36/122 Про зобов"язання звільнити незаконно зайняту земельну ділянку - 22.10.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2007р. у справі № 36/122 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ" про зобов’язання відповідачів звільнити незаконно зайняту під АЗС земельну ділянку площею близько 0,04 га, яка є частиною земельної ділянки за адресою: м. Київ, обмеженої вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва задоволено повністю. Суд зобов’язав Науково-виробниче приватне підприємство "ГЮСС"та Товариство з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія" звільнити незаконно зайняту під АЗС земельну ділянку площею близько 0,04 га, яка є частиною земельної ділянки за адресою: м. Київ, обмеженої вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва, використовуваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО–ХОЛДІНГ" для будівництва, експлуатації та обслуговування об’єктів рекреаційного, побутового, громадського призначення на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.03.2006, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 27.03.2006 за № 79-6-00395. Суд стягнув з відповідачів на користь позивача по 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 у справі № 36/122 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 у справі № 36/122 залишено без змін.

21.05.2008 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2008, яке набрало законної сили 19.02.2008 було видано накази.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.05.2008 у справі № 36/122.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2008 призначено до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ" на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 14.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 36/122.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2008 у справі № 36/122 (далі – Ухвала суду):

- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ" на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 14.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 36/122 задоволено;

- визнано недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 14.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 36/122;

- зобов’язано Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві здійснити необхідні дії по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 36/122 від 21.05.2008 про зобов’язання Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія" звільнити незаконно зайняту під АЗС земельну ділянку площею близько 0,04 га, яка є частиною земельної ділянки за адресою: м. Київ, обмеженої вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва, використовуваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО–ХОЛДІНГ" для будівництва, експлуатації та обслуговування об’єктів рекреаційного, побутового, громадського призначення на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.03.2006, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 27.03.2006 за № 79-6-00395.

Не погоджуючись з Ухвалою суду, відповідачі звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять Ухвалу суду скасувати та залишити без змін постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 14.07.2008р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. у справі № 36/122.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржники стверджують, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець цілком підставно послався на п. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", тобто на наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а саме на те, що у виконавчому документі зазначено два боржника та дві виконавчі дії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 прийнято до розгляду апеляційні скарги Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія" і порушено апеляційне провадження у справі № 36/122.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 Новікова М.М. у зв’язку з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Борисенко І.В. у розгляді іншої справи та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 прийнято до розгляду апеляційні скарги Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія" колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя – Євсіков О.О., судді: Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л., розгляд апеляційних скарг призначено на 22.10.2008.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2007р. у справі № 36/122, залишеним без змін вищими судовими інстанціями, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ" про зобов’язання відповідачів звільнити незаконно зайняту під АЗС земельну ділянку площею близько 0,04 га, яка є частиною земельної ділянки за адресою: м. Київ, обмеженої вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва, задоволено повністю. Суд зобов’язав Науково-виробниче приватне підприємство "ГЮСС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія" звільнити незаконно зайняту під АЗС земельну ділянку площею близько 0,04 га, яка є частиною земельної ділянки за адресою: м. Київ, обмеженої вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва, використовуваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО–ХОЛДІНГ" для будівництва, експлуатації та обслуговування об’єктів рекреаційного, побутового, громадського призначення на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.03.2006р., який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 27.03.2006р. за № 79-6-00395. Суд стягнув з відповідачів на користь позивача по 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.05.2008 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 було видано накази.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник та представник органу Державної виконавчої служби.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2008р. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ"на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 14.07.2008р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. у справі № 36/122 призначено на 08.09.2008р., зобов’язано Науково-виробниче приватне підприємство "ГЮСС", Товариство з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія", Київську міську раду, Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві надати письмові пояснення на подану скаргу. Явку повноважних представників сторін, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві визнано обов’язковою.

В судове засідання, призначене на 08.09.2008р., представники Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС", Київської міської ради, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві не з’явились з невідомих суду причин, вимог ухвали суду від 27.08.2008р. не виконали, клопотань через канцелярію суду від них не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В засіданні суду 08.09.2008р. представник відповідача-2 –Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія", заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача в засіданні суду 08.09.2008р. проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави для відкладення розгляду справи, а саме господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Серед підстав для відкладення розгляду справи, передбачених чинним законодавством, такої як необхідність сторони у справі ознайомитися з матеріалами справи, немає.

З огляду на викладене, відповідач-2 –Товариство з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія", не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи, в судовому засіданні його представник був присутній, а тому його клопотання судом першої інстанції було обґрунтовано не задоволено.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Державний виконавець, згідно з п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець, згідно зі ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Тимощуком О.М. винесено постанову від 14.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 36/122 про зобов’язання Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднана автозаправна компанія" звільнити незаконно зайняту під АЗС земельну ділянку площею близько 0,04 га, яка є частиною земельної ділянки за адресою: м. Київ, обмеженої вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва, використовуваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО–ХОЛДІНГ" для будівництва, експлуатації та обслуговування об’єктів рекреаційного, побутового, громадського призначення на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.03.2006, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 27.03.2006 за № 79-6-00395.

При винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець послався на п. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", тобто на наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а саме на те, що у виконавчому документі зазначено два боржника та дві виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона, згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві письмових пояснень на подану позивачем скаргу не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Колегію суддів встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 36/122 відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлені вимоги до виконавчого документа, його виконання передбачає здійснення виконавчих дій по зобов’язанню боржників звільнити одну земельну ділянку, яку вони займають разом, тобто вчинення однієї виконавчої дії, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об’єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ" на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 14.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 36/122 обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 (v_365600-02) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 36/122 від 08.09.2008 прийнята з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційні скарги відповідачів, з викладених у них підстав, задоволенню не підлягають.