ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа №140/2530/21
адміністративне провадження № К/9901/38275/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 (колегія у складі суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.)
у справі № 140/2530/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 № 21-50 вих. 20 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції ч. 20 статті 86 3акону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження суми пенсії максимальним розміром;
- зобов`язати здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 3акону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області від 30.10.2020 за № 21-50 вих-20 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за минулий період з 01.10.2020 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати на особистий рахунок позивача.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 29.01.2003 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка призначена в розмірі 90% місячної заробітної плати.
3. 30.10.2020 Волинською обласною прокуратурою видано ОСОБА_1 довідку №21-50вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 11.09.2020. Довідка видана відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 (v006p710-20)
.
4. Згідно з довідкою розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами, чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор відділу, становить: посадовий оклад - 37836,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 15134,40 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) - 4414,20 грн х 2, всього 61798,80 гривень.
5. 06.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі зазначеної довідки.
6. У листі від 22.01.2021 №475-128/С-02/8-0300/21 відповідач повідомив позивача про перерахунок з 01.10.2020 пенсії позивача у розмірі 60 відсотків заробітної плати на посаді прокурора відділу з урахуванням того, що відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
7. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ). Ч.2 ст. 86 Закону № 1697-VII регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожними поняттями, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Також зазначав, що пенсія йому призначена у 2003 році відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VII (1697-18)
, до 01.01.2016, тому до розміру пенсії не можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VII (1697-18)
та відповідними змінами до нього.
9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з 01.10.2020 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 за №21-50вих-20;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 за №21-50вих-20;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якої здійснений при її призначенні та є незмінним.
12. Безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ (1697-18)
в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний Закон поширює дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
13. Позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія йому призначена у 2003 році за Законом №1789-ХІІ (1789-12)
, тому до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60 відсотків), визначений Законом №1697-VІІ (1697-18)
.
14. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру. Ухвалено в цій частині постанову, якою:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження її максимального розміру.
15. Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що застосування абзацу другого пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI (3668-17)
у спірних правовідносинах суперечить правовій позиції Європейського суд з прав людини щодо забезпечення державою "правомірних очікувань" особи, на які вона набула право. Перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення йому пенсії, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону № 1697-VІІ (1697-18)
в частині визначення як відсоткового розміру пенсії, так і обмеження її максимальним розміром, оскільки вказаний закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
18. У постановах від 03.06.2021 у справі № 359/3736/17, від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 Верховний Суд неодноразово надавав оцінку щодо обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури та дійшов висновку, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
19. Позивач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
21. Згідно касаційної скарги, відповідач не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині виплати пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром.
22. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
23. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступний правовий висновок:
"….колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII (1697-18)
, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії."
"…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI (3668-17)
не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI (3668-17)
, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII."
"…внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги Особа-1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають."
24. Верховний Суд звертає увагу, що правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №580/5962/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.
25. На спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
26. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
27. Згідно положень ч. 3 ст. 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
28. Колегія суддів звертає увагу на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII (1697-18)
в частині перерахунку пенсії втратила чинність.
29. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, в силу вимог якої пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що і зроблено відповідачем у цій справі.
30. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є також необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
31. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2020 у розмірі 60 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці прокуратури Волинської області від 30.10.2020 за № 21-50 вих-20 та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.
32. Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень в частині задоволених позовних вимог.
33. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
34. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
35. Відшкодування судових витрат суб`єкту владних повноважень законом не передбачено.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №140/2530/21 скасувати.
Прийняти нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб