Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Приватної фірми "Мастранс", м. Луцьк № б/н від 21.07.08

на рішення господарського суду Рівненської області від 10.07.08

у справі № 5/45

за позовом: Приватної фірми "Мастранс", м. Луцьк

до відповідача -1: Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, м. Рівне

до відповідача -2: Державного казначейства України в Рівненській області, м. Рівне

за участі третьої особи на стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог: "Ліонекс інтернаціонал транспорт", м. Рівне

про стягнення 80 775, 81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Масюк П.С. - директор;

від відповідача -1: не з’явився.

від відповідача -2: не з’явився.

від третьої особи: не з’явився.

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22, 28 ГПК України, представник позивача ознайомлений.

Відводів складу суду не заявлено.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.07.08 у справі № 5/45 (суддя В. Войтюк) в задоволенні позовних вимог Приватної фірми "Мастранс"до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області; Державного казначейства України в Рівненській області за участю третьої особи на стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог - "Ліонекс інтернаціонал транспорт"про стягнення 80 775, 81 грн. відмовлено повністю.

З даним рішенням не погоджується позивач - Приватна фірма "Мастранс", подав апеляційну скаргу з підстав його необґрунтованості, а також порушення господарським судом Рівненської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначає про безпідставність посилання суду на пропуск позивачем строку позовної давності, посилаючись при цьому на положення ст. 264 ЦК України. На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Рівненської області від 10.07.08 у справі № 5/45 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.08 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.09.08.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 08.10.08 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.08.

Відповідач -1, - 2 та третя особа –правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В судове засідання 08.10.08 відповідачі -1, - 2 явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені (повідомлення про вручення поштових відправлень № 3625799, № 3625772) а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.08, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Поштові відправлення, якими третій особі на стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог - "Ліонекс інтернаціонал транспорт"скеровувалися ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.08 та від 03.09.08 повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв’язку про те, що адресат з вказаної адреси (м. Рівне, вул. Київська, 102) вибув. Колегія суддів звертає увагу, що оскільки до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв’язку з позначкою "адресат вибув"вважається належним доказом виконання судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник скаржника в судових засіданнях підтримав вимоги та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Рівненської області від 10.07.08 у справі № 5/45 слід скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог господарський суд Рівненської області застосував положення ст.ст. 71, 75, 78, 79, 80 ЦК УРСР, зазначивши про пропуск позивачем строку позовної давності. При цьому суд першої інстанції зазначив, що про порушення свого права власності на транспорт і накладення арешту на нього позивач довідався 25.11.01, а про зникнення транспорту –25.12.01, на підставі чого місцевий господарський суд дійшов висновку, що термін позовної давності по даному спору сплив в грудні 2004 року, а усі наступні звернення громадянина в органи прокуратури, МВС та до суду не є підставою для переривання перебігу терміну позовної давності. З такими висновками господарського суду Рівненської області колегія суддів погодитися не може.

Зокрема, судом апеляційної інстанції на підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт порушення 05.10.01 слідчим Рівненського МВ УМВС України М.Якубцем проти директора ПФ "Мастранс"П. Масюка кримінальної справи № 1-1542-01 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, в межах розслідування якої 12.11.01 було винесено постанову про накладення арешту на транспортний засіб, вантажний автомобіль-сідловий тягач "Сканія Р-113 НК", д.н. 74-68 ВНО та напівпричіп "КРОНЕ-SDP-24", д.н. 3869 ВН, які є власністю ПФ "Мастранс"(свідоцтво про реєстрацію ТЗ ВНС № 242145 та ВНС № 236178). На виконання постанови про накладення арешту на транспортний засіб 25.11.01 зазначений транспортний засіб та напівпричіп затримано, та передано арештований транспортний засіб на зберігання "Ліонекс інтернаціонал транспорт". При цьому, як встановлено Луцьким міськрайонним судом Волинської області в рішенні від 02.11.07, слідчим не було оформлено протоколу опису, акту приймання-передачі арештованого майна, транспортний засіб не був опечатаний.

17.12.01 постанову слідчого про накладення арешту на транспортний засіб скасовано першим заступником прокурора м. Рівне та зобов’язано слідчого повернути П. Масюку транспортні засоби.

Встановлено Луцьким міськрайонним судом Волинської області та Апеляційним судом Волинської області також те, що зволікання з виконанням даної постанови протягом тривалого часу та проявлення службової недбалості слідчим до своїх службових обов’язків, призвело до того, що 25.12.01 вищевказаний транспортний засіб незаконно вивезено зі стоянки компанії "Ліонекс інтернаціонал транспорт"та станом на момент винесення Луцьким міськрайонним судом Волинської області рішення від 02.11.07 не розшукано та не повернено П. Масюку.

Колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення вантажний автомобіль-сідловий тягач "Сканія Р-113 НК", д.н. 74-68 ВНО та напівпричіп "КРОНЕ-SDP-24", д.н. 3869 ВН розшукано.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що предметом розгляду у справі № 2-1664/05 Луцького міськрайонного суду Волинської області було відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів попереднього слідства. Заявником у справі виступав громадянин П.Масюк, який, згідно п. 1.2 Статуту ПФ "Мастранс"є єдиним власником фірми-позивача. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.05 заяву П.Масюка задоволено частково: стягнено з Управління Державного казначейства у Рівненській області на користь П.Масюка 1 500, 00 грн. моральної шкоди, 1 000, 00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. В задоволенні вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди відмовлено, оскільки арештовані та вилучені транспортні засоби загальною вартістю 80775, 81 грн. належали на праві власності не заявнику, а юридичній особі - ПФ "Мастранс". Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області скасовано ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09.11.05.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 34 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів наголошує, що факт вилучення у позивача вантажного автомобіля-сідлового тягача "Сканія Р-113 НК", д.н. 74-68 ВНО та напівпричіпа "КРОНЕ-SDP-24", д.н. 3869 ВН, факт їх передачі арештованого транспортного засобу на зберігання "Ліонекс інтернаціонал транспорт", факт порушення слідчим порядку такої передачі, вчинення ним службової недбалості, а також факт зникнення транспортного засобу зі стоянки "Ліонекс інтернаціонал транспорт"встановлено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.11.07 у справі № 2-791/2007.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на неодноразових зверненнях П.Масюка до МВС України, в УМВС України у Рівненській області щодо повернення транспортного засобу в натурі, або відшкодування його вартості, докази реагування на які в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилань місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на те, що строк позовної давності по позовних вимогах сплив у грудні 2004 рок, то колегія суддів вважає, що такий висновок спростовується фактом розгляду заяви П.Масюка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів попереднього слідства у справі № 2-1664/05 Луцького міськрайонного суду Волинської області та позову П.Масюка до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, Управління Державного казначейства України в Рівненській області, державного казначейства України у справі № 2-791/2007. Щодо того, що заявником в даній справі був громадянин П.Масюк, так само як і суб’єктом звернень до органів прокуратури, МВС та до суду (а не юридична особа - ПФ "Мастранс"), що, на думку господарського суду Рівненської області не може бути підставою для переривання перебігу терміну позовної давності, то колегія суддів з таким твердженням не погоджується. Зокрема, суд апеляційної інстанції наголошує на положеннях п. 3.3 Статуту ПФ "Мастранс", згідно якого майно фірми та результат господарського використання майна належить на праві власності власнику фірми.

Відтак, беручи до уваги документальну доведеність наявними в матеріалах справи доказами розміру матеріальної шкоди, заявленої до стягнення (вартість транспортних засобів 80 775, 81 грн. - платіжні доручення № 19 від 28.08.00 та № 30 від 23.03.01), а також факти, встановлені ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09.11.05 у справі № 22-1174 та рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.11.07 у справі № 2-791/2007, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Приватної фірми "Мастранс"до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області; Державного казначейства України в Рівненській області про стягнення 80 775, 81 грн. Щодо терміну позовної давності, то колегія суддів, беручи до уваги положення п.п. 13, 14 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , а також положення ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, вважає, що перебіг строку позовної давності був перерваний і почався заново з 02.11.07 (моменту винесення Луцьким міськрайонним судом Волинської області рішення у справі № 2-791/2007).

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 10.07.08 у справі № 5/45 прийняте за неповного з’ясування судом обставин справи, з порушенням норм матеріального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовують висновки, викладені у ньому, а відтак, відповідності до ст. 104 ГПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 10.07.08 у справі № 5/45 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити. Стягнути з відповідача–1 на користь позивача 80 775, 81 грн.

4. Судові витрати за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом покласти на відповідача-1.

5. Господарському суду Рівненської області видати накази.

6. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

7. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Рівненської області.