цього газу, а також не припиняє виконання зобов"язань боржника з оплати боргу кредитору, зокрема, шляхом реалізації свого права на стягнення боргу зі споживачів природного газу. Таким чином, встановлений Алгоритмом порядок розподілу коштів, що надходять на розподільчий рахунок відповідача, не звільняв його від зобов"язання по Договору щодо оплати отриманих ним від позивача послуг по траспортуванню природного газу. При цьому, відсутність в Договорі остаточного строку оплати не звільняє відповідача від такої оплати, оскільки згідно ст. 530 ЦК України така оплата проводиться за вимогою кредитора, якою враховуючи відстутність в цивільному та господарському законодавтві чіткої вимоги до її змісту та форми, та відсутність прямих заборон, такою вимогою є сам факт подання позивачем даного позову, та направлення відповідачу відповідної позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано доказів сплати боргу за транспортування позивачем природного гагзу в сумі 209116,39 грн.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а позов ДК Укртрансгаз"в частині стягнення 209116,39 грн. боргу відповідача перед позивачем за траспортування природного газу за період з липня 2006 року по травень включно 2007 року - задоволенню.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині стягнення 767652,14 грн. боргу за послуги по транспортуванню природного газу, що складають "комерційні втрати": вартісної оцінки обсягу негативного розбалансування природного газу, то апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції при вчиненні такого висновку, Положення про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 року № 112 (z0287-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 287/8886 (z0287-04) . Як вбачається з даного Положення (z0287-04) , обсяги розбалансування газу визначаються як різниця між обсягами надходження газу до газорозподільної мережі через газорозподільні станції та сумою обсягів реалізації природного газу споживачам, виробничо-технологічних витрат і втрат газу, а також обсягів використання газу на власні потреби газопостачального підприємства. Обсяги негативного розбалансування газу компенсуються у періодах виникнення позитивного розбалансування газу. Вартісна оцінка обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах не включається до собівартості послуг з транспортування або постачання природного газу. У разі, коли вартісна оцінка обсягу негативного розбалансування природного газу перевищує обсяги позитивного розбалансування природного газу, вона компенсується у періодах виникнення позитивного розбалансування та покривається за рахунок діяльності підприємств з газифікації та газопостачання (п. 2. 7 Положення (z0287-04) ).

Таким чином, місцевим господарським судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що вартість комерційних втрат має покладатись на відповідача. Їх сума, визначена на підставі актів приймання-передачі природного газу, - 767652,14 грн., підтверджується висновком судової експертизи № 4649/4650 від 11.04.2008 року. Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту наявності комерційних втрат, визнаючи їх в розмірі 739006,16 грн., однак, заперечує проти їх стягнення з нього, посилаючись на відсутність нормативного акту, що безпосередньо покладає на нього обов"язок щодо їх сплати (негативного розбалансування природного газу). При цьому, в обгрунтування відсутності підстав для сплати боргу в цій частині позову, відповідач також посилаєтся на листи Міністерства палива та енергетики України, НАК "Нафтогаз України". Однак, на думку колегії суддів апеляційного суду, такі доводи відповідача грунтуються на неправильному трактуванню Положення про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 року № 112 (z0287-04) . Посилання відповідача на листи перелічених вище осіб, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки названі документи не є джерелами права та не мають обов‘язкового характеру. Слід зазначити, що позивачем подано листи НКРЕ України, які покладають витрати по розбалансуванню природного газу при транспортуванні саме на рахунок підприємств з газифікації та газопостачання. За наведеного, враховуючи протилежність позицій, викладених в даних листах, вони не можуть бути взяти до уваги при вирішенні даного спору.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 слід скасувати в частині відмови в позові про стягнення 209116 грн. 39 коп. боргу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 в частині задоволення позову про стягнення 767652 грн. 14 коп. та про відмову в позові в решті суми позовних вимог слід залишити без змін.

Відповідно до вимог статтей 49, 105 ГПК України здійснити слідуючий розподіл судових витрат: стягнути з ВАТ "Закарпатгаз"на користь ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"9768 грн. 39 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 1045 грн. 60 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 52 грн. 80 коп. в відшкодвання витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

1. Апеляційну скарги ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"частково задоволити. Апеляційну скаргу ВАТ "Закарпатгаз"залишити без задоовлення.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 скасувати в частині відмови в позові про стягнення 209116 грн. 39 коп. боргу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2008 року у справі № 3/68 в частині задоволення позову про стягнення 767652 грн. 14 коп. та про відмову в позові в решті суми позовних вимог – залишити без змін.

3. Стягнути з ВАТ "Закарпатгаз"на користь ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"9768 грн. 39 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 1045 грн. 60 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 52 грн. 80 коп. в відшкодвання витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.