Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Євсікова О.О.

Іваненко Я.Л.

при секретарі: Семеняк Т.В.

За участю представників:

від позивача Соловей В.В. (довіреність від 29.12.2008р. № 9202);

від відповідача -не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2008

у справі № 48/176 (Сулім В.В.)

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київськоїміської філії

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 438,01 грн.

Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008р

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2008р. у справі № 48/176 позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів і продажу послуг Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель" про стягнення 438,01 грн. задоволено; присуджено до стягнення 420,02 грн. заборгованості, 17,99 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована неповним з’ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору не врахував ту обставину, що 28.12.2005р. телефони були тимчасово відключені позивачем, що підтверджується його листом від 11.01.2008р. № 32-08-13078. Крім того, скаржник зауважує на тій обставині, що у період з 22.11.2005р. і дотепер він не знаходиться у приміщенні, на адресу якого позивачем надавались телекомунікаційні послуги.

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів і продажу послуг Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі по тексту – позивач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель" (далі по тексту – відповідач) в судове засідання апеляційної інстанції свого представника не направило, про причини неприбуття суд не повідомило. Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель" про дату, час та місце слухання справи повідомлялося належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Київської міської філії ВАТ "Укртелеком" пред’явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель" 438,01 грн., в тому числі 420,02 грн. заборгованості, 17,99 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов’язання в частині оплати телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на підставі укладеного сторонами договору про надання послуг електрозв’язку від 13.05.2003р. № 7700037392.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд встановив, що 13.05.2003р. був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 7700037392 (далі по тексту - Договір), предметом регулювання якого згідно розділу 1 та додатку № 1 до цього договору стали відносини з приводу надання позивачем послуг електрозв’язку відповідачу.

За наслідками виконання зобов’язань за названим договором позивач скерував на адресу відповідача претензію від 30.05.2007р. № 07-07-961 з вимогою оплатити заборгованість за телекомунікаційні послуги, розмір якої станом на 01.05.2007р. складає 420,02 грн., а також нараховану внаслідок прострочення пеню в сумі 5,77 грн.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки позивача від 10.06.2008р. № 32-07-287/16 заборгованість відповідача за телекомунікаційні послуги станом на 11.06.2008р. складає 420,02 грн.

Встановивши, що відповідач вартість наданих позивачем послуг не оплатив, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 420,02 грн. за телекомунікаційні послуги, які надавались у період з грудня 2005 року по серпень 2006 року.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно положень Цивільного кодексу України (435-15) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901); якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903).

Згідно умов Договору відповідач зобов’язався проводити платежі не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця на підставі рахунків підприємства – позивача, (пункт 4.4 договору).

Договір діє дотепер на підставі пункту 7.1 цього договору, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту оплати та підписання і діє до повного виконання зобов’язань.

Докази належного виконання зобов’язань з оплати вартості наданих послуг в матеріалах справи відсутні. Представник відповідача контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання власних зобов’язань суду не представив.

Враховуючи наявні матеріали справи, виходячи з викладених норм чинного законодавства й положень договору, господарський суд вважає правильною позицію позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення зобов’язання щодо здійснення оплати вартості наданих послуг.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості.

Висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованої за період з 25.03.2007р. по 25.09.2007р. пені в сумі 17,99 грн. слід визнати обґрунтованим виходячи з норми статті 36 Закону України "Про телекомунікації", згідно якої у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків господарського суду першої інстанції не спростовують.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що телефони були тимчасово відключені позивачем, а він не знаходиться у приміщенні, на адресу якого позивачем надавались телекомунікаційні послуги, не впливають на результат вирішення спору з наступних підстав.

Як свідчать наявні матеріали справи, згідно листа від 20.12.2005р. № 20 відповідач звернувся до позивача із заявою про тимчасове відключення абонентських телефонів.

Листом від 03.01.2006р. № 16-11691 29 позивач повідомив відповідача про відключення телефонних номерів.

Згідно пункту 91 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. № 720 (720-2005-п) , за заявою абонента надання послуг (відключення телефону) може припинятися на зазначений у ній строк за умови внесення абонентної плати за період відключення та оплати цієї послуги.

В контексті цієї норми у разі відключення телефону за заявою абонента, останній не звільняється від абонентної плати.

На таких підставах колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з’ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2008р. у справі № 48/176 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель" - без задоволення.

Справу № 48/176 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.