Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2008р. по справі №4/139.

Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Гринько С.Ю.) задовольнив позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма плюс" м.Ірпінь Київська область до товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк про стягнення 99569,62грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в повному обсязі. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма плюс" м.Ірпінь заборгованість в сумі 91088,55грн., 748,67грн.-3%річних, 1912,86грн.-інфляції, 5819,54грн.-пені, 995,70грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно не відповідає фактичним обставинам справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторма плюс" м.Ірпінь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк про стягнення 99569,62грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №1 від 01.01.2008р., додаткову угоду №5 від 12.03.2008р. до договору, акт приймання-здачі форми №69, видаткову накладну №РН-00029 від 09.04.2008р. на суму 91088,55грн., по якій відвантажений товар, квитанцію про приймання вантажу, претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати та відповідь на претензію.

За договором №1 від 01.01.2008р. позивач взяв на себе зобов"зання постачальника, а саме: -передати покупцю лом та відходи чорних металів, кількість та ціна яких обумовлена в договорі, на умовах FCA, згідно яких всі витрати по транспортуванню несе отримувач (п.1.1. договору); -кількість продукції, ціна, асортимент, відвантажувальні реквізити узгоджуються сторонами та оформлюються додатковими угодами, які є невід"ємною частиною договору (п.1.2.договору); -відповідно до п.5.9. договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться в гривнях з розрахунку: 30% згідно 4-ої залізничної накладної (протягом 5 банківських днів після отримання акту здачі-приймання форми 69 та надання факсимільної копії постачальнику).

Також за взаємною згодою сторін, оформленою додатковою угодою до договору, можливий розрахунок між сторонами у вигляді часткової попередньої оплати за кожну конкретну партію продукції, що здійснюється після відправлення продукції (п.5.8. договору).

Господарський суд задовольнив позов, що зроблено безпідставно.

Відповідно до п.4.3. договору сторони передбачили, що приймання здійснюється на підставі актів форми 69, складених представниками закритого акціонерного товариства "Мініметалургійний завод "Істіл (Україна)" або актів, складених за участю представників Торгівельно-промислової палати (а.с.9).

У даному випадку в матеріалах справи є акт форми №69 від 09.04.2008р., складений за участю тільки невідомого представника закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод". Але ця юридична особа не є стороною у договорі і його підпис не може свідчити про виконання сторонами умов спірного договору. (а.с.13).

Відповідно до п.5.9. договору, оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів після отримання акту форми №69 та надання факсимільної копії постачальнику. В даному випадку належний акт форми №69 взагалі не складений, крім того, позивач не довів факту виконання вимог, передбачених п.5.9. договору.

За таких обставин, позивач не довів, що в нього виникло право отримати від відповідача оплату за договором. А стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов"язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Господарський суд в рішенні не дав належної оцінки виконанню умов договору сторонами, тому дійшов невірного висновку. З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд скасовує рішення та відмовляє в позові.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

1) Апеляційну скаргу задовольнити.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2008р. по справі №4/139 скасувати.

3)В позові відмовити.