16/163-08 Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - 22.10.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008р. у справі №16/163-08

за позовом прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району, сел.Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особана стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Верхньодніпровська райдержадміністрація, м.Верхньодніпровськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008р. у справі №16/163-08 (суддя Загинайко Т.В) позов прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено повністю.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

- судом порушені вимоги п.1 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України,

оскільки прокурор не мав право підписувати позовну заяву, оскільки у земельних

правовідносинах Новомиколаївська селищна рада не є державою;

- порушені норми процесуального права при вирішені спору з тим предметом, який був

визначений прокурором, оскільки спірні земельні ділянки належать на праві власності

самостійному суб'єкту земельних правовідносин - селищній раді, а не державі;

- безпідставно судом були застосовані норми ст. 125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

- той факт, що 27.05.2008 року Держінспекцією по контролю за використанням та охороною земель відповідач був притягнений до адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства не відповідає дійсності, оскільки відповідач був притягнений за ст. 188-5 КУпАП -невиконання приписів посадових осіб;

- використання земельної ділянки без правоустановчих документів не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки відповідно до роз'яснень Держземінспекцій №6-8-549/328 від 12.04.2006 року і Деркомзема №14-17-4/6045 від 16.08.2006 року використання громадянами та юридичними особами земельних ділянок на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, інших цивільно-правових договорів до оформлення державного акту на право власності, на право постійного використання земельної ділянки чи договору оренди, не є самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки в даному випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не самовільне зайняття земельної ділянки, тощо.

У відзивах на апеляційну скаргу прокурор та позивач просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію прокурора в повному обсязі.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що за розпорядженням голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації №27-р від 13.02.2004р. ПП ОСОБА_1 було надано в короткострокову оренду терміном на один рік земельну ділянку площею 128,1га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель резервного фонду на території Новомиколаївської селищної ради та зобов'язано ПП ОСОБА_1 в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки (а.с.76).

Однак договір оренду в установленому порядку не було укладено, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Одночасно відповідач 12.10.2004 року звернувся до селищного голови Новомиколаївської територіальної громади з заявою, в якій просив клопотати перед Верхньодніпровською районною державною адміністрацією про надання в оренду терміном на 5 років землі з резервного фонду Новомиколаївської територіальної громади, загальною площею 165,4га (а.с.4).

Рішення Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області №368-XYIII/XXIY від 13.10.2004 року "Про розгляд заяви ПП ОСОБА_1" було вирішено клопотати перед Верхньодніпровською районною державною адміністрацією про надання ПП ОСОБА_1 в оренду терміном на 5 років землі з резервного фонду загальною площею 130,4га та 25га за рахунок земель запасу й встановити орендну плату у розмірі земельного податку (а.с.89).

На підставі цього рішення між Новомиколаївською селищною радою та ПП ОСОБА_1 13.02.2005р. було укладено договір №21 про оплату за користування земельною ділянкою, за умовами якого землекористувач в період розробки технічної документації на земельну ділянку площею 165,4га повинен вносити плату у розмірі 1654грн. за рік (а.с.7).

Відповідно до клопотань, у тому числі Новомиколаївської селищної ради, розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації №335-р від 17.07.2007 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації по передачі земельних ділянок в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" було надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного запасу та резервного фонду за межами населених пунктів, згідно додатку: ОСОБА_1 земельні ділянки площею 155,5га з земель резервного фонду та 78,5га з земель запасу на території Новомиколаївської селищної ради (а.с.88).

Згідно п.3 зазначеного розпорядження встановлено не приступати до використання земельної ділянки у випадку відсутності правовстановлюючих документів на землю відповідно до чинного законодавства України.

Відповідач уклав договори на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт та на проведення землевпорядних робіт, що підтверджується відповідними документами (а.с.44-49).

Проект відведення земельної ділянки до цього часу не виготовлено, тому рішення про передачу в користування зазначених земельних ділянок відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України райдержадміністрацією не приймалось, що підтвердив представник третьої особи в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.125 чинного Земельного кодексу України (2768-14) право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Дніпропетровським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області 07.04.2008 року було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що відповідачем зайнято земельну ділянку площею 165,4 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району для сільськогосподарського виробництва без оформлення документів на землекористування (а.с.17).

Враховуючи, що відповідач використовував спірну земельну ділянку в порушення ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тобто без документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 165,4га.

Відповідно до ч.1 ст.1 чинного Земельного кодексу України (2768-14) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За ч.2, 3 статті 125 Земельного кодексу право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної влас ності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За ч.2 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, що підтвердили сторони в судовому засіданні, а третьою особою, тобто Верхньодніпровською райдержадміністрацією як органом виконавчої влади, рішення щодо передачі її в оренду не приймалося.

За ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин суд вірно та обґрунтовано дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог прокурора.

Посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка площею 165,4га знаходиться у власності селищної ради не приймається до уваги, оскільки є помилковим і спростовується матеріалами справи.